Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:16

«За цих обставин Кремль навряд чи продовжуватиме свою коштовну і беззмістовну війну з Україною» – Андерс Ослунд

Світова преса пише про те, як відіб’ються низькі світові ціни на нафту на перебігу конфлікту в Україні та його врегулюванні. Також є публікацї про дипломатичні маневри довкола втілення мінських мирних угод. Пишуть і про створення Литвою, Польщею та Україною спільної бригади, яка має бути повністю функціональною на початку наступного року.

Тижневик Newsweek вмістив статтю відомого експерта з української тематики Андерса Ослунда про те, кому вигірні, а кому невигідні низькі світові ціни на нафту. Власне, сама стаття називається: «Крах ціни на нафту є поганим для Путіна і гарним для України».

Ослунд зазначає, що ціна на нафту на момент написання статті становила 28 доларів за барель, а в червні 2014 року сягала 114 доларів. «Це падіння на три чверті має велике значення для російської економіки та політики Росії щодо України. Єдиним слушим варіантом для Кремля є припинення конфлікту з Україною», – пише автор.

«Росія є нафтовою державою. Коли ціни на нафту були високими, нафта та газ становили дві третини експорту Росії, половину надходжень до бюджету і п’яту частину ВВП», – зазначає Ослунд.

Нині ж, за умов низьких цін на нафту, експортна виручка Росії впала вдвічі – до 260 мільярдів доларів. Державна скарбниця не потерпає аж так сильно через паралельний процес знецінення рубля, але життєвий рівень в Росії падає разом з рублем, курс якого впав з 33 за долар у червні 2014 року до нинішніх 84 рублів, йдеться в статті.

Автор зазначає, що низькі ціни на нафту зберігатимуться десятиліття, бо з кінця 19-го сторіччя для енергетичного сектору властивою є циклічність. І пояснюється це тим, що енергетична галузь традиційно потребує довготермінових інвестицій. «Відтак ціна на нафту навряд чи значно росте найближчим майбутнім, якщо лишень не спалахне якась велика війна», – пише Ослунд.

«Нафта і газ мають руйнівний вплив на суспільства, бо малочисельна еліта зазвичай монополізує ці багатства. Для того, щоб це робити, вони (представники еліти) віддають перевагу диктатурам», – йдеться в статті.

Ослунд пише, що низькі ціна на нафту вигідні Україні. «Все це є гарною новиною для України. З меншими грошима, які робляться в енергетичному секторі, Україна може нарешті очиститись від поширеної корупції. Це означатиме значне підняття рівня життя», – пише автор, наводячи такі дані: якщо в 2013 році Україна імпортувала нафти й газу на понад 18 мільярдів доларів, то цього року цей імпорт становитиме лише п’ять мільярдів доларів.

«За цих обставин Кремль навряд чи продовжуватиме свою коштовну і беззмістовну війну з Україною», – зазначає Ослунд.


Сайт агентства Reuters вміщує блог Лусіана Кіма під назвою «Небезпечний момент для крихкого перемир’я в Україні».

В статті йдеться, що нова нагальна потреба західних столиць вирішити конфлікт в Україні ґрунтується на побоюванні, що президент Петро Порошенко, можливо, тягне час, що перетворило б мінські угоди в предмет постійних звинувачень між Києвом та Москвою. Кремль, зі свого боку, використовує будь-яку нагоду для налагодження своїх відносин із Заходом в той час, як ЄС зайнятий іншими справами.

«Якщо все почне виглядати так, ніби Путін співпрацює, а Порошенко гальмує (мирний процес), Брюсселю буде важко тримати єдність у питанні поновлення економічних санкцій проти Росії цього літа», – зазначає автор.

Українці, які самі постали перед економічними труднощами, дивляться на подовження санкцій проти Росії як на ключовий момент для їхнього власного виживання, йдеться в блозі.

«Сподівання у Києві такі, що на тлі падіння російської економіки зменшиться і здатність Путіна підтримувати хаос в Україні. Так само, у разі, якби Захід вирішив, що Росія виконує мінські угоди і послабив би санкції, Порошенко тоді б постав перед необхідністю мати справу сам-на-сам з Путіним», – пише Кім в блозі на сайті агентства Reuters.


Видання Defense News пише про плани Литви, Польщі та України створити спільну бригаду чисельністю чотири тисячі вояків, яка має бути функціональною вже наступного року «на тлі того, як в регіоні тримають під пильним поглядом Росію та її роль в українському конфлікті».

«Багатонаціональна бригада є ознакою, символом та дуже чітким сигналом будь-кому, хто хоче підірвати мир в Європі», – заяви польський міністр оборони Антоні Мацеревіч.

В той час як Литва та Польща є членами НАТО, Україна ним не є, але з 1994 року є учасником програми НАТО «Партнерство заради миру».

«Ми розглядаємо цю бригаду як рушійну силу, яка покращить нашу армію», – сказав український міністр Степан Полторак на церемонії інавгурації бригади в Любліні.

За планами, бригада має бути повністю функціональною в січні наступного року. Стаття нагадує, що три країни підписали угоду про створення бригади ЛитПолУкрБриг у вересні 2014 року, і її головним завданням є участь у миротворчих операціях.

«Ідею бригади розробили у 2007 році, але вона має постати в час стурбованості серед східноєвропейських держав, над якими колись панувала Москва», – пише видання Defense News.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG