Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:16

У праворадикалів в Україні сьогодні є реальний, а не міфічний ворог – дослідник


Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

Моніторинг виявив спад рівня ксенофобії по всій Україні, за винятком Криму

Київ – Дев’ятнадцять постраждалих від насильства на ґрунті расової та національної ненависті та сорок один випадок вандалізму нарахували за минулий рік автори доповіді «Два роки війни: ксенофобія в Україні у 2015-му році». Вони відзначають покращення ситуації порівняно з позаминулим роком на більшій частині території України, включно із підконтрольними сепаратистам населеними пунктами на сході. Винятком, однак, став Крим: дослідники говорять про ксенофобію на анексованому півострові не лише на побутовому рівні, а й на рівні інституцій.

Представники «Групи моніторингу прав національних меншин» зафіксували у 2015-му році дев’ятнадцять випадків насильства, серед них йдеться про одного загиблого у результаті нападу в Харкові. Це – перший летальний випадок у таких справах за п’ять років, розповідає В’ячеслав Ліхачов, один із авторів дослідження «Два роки війни: ксенофобія в Україні 2015-го».

Для порівняння: у 2014-му дослідники говорили про двадцять чотирьох людей, постраждалих від насильства, що мало ксенофобське підґрунтя (йдеться тільки про підконтрольну Україні територію). Найбільше випадків насильства на ґрунті ненависті припало на період 2007-го – 2008-го років, тоді дослідники фіксували понад вісімдесят нападів щороку, серед них були убивства.

«Ситуація війни, ситуація загострення національних почуттів, ситуація певної легітимізації праворадикальних рухів у суспільному дискурсі не призвела до збільшення кількості інцидентів на ґрунті національної та расової ненависті. Ситуація трохи гірша, аніж вона була у 2010-2012-му роках, але значно краща, аніж вона була у найбільш проблемні для України періоди, і, здається, можна обережно констатувати, що ситуація має тенденцію до поліпшення», – каже дослідник.

Причину зменшення кількості нападів він вбачає, серед іншого, у розвитку збройного конфлікту на Донбасі. За його словами, частина радикалів «переросла» вуличні сутички з тими, кого вони вважають іншими.

У людей, що схильні до праворадикальної шовіністичної ідеології, зараз є не міфічний, а реальний ворог. Грубо кажучи, всі пішли на фронт

«У людей, що схильні до праворадикальної шовіністичної ідеології, зараз є не міфічний, а досить-таки реальний ворог. Грубо кажучи, всі пішли на фронт», – говорить В’ячеслав Ліхачов.

За словами дослідників, за період конфлікту з’являлося багато пропагандистських матеріалів, зокрема, у російських та проросійських медіа, а спекуляції на темі діяльності українських радикалів стали частиною інформаційної складової гібридної війни.

Нам ніби краще спрощено сприймати світ: ось ці погані, а ці – хороші

У подальшому ж рівень ксенофобії може залежати від багатьох факторів, серед яких – соціально-економічний, кажуть вони. У цьому ключі також можливі спекуляції і маскування ксенофобії під «боротьбу за соціальну справедливість», застерігає експерт з протидії расизму і ксенофобії Міжнародної організації з міграції Яна Салахова.

«У нас тепер багато ініціатив, таких як «Stop fake» та інші, які дійсно вчать людей перевіряти інформацію, аналізувати інформацію: для чого ця інформація поширювалась, яка її мета. Бо у нашій ситуації, коли вже другий рік триває війна, у якомусь сенсі наша увага звужується, і нам ніби краще спрощено сприймати світ: ось ці погані, а ці – хороші», – каже вона.

Багато представників переслідуваних груп покинули окуповану територію Донбасу – Зісельс

Автори моніторингу говорять про зменшення кількості зафіксованих випадків насильства на ґрунті ксенофобії на окупованій частині Донбасу. Але причиною вони називають те, що значна кількість вразливих груп покинула цю територію.

Релігійні групи, які зазнавали утиску з боку окупаційної адміністрації, покинули території

«Це релігійні групи, які зазнавали утиску з боку окупаційної адміністрації: протестантські громади, греко-католицькі, віряни Київського патріархату. Люди, які були налаштовані проти окупаційного режиму, покинули (території, контрольовані угрупованняи «ДНР» і «ЛНР» – ред.). Я знаю, що, за нашими підрахунками, вже більше половини єврейської громади із окупованої частини виїхало. Це, можливо, опосередковано впливає на зменшення випадків ксенофобії на окупованій території, я маю на увазі Донбас», – зазначає президент Конгресу національних громад Йосип Зісельс.

Від початку окупації Криму там зникло більше двадцяти кримських татар – доповідь

Маніфестація біля російського посольства у Києві, листопад 2015 року

Маніфестація біля російського посольства у Києві, листопад 2015 року

Що ж до Криму, то там ситуація тільки погіршується. В окремий розділ доповіді винесено інформацію про зникнення кримських татар на території анексованого півострова. Там наводяться дані Комітету захисту прав кримськотатарського народу, відповідно до яких, від початку окупації безвісти зникли вже більше двадцяти осіб. Окрім того, дослідники говорять про кримінальне переслідування кримськотатарських активістів.

За словами голови Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, протягом минулого року у Криму зросла частота застосування мови ворожнечі – і на побутовому рівні, і на рівні інституцій, особливо після початку «енергетичної блокади». Об’єктами переслідувань стають люди, що відкрито займають проукраїнську позицію.

Справа Олександра Костенка: його постійно ображали, дискримінували саме через те, що він учасник Майдану, і що він – український активіст

«Складається ситуація, що людина не має можливості себе захистити. Наприклад, справа Олександра Костенка (йому в Криму присудили чотири роки за нібито побиття «беркутівця» на Майдані в Києві – ред.) чітко показує, що і співробітники ФСБ, і сама Поклонська (російський «прокурор» Криму – ред.), і суддя, який виносив рішення – окрім того, що вони всі діють незаконно, вони відверто виказували своє ставлення і його постійно ображали, дискримінували саме через те, що він учасник Майдану, і що він – український активіст», – зазначає правозахисниця.

Рівень ксенофобії в Україні як у Східній Європі – Ліхачов

Рівень ксенофобії в Україні оцінюють приблизно так само, як і в сусідніх країнах Східної Європи, говорить В’ячеслав Ліхачов. Із Західною Європою складно порівнювати, тому що там зовсім інша система обліку – там враховується те, що українські дослідники не мають можливості фіксувати, зокрема, усні образи. Таким чином, зазначає він, у Німеччині тільки на ґрунті антисемітизму зафіксували за рік близько восьмисот інцидентів.

У Західній Європі також наявний чинник, якого немає в Україні – це радикальні групи ісламістів, які домінують у випадках антисемітизму на цих територіях, додає Йосип Зісельс. В Україні, звісно, є мусульманські громади, але радикальних дій з їхнього боку не зафіксовано, каже він.

Що ж до сусідньої з Україною Росії, інформаційно-аналітичний центр «Сова» повідомляє про близько сімдесят поранених у результаті нападів на ґрунті ненависті за 2015-й рік, дев’ятьох людей убили.

Марш російських націоналістів, листопад 2014 року

Марш російських націоналістів, листопад 2014 року

Про рівень насильства на ґрунті ксенофобії, расової та національної ворожнечі в Україні йшлося в ефірі «Ранкової Свободи». Фрагменти ефіру можна послухати нижче:

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG