Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 23:22

Бути чи не бути пам’ятнику Петровському в місті на Дніпрі?


Пікет біля пам’ятника Григорію Петровському у Дніпропетровську

Пікет біля пам’ятника Григорію Петровському у Дніпропетровську

У День вшанування пам’яті Героїв Крут у Дніпропетровську анонсували знесення пам’ятника Петровському

Дніпропетровськ – У Дніпропетровську в п’ятницю планують знести останній великий пам’ятник радянської доби – монумент Григорієві Петровському на привокзальній площі. Акція, яку анонсував один із народних депутатів, має відбутись силами громадськості, адже міська рада досі не ухвалила офіційного рішення про демонтаж, хоча «всеукраїнський староста» Петровський, як його називала радянська влада, вважається одним із організаторів Голодомору 30-х років в Україні. Частина істориків і краєзнавців не підтримують ідею самочинного знесення скульптури, побоюючись за долю пам’ятника, який мав би стати частиною експозиції запланованого «парку радянського періоду», а політологи вказують на політичний підтекст акції.

Один із ініціаторів повалення головного пам’ятника Леніну в Дніпропетровську під час подій Революції гідності, а нині народний депутат Андрій Денисенко за два роки потому анонсує повалення пам’ятника ще й Петровському. За його словами, акція громадян відбудеться в п’ятницю ввечері й буде присвячена Дню вшанування пам’яті Героїв Крут. Денисенко вважає, що «повалення одного з останніх комуністичних ідолів в Дніпрі – пам’ятника більшовицькому кату Петровському» назріло й законодавчо обґрунтоване.

«Пора би виправити цей історичний парадокс та ідеологічний казус, тим паче панове «інтімологи» із Опоблоку запевняють нас, що місто віднині офіційно називається по імені відповідного апостола Христа, а не Леніна-Сталіна. До цього ми ще повернемося, а зараз маємо нарешті виконати численні законодавчі і нормативні акти кількох президентів, кабміну і Верховної Ради з декомунізації нашого українського Дніпра», – написав на своїй сторінці у Facebook Андрій Денисенко.

До акції готові долучитись десятки жителів міста. За словами ініціатора, є люди, які погодились надати важку техніку й кран. Один із дніпропетровських етно-рок-гуртів заявив, що подбає про музичний супровід.

«Приклад радянської гігантоманії», але має бути знесений цивілізовано

Між тим, історики і краєзнавці не в захваті від запланованого демонтажу. Історик Максим Кавун розповідає: металевий пам’ятник, якому скоро мало виповнитись 40 років, не є великою цінністю з точки зору мистецтва і завжди викликав іронію у фахівців як приклад радянської гігантоманії. До того ж, величезна скульптура, що височіє над привокзальною площею, зустрічає приїжджих трохи дивно – спиною, а своєю могутньою рукою вказує наліво, на центральний ринок «Озерка», хоча, з точки зору логіки, мала б вказувати в протилежний бік – на колишній мікрорайон Чечелівка, де відбувались буремні події революції 1905 року, в яких і брав участь Петровський.

Та попри недолугість пам’ятника, зауважує Максим Кавун, він не підтримує ідеї його знесення силами активістів, без рішення міськради. До того ж, каже він, падіння багатотонної скульптури може бути небезпечним, а зовсім поряд – станція метро.

Мені б хотілось, щоб Петровського прибрали цивілізовано

«До ухвалення «законів про декомунізацію» цей пам’ятник вважався пам’яткою монументального мистецтва, був на обліку. Він поставлений в травні 1976 року, до 200-річного ювілею Дніпропетровська, який тоді масово святкували. На мою думку, він не має великої мистецької цінності, адже є останнім пам’ятником доби соцреалізму, прикладом гігантоманії, помпезності пізньобрежнєвської доби. Сам пам’ятник викликає чимало запитань. Стоїть спиною до вокзалу, і це не анекдот – гості міста його часто приймають за Леніна… Але я проти цієї акції, адже пропоную цивілізоване вирішення цього питання – «парк радянського періоду», аби не повторити радянський підхід. Відомий факт: коли в місті свого часу валили монумент Катерині ІІ, відомий історик Дмитро Яворницький вночі разом зі своїми студентами, співробітниками перенесли скульптуру й закопали на подвір’ї музею. Там вона зберігалась роки, доки пристрасті не вгамувались. Тобто не йшла мова про те, щоб ламати болгарками, виламувати ноги скульптурам тощо. Мені б хотілось, щоб Петровського прибрали цивілізовано», – зазначив у коментарі Радіо Свобода історик.

«Політичний» демонтаж?

Дніпропетровський політолог Андрій Золотарьов називає анонсоване знесення Петровського «політичною акцією», яка не має ніякого відношення до вшанування пам’яті Героїв Крут. Ініціатори, представники партії «Укроп», вважає він, хочуть нагадати дніпропетровцям про свою політичну силу, знову бути у вирі подій, однак ризикують поставити у незручне становище свого ж, «укропівського», мера Бориса Філатова. На думку експерта, демонтаж монумента має відбуватись цивілізовано.

Це досить провокативна ініціатива, що ставить в дуже незручне становище і мера, і губернатора, яким потрібно буде реагувати

«Все потрібно робити за законом, без громадських імпровізацій. Так можна було діяти на хвилі революційних подій, а зараз це або самоуправство, або вандалізм. Звідки це йде? Ми бачимо досить скрутну ситуацію в «Укропі», за таких умов їм треба опинятись у центрі подій, центрі громадської думки. Як на мене, це досить провокативна ініціатива, що ставить в дуже незручне становище і мера, і губернатора, яким потрібно буде реагувати. Якщо реагувати, то зразу лунатиме «зрада», «злочинна влада» тощо. Я також не розумію, яке відношення має Петровський до Героїв Крут? Прибирали б тоді вже на день вшанування пам’яті жертв Голодоморів. Саме тому ця акція притягнута за вуха», – сказав у коментарі Радіо Свобода політолог.

«Святе місце» буде порожнім?

Ідея знесення пам’ятника Григорієві Петровському в Дніпропетровську обговорюється щонайменше десятиліття. Кілька років тому патріотично налаштована громадськість пропонувала демонтувати скульптуру й переплавити її на монумент жертвам Голодоморів.

Пам’ятний хрест жертвам Голодомору біля пам’ятника Петровському

Пам’ятний хрест жертвам Голодомору біля пам’ятника Петровському

Поряд з Петровським невідомі патріоти також встановили дерев’яний пам’ятний хрест загиблим від Голодомору. Була також ініціатива від народного депутата з «Опоблоку» Олександра Вілкула поставити на місці Петровського скульптури християнських апостолів Андрія та Петра тощо.

А втім, історик Максим Кавун нагадує: свого часу привокзальна площа в місті планувалась як оглядова, й ніяких пам’ятників взагалі не передбачала.

«На мою думку, принаймні декілька років там не треба нічого ставити. Коли цю площу створювали 1956 року, її планували як оглядову, панорамну площу, що спрямована на будівлю вокзалу. По-друге, коли пристрасті вщухнуть, досягнувши консенсусу, можна вже туди щось поставити. Але, як на мене, саме місце – негарне: знову постане питання, яким боком ставити, куди спиною. Привокзальна площа в жодному місті не має сакральних пам’ятників», – зауважує Максим Кавун.

«Декомунізація» в дії?

Дніпропетровська область поступово позбувається відлуння радянського минулого: з початку декомунізації в регіоні демонтували 82 пам’ятника та перейменували 742 вулиці. За інформацію з облдержадміністрації, 100% «декомунізувались» два міста області – Жовті Води та Тернівка. У них загалом перейменували 51 вулицю, демонтували три пам’ятники.

«Найгірша ситуація у Дніпродзержинську, Вільногірську, Павлограді, Нікополі, Кривому Розі та Першотравенську, а також у Васильківському, Софіївському, Томаківському та Криворізькому районах», – заявили в облдержадміністрації. До 21 лютого голови міст, сіл та селищ мають завершити процес.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG