Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:03

Втікачам з Донбасу в Німеччині відмовляють у статусі біженців


Ілюстраційне фото. Проукраїнський мітинг біля Бранденбурзьких воріт у Берліні

Ілюстраційне фото. Проукраїнський мітинг біля Бранденбурзьких воріт у Берліні

На думку німецьких чиновників, біженці від збройного конфлікту можуть оселятися у безпечних районах України

Берлін – Утікачі від війни кілька місяців поспіль – під прицілом дискусій німецького суспільства: приймати чи ні? Зокрема, чи приймати українських утікачів, які «зависли» у Німеччині. Нині йдеться про їхню депортацію, оскільки, на думку німецьких чиновників, біженці від збройного конфлікту можуть оселятися у безпечних районах України. Серед них донеччани Олена і Сергій Никончуки, котрі очікують рішення німецької влади щодо їхнього перебування у цій країні.


Розшукати родину Никончуків було непросто, адже їм довелося залишити орендоване житло і переселитися у притулок однієї з релігійних громад. Вони прибули до Німеччини з Донецька торік. На Батьківщині залишився будинок, робота, налагоджене життя. Але заради майбутнього дітей, як розповідає мати Олена Никончук, рушили у невідомість.

Ми збирали речі практично під обстрілом, але не уявляли, що будемо серед шукачів притулку

«Нам було дуже важко зважитися на цей крок. Чекали, скільки могли, поки стабілізується ситуація у Донецьку, поки повернеться нормальне життя, котре було у нас до воєнних дій. Але чекати не стало більше сил. Ми збирали речі практично під обстрілом, але не уявляли, що будемо серед шукачів притулку», – розповідає Олена.

Йдеться лише про можливість перечекати – Олена Никончук

На щастя, українців прийняла громада баварського села, де вони прижилися: усі почали вивчати мову, доньки пішли до школи. Батьки працювали спочатку на благодійних засадах, потім – за угодою. Бургомістр села Рауенебрах Матіас Боєрляйн, де жили Никончуки, розповів про знайомство з ними:

Вони чудово прижилися у нас

«Сім’я дуже добре інтегрувалася у нашу громаду. Спочатку вони допомагали на господарських роботах, потім глава родини навіть отримав робочу угоду. Вони чудово прижилися у нас. Щодо цього ні в кого немає сумнівів», – запевняє бургомістр.

Тож у Никончуків з’явилася надія на притулок. Хоча й на співбесідах у відомствах їм натякали: розраховувати немає на що, бо в Україні «не війна, а конфлікт». Утім, причина відмови у статусі біженців інша: їхня в’їзна віза в ЄС – іспанська, тож шукати притулок мають там. Це розуміє Олена Никончук.

«Виникає питання, на яких підставах приймати біженців? Нині для нас не йдеться більше про те, що зможемо залишитися тут, а йдеться про можливість перечекати якийсь час», – ділиться Олена.

Олена і Сергій Никончуки з доньками

Олена і Сергій Никончуки з доньками

Тож батьків із двома дітьми ненадовго може прихистити церква. Доти, поки парламент Баварії, куди вони звернулися з петицією про одержання статусу біженців, не ухвалить щодо цього рішення. Розміщену в інтернеті, її підписали понад 73 тисячі осіб – здебільшого німці.

Никончуки – одні з кількох тисяч українських біженців у Німеччині, котрих можуть депортувати додому, усупереч намаганню інтегруватися у тутешнє суспільство та заробляти на життя власними руками.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG