Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:43

Проукраїнський Донбас ніхто не представляє у Мінську ‒ Рябчин


На Україну здійснюється більший тиск, ніж на Росію. Нас змушують йти далі, ніж це роблять росіяни – депутат від «Батьківщини»

Останній тиждень січня вважався крайнім терміном для внесення змін до Конституції України щодо децентралізації. Попереднє голосування з цього приводу відбулося ще 31 серпня минулого року і супроводжувалося протистоянням прихильників і противників цього законопроекту. У результаті протестів біля будівлі Верховної Ради загинули четверо співробітників правоохоронних органів. Однак, на минулому тижні 53 депутати від пропрезидентської фракції несподівано внесли подання до Конституційного суду, зажадавши перенести голосування на більш пізній термін. Водночас, депутати кількох фракцій, які входять до правлячої коаліції, виступили категорично проти голосування за децентралізацію і особливий статус Донбасу. За яких умов вони готові змінити свої погляди, у студії «Донбас. Реалії» ми обговорили із народним депутатом України, членом парламентської фракції «Батьківщина» Олексієм Рябчином.

Олексій Рябчин

Олексій Рябчин

‒ Яка позиція Вашої фракції щодо децентралізації в Україні та відповідних змін до Конституції?

‒ Фракція «Батьківщина» не голосувала за внесення цих змін до Конституції у першому читанні, у другому читанні ми також їх не підтримуємо. У нас є запитання щодо моделі децентралізації. Хоча, загалом фракція децентралізацію підтримує і має своє бачення, якою вона мусить бути.

Ми могли б погодитися із баченням президента, за умови зміни кількох пунктів у законопроекті. Утім, я думаю, що ми говоритимемо про другу частину змін до Конституції ‒ це особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Скажу від себе, у ситуації, яка склалася на Донбасі, дуже складно залишатися без міжнародної підтримки Україні. І зрозуміло, чому президент підписав мінські угоди, і чому вимагає, щоб усі ми їх виконували. Утім, я їздив на територію Донбасу, спілкувався з місцевим населенням, зустрічався з переселенцями у Києві і запитував, підтримують вони це чи ні. Більшість відповідає негативно, тому що вони не бачать себе у цих угодах.

Люди не бачать, як мінські угоди допоможуть повернутися додому, на Донбас, та відновити звичний для себе спосіб життя. Люди відчувають підступ. Якби вони бачили від Росії сигнали, такі як звільнення Надії Савченко, відхід військ, зникнення головорізів, – тоді б вони підтримали це. Однак, ми бачимо, що Україна односторонньо виконує свої зобов’язання.

На президента України, на український парламент здійснюється божевільний тиск з усіх сторін. А Росія перебуває тільки під тиском санкцій. Нас змушують йти далі, ніж це роблять росіяни

Тим часом, на президента України, на український парламент та владу здійснюється божевільний тиск з усіх сторін. Водночас, Росія перебуває тільки під тиском санкцій, на них, фактично, немає жодних інструментів впливу. А нас змушують йти далі, ніж це роблять росіяни. Український народ це бачить, і результатом цього стала трагедія під час голосування законопроекту у першому читанні. Тоді загинуло чотири соладти. Я дуже переживаю, щоб такого більше не повторилося.

Я вважаю, що колеги, які не підтримали зміни до Конституції, навпаки, підставили плече президентові та посилили його позицію в переговорах

Тому вважаю, що і фракція «Батьківщина», і колеги з інших фракцій, які не підтримали зміни до Конституції, навпаки, підставили плече президентові та посилили його позицію в переговорах.

‒ Чи завчасно Ви домовлялися про спільну позицію у цьому питанні?

Так буде доти, доки ми не побачимо якогось сигналу з боку Росії. Наприклад, звільнення Савченко

‒ Президент завжди наполягав, щоб усі фракції голосували. Він наводив різні аргументи на підтримку голосування щодо змін. Утім, у даному випадку, фракція «Батьківщина» була єдиною у рішенні. І так буде до того моменту, доки ми не побачимо якогось сигналу з боку Росії. Наприклад, звільнення Надії Савченко.

‒ Чи не є таким сигналом бажання «ЛНР» та «ДНР» об’єднатися в одне ціле?

‒ Мені, як українському парламентарю, не цікаво, хто з бойовиків там учергове став лідером, кого скинули. Мене тривожать люди, які живуть в окупації, які сплять і бачать, коли на їхню землю повернеться український прапор. Я не готовий говорити про тих, які вважають себе так званою владою.

‒ Якщо врешті-решт ці угруповання об’єднаються, як діятиме фракція «Батьківщина»?

‒ Це не стоїть у нас на порядку денному. Але я бачу багато жителів окупованих районів, які вважають, що об’єднання поліпшить їхнє економічне життя. А економічно – вони залежать від Росії.

На жаль, Україна не може забезпечувати їх пенсіями, соціальними пільгами. Те саме і щодо справдливого суду, правоохоронних органів, які відсутні. Навіщо Росія об’єднує ці регіони ‒ проаналізують спеціалісти у спецслужбах та в РНБО. Ми бачимо одне: що Росія намагається зробити видимість чогось. Утім, реальних кроків у напрямку виконання мінських угод ‒ немає.

‒ Коли відбудеться голосування щодо децентралізації?

‒ Знак питання, коли це відбудеться. Більшість депутатів теж ставлять це запитанням, зокрема, чи буде взагалі голосування за відповідні зміни?

Ми часто говоримо нашим західним партнерам, і багато в чому вони з нами погоджуються, ‒ Україна не зробить і кроку, доки не побачить від Росії сигналу. Треба тиснути на неї і домагатися відведення військ, перемир’я, звільнення усіх заручників, допуску до роботи іноземних спостерігачів на Донбасі. І тільки тоді український парламент розглядатиме якісь зміни.

Ми занадто просунилися вперед. Односторонній рух у даному процесі згубний для України. На мою думку, потрібно створити нову посаду ‒ віце-прем’єр-міністра у питаннях окупованих територій. Його повинен очолити проукраїнський донеччанин або луганчанин, його заступником мусить стати кримський татарин. Це мусить бути не одна-дві людини, а потужна структура з повноваженнями у виконавчій владі, яка фактично координуватиме виконання законів і дасть людям сигнал, що ми про них піклуємося і не забули.

У мінській групі є вдосталь українських патріотів ‒ ми поважаємо їх і цінуємо їхню роботу. Утім, немає жодної людини, яка представляє проукраїнський Донбас

Зокрема, у мінській групі є вдосталь українських патріотів ‒ Ірина Геращенко, Роман Безсмертний ‒ ми поважаємо їх, любимо і цінуємо їхню роботу. Знаємо, наскільки складно їм там. Утім, немає жодної людини, яка представляє проукраїнський Донбас. Звідси у людей і виникає недовіра. Більше того, перемовини не відповідають інтересам переселенців, зокрема, їхньому повернеенню додому.

Чимало спекуляцій є, особливо у російських ЗМІ та західних, які користуються цією інформацією, ніби у Мінську тривають консультації між Києвом і представниками Донбасу. Про це каже і Путін, і Лавров, зокрема. Хоча, цих бойовиків я не вважаю представниками Донбасу. Вони ‒ представники угруповання, які представляють інтереси Росії і, можливо, інтереси певної кількості людей. Український голос Донбасу, який не представлений, є прихованим резервом української влади. Утім, на жаль, він не використовується.

Наприклад, місяць тому як представник «Європейського Донбасу», до якого входять близько десяти народних обранців з фракцій коаліції, ми підписали лист до президента з проханням зустрітися і розповісти про переживання жителів Донбасу, з якими ми постійно зустрічаємось, обговорити керівництво області. Я місяць чекаю на відповідь. Сьогодні підійшов до представника президента у парламенті із проханням нагадати президентові про це. Він сказав, що не знав про лист і пообіцяв особисто передати його Петру Олексійовичу.

Прикро, що ми зустрічалися з президентом Німеччини, віце-президентом США, адже ми є носіями певної цінної інформації, а президент України не зустрічається з нами. Можливо, ми дамо йому певні козирі

Мені прикро, тому що ми, депутати, які представляють Донбас, літали й зустрічалися з президентом Німеччини, віце-президентом США, з якими говоримо про ці речі, адже ми є носіями певної цінної інформації. А президент України не зустрічається з нами. Ми розуміємо його зайнятість, але ж ми хочемо підставити йому своє плече, не грати в політику, а обговорити ситуацію. Можливо, ми дамо йому певні козирі і у міжнародних перемовинах, і на національному рівні. Зокрема, ідея про національний діалог із представниками проукраїнського Донбасу буде озвучена на цій зустрічі.

  • 16x9 Image

    Олексій Мацука

    Олексій Мацука – український журналіст, ведучий Радіо Свобода з 2014 року. У квітні 2014 року увійшов до списку «100 героїв інформації», вперше опублікованого організацією «Репортери без кордонів». У жовтні 2014 року Олексію Мацуці присуджено міжнародну премію International Press Freedom Award організацією «Канадські журналісти за свободу висловлювань» (англійською: Canadian Journalists for Free Expression).

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG