Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:38

В оприлюдненому Transparency International світовому індексі сприйняття корупції Україна на 130-му місці зі 168

За даними соціологічних опитувань, більшість громадян вважає, що відповідати за антикорупційні дії повинна влада. Водночас, соціологи зазначають, що давати хабарі і миритися з корупцією готова половина населення України. Економісти ж натомість наголошують – побутова корупція – лише верхівка айсберга, боротися треба з корупцією у владі.


За даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, українці вважають корупцію у повсякденному житті однією з найнагальніших проблем для держави (94,4 відсотка опитаних), корумпованість влади майже не поступається за серйозністю (93,8 відсотка).

За словами заступника директора Київського міжнародного інституту соціології Вікторії Захожі, більшість опитаних розглядають найвищі органи влади як відповідальних за боротьбу з корупцією.

«60 відсотків респондентів покладають цю відповідальність на президента. Частка населення, що готова розділити відповідальність, – 24 відсотки, фактично чверть населення. У 2011 році їх було 18 відсотків, у 2007-у – менше від 16. При цьому населення не бачить бажання влади боротися з проблемами корупції», – наголосила Захожа.

Вона також додала, що кожен другий українець готовий змиритися з існуванням корупції і використовувати її для вирішення власних проблем.

«37% населення готові боротися з корупцією, але при цьому половина населення тією чи іншою мірою допускає використання корупційних схем для налагодження своїх справ», – зауважує Захожа.

Соціопсихолог Алевтина Шевченко зазначає: у тому, що люди дають хабарі, немає якогось морального аспекту. Є чинники, що змушують громадян це робити, вважає вона.

«Тут варто би говорити про те, що людей спонукає, чому дають хабарі. По-перше, це звичка. І якщо це якась усталена модель поведінки, то це іноді автоматично робиться. Друге – це зневіра. Не вірять люди, що може бути якось по-іншому. Люди не вірять, по-перше, в себе. Наприклад, дають хабарі, щоб вступити в університет тощо», – говорить Шевченко.

Експерт: корупція у владі – найстрашніша

Володимир Лановий

Володимир Лановий

Натомість економіст Володимир Лановий переконаний, що проблема не в побутовій корупції, а значно глибше. Те, що люди готові платити, свідчить тільки про те, що населення готове отримувати платні послуги, наприклад, для пришвидшення справи, каже експерт. Він також зауважує, що поняття побутової корупції та корупції у владі слід відокремлювати.

Найбільші корупціонери разом з олігархами роблять так званий «бізнес» на користь собі чи окремій фірмі і на шкоду державі і всьому суспільству

«Корупція у владі це зовсім інше. Вона існує не тому, що хтось дає хабарі. Це мінімальна частина. Найбільші корупціонери разом з олігархами роблять так званий «бізнес» на користь собі чи окремій фірмі і на шкоду державі і всьому суспільству. Цей вид корупції найстрашніший, він у нас домінує. Без корупції влада не хоче виконувати навіть те, що у них написане у службових положеннях», – говорить експерт.

Він також вважає, що владу треба позбавити можливості впливати на економічні контракти, стосунки при розподілі ресурсів. Необхідно створювати можливості для ринкових процесів, а не адміністративних і централізованих, як відбувається в Україні.

У світовому індексі сприйняття корупції, який оприлюднила Transparency International, Україна – на 130-му місці серед 168 країн. Станом на сьогодні світовий індекс сприйняття корупції (CPI) України становить 27 балів зі 100 можливих, що лише на 1 бал більше, ніж минулого року. Схожа ситуація у ще кількох пострадянських країнах – Вірменії, Молдові, Азербайджані та Росії.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG