Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 15:29

За умов, коли парламентському слідству бракує повноважень, воно перетворюється на засіб пропаганди

Київ – Парламентська фракція «Блоку Петра Порошенка» наполягає на створенні цього тижня тимчасової слідчої комісії щодо розслідування фактів підкупу народних депутатів. Представники інших політичних сил, позафракційні та навіть обвинуваченні в причетності до підкупу кажуть, що готові підтримати цю ініціативу. Утім, чинні та колишні парламентарі сумніваються в дієвості парламентського слідства.

За словами ініціаторів, тимчасова слідча комісію по боротьбі з політичною корупцією має розслідувати факти підкупу народних обранців. Зокрема, йдеться про інформацію, оприлюднену Генпрокуратурою у справі одного з лідерів партії «Укроп» Геннадія Корбана – про нібито знайдені під час обшуку «платіжки» про виплату коштів парламентарям.

Ми знаємо, що були оприлюднені прокуратурою факти отримання окремими народними депутатами коштів для вирішення тих чи інших питань

«Під час розгляду змін до Конституції пішло дедалі більше чуток про торги за голоси, обіцянки оплати за голос. Ми знаємо, що були оприлюднені прокуратурою факти отримання окремими народними депутатами коштів для вирішення тих чи інших питань. Тому зареєстровано відповідний проект постанови, і ми наполягаємо на створенні такої комісії», – зазначив на засіданні погоджувальної ради перший заступник голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігор Кононенко.

Фігурант «платіжок Корбана» обіцяє викрити «порошенківців»

Позафракційний народний депутат Віталій Купрій, якого Генпрокуратура назвала серед тих, хто фігурує в «платіжках Корбана», в розмові із Радіо Свобода зазначив, що готовий не лише підтримати створення такої комісії та відповісти на всі її запитання, а й надати багато цікавої інформації про політичну корупцію.

Надам інформацію про те, за які кошти живуть депутати

«Із задоволенням візьму участь в роботі комісії. І, серед іншого, надам інформацію про те, за які кошти живуть депутати, зокрема, із «Блоку Петра Порошенка», – зазначає він.

Усе це має рекомендаційний характер і більше схоже на піар, ніж на конкретні справи

Член парламентського комітету з питань запобігання та боротьби з корупцією позафракційний Дмитро Добродомов підтримує створення комісії, але зазначає, що насамперед потрібно ухвалити відповідний законопроект, який регламентує роботу парламентського слідства. На думку народного обранця, за теперішніх умов така комісія може стати радше важелем тиску в політичних суперечках.

«У тому-то й уся проблема, що потім усе це має рекомендаційний характер і більше схоже на піар, ніж на конкретні справи-результати», – припускає Дмитро Добродомов.

Пропагандистський і «моральний» виміри політичної корупції

Екс-депутат п’яти попередніх скликань Тарас Стецьків також зазначає, що парламентські слідчі комісії не наділені належними повноваженнями, які дозволяли би їм ефективно проводити слідство.

Зібравши в якийсь спосіб ті чи інші матеріали, ми все одно змушені були їх віддавати слідчим органам. А там вони, як правило, хоронилися

«Мені доводилося бути неодноразово членом різних тимчасових слідчих комісій Верховної Ради. І максимум, що ми могли – опитувати тих чи інших посадових осіб, робити запити в різні міністерства. І, зібравши в якийсь спосіб ті чи інші матеріали, ми все одно змушені були їх віддавати слідчим органам. А там вони, як правило, хоронилися», – згадує він.

За таких передумов, парламентське розслідування може стати радше інструментом інформаційного впливу. За словами Тараса Стецьківа, «пропагандистськи все залежить від того, наскільки харизматичний і яскравий політик очолює таку комісію, наскільки вдало він може використати медійний ресурс».

Скандали довкола підкупу депутатів виникають в українському парламенті періодично. Зокрема, у 2012 році народний депутат Роман Забзалюк заявляв про те, що отримав за вихід із фракції БЮТ та за «правильні голосування 450 тисяч доларів. Натомість обвинувачений у підкупі лідер однієї з груп парламентської більшості Ігор Рибаков сказав, що гроші були зібрані на лікування Забзалюка і зажадав їх повернути.

Генпрокуратура відмовилася розслідувати той випадок, зазначивши, що «це моральне питання». Відтак юридичних наслідків у того скандалу не було.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG