Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:48

Для українських журналістів і громадських активістів відеокліп має всі ознаки знаряддя російської пропаганди – EUobserver

В світових ЗМІ коментують історії з нібито погрозами бійців батальйону «Азов» на адресу Нідерландів, де у квітні має відбутися референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Пишуть також про переговори президента Петра Порошенка зі спеціальними посланцями лідерів Німеччини та Франції щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. А американські аналітики з корпорації Stratfor помітили ознаки можливості досягнення компромісу в Україні і поліпшення через це відносин Заходу і Росії.

«Україна розвінчує терористичну погрозу на YouTube щодо нідерландського референдуму» – це заголовок статті на сайті брюссельського видання EUobserver.

В статті говориться, що батальйон «Азов» спростував причетність до відеокліпу, розміщеного на YouTubе, в якому міститься погроза терористичними нападами на адресу Нідерландів у разі, коли голландці скажуть «ні» на референдумі щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Консультативний референдум має відбутися у квітні цього року.

Андрій Дяченко, заступник командира «Азову», – а цей підрозділ брюссельське видання називає «націоналістичним» – заявив, що батальйон не робив цей кліп, додавши, що вся історія є «смішною», бо «Азов» в будь-якому разі виступає проти інтеграції до ЄС.

«Члени «Азову» як віддані українські націоналісти завжди ставились до ідеї приєднання України до Європейського союзу негативно, натомість підтримуючи ідеї Балто-Чорноморського альтернативного союзу», – заявив Дяченко.

Він зауважив, що в кліпі використовуються моделі автоматів АК-74, а не справжні Калашникови.

Видання зазначає, що МЗС України також запевнило посла Нідерландів у Києві, що кліп є підробим.

Зі свого боку член парламенту Нідерландів Кеес Верховен закликав свій уряд вивчити питання про можливу спробу Росії вплинути на результат майбутнього референдуму в Нідерландах.

У кліпі видно, як людина в балаклаві з емблемою батальйону «Азов» спалює прапор Нідерландів після заяви з погрозами.

Згадуючи напади в Парижі, один з чоловіків у камуфляжі каже: «Дорогі нідерландці, навіть і не думайте йти проти України».

Але для українських журналістів та громадських активістів відеокліп має всі ознаки знаряддя російської пропаганди, зазначає видання. Втім, кліп уже збурив інтернет-спільноту Нідерландів, а популярний новинний сайт geenstijl.nl написав, що навіть коли кліп є фейковим, все одно є ризик нападу з боку українських націоналістів, пише EUobserver.


Агентство AFP пише про переговори президента Петра Порошенка з дипломатами-представниками німецького канцлера та французького президента, які обговорювали тупикову ситуацію з врегулюванням конфлікту на сході України, де має місце заколот з боку проросійських сепаратистів.

Спецпосланці Крістофер Гойсґен та Жак Одібер перебували у Києві на тлі, як пише агентство, раптового посилення зусиль щодо вирішення найкривавішого конфлікту в Європі з часу балканських воєн 1990-х років.

Агентство пише, що президенти США та Росії Барак Обама і Володимир Путін, країни яких мають нині найгірші відносини з часу завершення Холодної війни, обговорили конфлікт під час короткої, але широкої за спектром тем телефонної розмови, яка відбулася 13 січня.

Помічники президентів зустрілися двома днями пізніше в Калінінградській області для пошуку шляхів врегулювання конфлікту, який, як наполягають Київ та його західні союзники, був спровокований Москвою, яка підтримує сепаратистів – що Кремль заперечує, пише агентство.

Два українських джерела повідомили, що перед зустріччю з Порошенком німецький і французький посланці побували в Москві, але подробиць їхнього візиту до Росії немає.

«Саме зараз всі наші партнери намагаються зрозуміти, як покласти край цьому тупику, бо насправді жодного покращення ситуації не спостерігалося», – сказало одне джерело у Києві агентству.


Американська аналітична корпорація Stratfor вмістила на своєму сайті статтю під назвою: «В Україні існує можливість досягнення прогресу у відносинах між Росією та Заходом».

Приводом для оптимізму є заява одного з ватажків угруповання «ДНР» Дениса Пушиліна про готовність сепаратистів піти на компроміс щодо одного з ключових положень Мінської угоди – місцевих виборів на окупованих територіях. Але Пушилін зажадав, щоб і Київ пішов на компроміс зі свого боку і «тоді може щось і вийде».

«Заяви на кшталт цієї можуть тлумачитись як порожня риторика, особливо на тлі загострення віднедавна бойових дій між сепаратистами та українськими силами. Але є кілька причин сприймати заяву Пушиліна більш поважно, аніж зазвичай, і всі ці причини пов’язані з останнім розвитком подій довкола переговорів між Вашингтоном та Москвою», – пишуть аналітики.

Серед таких факторів – і чотиригодинні переговори між Вікторією Нуланд і Владиславом Сурковим у Калінінградській області, і призначення новим представником Росії в тристоронній контактній групі Бориса Гризлова, якого вважають політичним важковаговиком у Кремлі.

Ще один фактор – стан російської економіки. Падіння цін на нафту боляче б’є по російській економіці і ставить Москву у невигідне становище. «Санкції США та ЄС навіть не наближаються до того негативного удару, який завдає російській економіці падіння цін на нафту», – пишуть американські аналітики.

Але зняття санкцій є важливим на тлі падіння рубля та зниження дохідної частини російського бюджету. «Ця ситуація може бути найголовнішим чинником, який посилює дипломатичну активізацію останнього часу між США, Росією і, особливо, деякими європейськими країнами, включно з Німеччиною та Італією, які хочуть бачити прогрес у владнанні дестабілізуючого конфлікту на східній периферії Євросоюзу і зняття санкцій, які завдали удару й їхнім економікам», – пишуть аналітики Stratfor.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG