Київ – Україна, її підтримка та розв’язання конфлікту, ініційованого Росією на її східних теренах, є пріоритетами роботи ОБСЄ під час головування в ній Німеччини у 2016 році. Так стверджують і представники цієї організації, й німецькі дипломати. Окрім того, в ОБСЄ мають намір реформувати свою роботу, враховуючи нові виклики, пов’язані з воєнним конфліктом на Донбасі. Частина ж українських експертів наголошують, що попри потужну допомогу Німеччини, головних зусиль у врегулюванні протистояння доведеться докладати самим українцям. Інша частина аналітиків – закликає ОБСЄ працювати над виконанням і мінських угод, і Будапештського меморандуму, а також подбати про підготовку миротворчої місії на Донбасі.
Головуючи в ОБСЄ упродовж 2016 року, Німеччина зосередиться передовсім на подоланні безпекової кризи в європейському регіоні, і першим пріоритетом буде робота задля розв’язання українсько-російського конфлікту. Про це заявив під час круглого столу щодо головування Німеччини в ОБСЄ постійний заступник посла Німеччини в Україні Вольфґанґ Біндзайль. За його словами, у 2016 році продовжується криза в міжнародній системі безпеки, і Німеччина, як і раніше, є активним учасником розв’язання цієї кризи.
Вольфґанґ Біндзайль прямо зазначив, що причиною дестабілізації є агресивні дії Кремля проти України.
Кризу спричинило те, що Росія вчинила незаконну анексію Криму і вторглася на Донбас, знехтувавши міжнародними нормамиВольфґанґ Біндзайль
«Кризу спричинило те, що Росія вчинила незаконну анексію Криму і вторглася на Донбас, знехтувавши міжнародними нормами та мирною співпрацею в регіоні. В цих непростих умовах неприпустимо зменшувати зобов’язання ОБСЄ. Німеччина, головуючи в цій організації у 2016 році, діятиме на розв’язання конфліктів. Криза поставила під сумніви європейські принципи безпеки, але це не означає, що нам треба відмовлятися від наших принципів. Ця ситуація відкинула нас назад в умови війни, коли суперечності стосуються фундаментальних питань, але незважаючи на це, ми мусимо продовжувати діалог», – наголосив посол.
Питання конфлікту в Україні домінуватиме у порядку денному ОБСЄ, наголошує Вольфґанґ Біндзайль. За його словами, ця проблема стала приводом вдосконалити роботу ОБСЄ, зокрема, щодо раннього запобігання конфліктам.
Зі свого боку, виконавчий директор Українського незалежного центру політичних досліджень та співорганізатор круглого столу Світлана Конончук наголошує, що анексія Криму та українсько-російський конфлікт на Донбасі призводять до внутрішніх конфліктів та відчуження в українському суспільстві. Тому відновлення миру залежить і від зусиль громадянського суспільства в Україні, і від допомоги таких партнерів, як Німеччина, зауважує Світлана Конончук.
«Україна переживає найдраматичніший момент своєї історії. Звичайно, лише українцям доведеться вирішувати, як в цих умовах налагоджувати суспільний діалог. І ми впевнені, що правильне, розумне рішення буде знайдене. І в цьому ми маємо велике сподівання на впевнений і потужний голос Німеччини», – зазначила Конончук.
Серед планів ОБСЄ на період голосування Німеччини представники цієї організації озвучують більш інтенсивну роботу з реалізації мінських угод всіма сторонами конфлікту, посилення спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі та забезпечення повного контролю місії над 400 кілометрами українсько-російського кордону в зоні конфлікту, який нині не контролює український уряд. Водночас перший заступник голови місії ОБСЄ на Донбасі Олександр Гуґ наголошує, що працівники ОБСЄ стикаються з перешкодами під час спроб візуально контролювати кордон, особливо – з боку угруповання «ЛНР».
Утім, ОБСЄ в час головування Німеччини має намір опікуватися не лише розв’язанням конфліктів.
Так, координатор проектів ОБСЄ в Україні Вайдотас Верба анонсує сприяння його організації у проведенні реформ в Україні, зокрема у формуванні поліції, стимулюванні кращої взаємодії між державою і суспільством. Йдеться також про конкретні проекти, такі як – допомога українським бійцям та цивільним, постраждалим від війни, у подоланні посттравматичного синдрому.
В ОБСЄ наголошують: минулого року в організації головувала Швейцарія, а в наступному головуватиме Австрія, і ці держави в межах організації координуються для того, щоб політика ОБСЄ, зокрема і щодо України, була послідовною.
За одним зі сценаріїв, Захід може домовитися з Росією про повернення Криму і Донбасу, але за умови неприєднання України до НАТО – експерт
Між тим, українські експерти і дипломати наголошують, що ОБСЄ варто зосередитися не лише на моніторингу та дипломатичному врегулюванні конфлікту, а й на підготовці можливої миротворчої місії. А також сприяти процесу виконання не тільки Мінських угод, а й Будапештського меморандуму, організувавши діалог між його підписантами.
Про це, зокрема, говорить дипломат, член панелі мудреців ОБСЄ з європейської безпеки Олександр Чалий.
«У тезах ОБСЄ щодо України нема позиції, що мінські угоди – це лише етап, а не остаточне врегулювання конфлікту. Маємо говорити про миротворців (місія ОБСЄ де-факто дедалі більше виконує певні миротворчі функції в конфлікті), а також про рішення зібрати підписантів Будапештського меморандуму для вироблення спільної позиції щодо конфлікту. На мою думку, нехай краще говорять дипломати, а не гармати. Бо радикали в Москві, Донецьку, і направду, навіть дехто в Києві, можуть сприяти ескалації конфлікту», – наголошує Чалий.
Водночас міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджує, що Росія не порушувала Будапештського меморандуму, і що «питання Криму – немає».
Олександр Чалий порівнює ситуацію в українсько-російському воєнному конфлікті з Карибською кризою 1962 року, і не виключає, що в найближчі два місяці може відбутися подальша ескалація протистояння. За його словами, безпека в регіоні не відновиться доти, доки Крим залишатиметься анексованим.
У розмові з Радіо Свобода дипломат зауважив: силовий тиск на Росію в нинішніх умовах означатиме великий ризик світової війни з використанням ядерної зброї. Відтак є два найбільш імовірні сценарії розвитку ситуації. За одним із них, за словами Чалого, протистояння між Заходом і Росією посилюється, Україна утверджується у своєму виборі, однак може забути про повернення окупованих територій. За другим сценарієм, Заходу вдається налагодити діалог із Росією з подальшим поверненням Криму і окремих районів Донбасу до складу України, але умовою цього стане неприєднання України до НАТО.
Чалий рекомендує Україні та західним партнерам застосувати досвід Німеччини, яка змогла об’єднатися у 1990 році, повернувши собі та реінтегрувавши території НДР, державного утворення, яке до цього контролював Радянський Союз.
