Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:27

Контрактна система дозволяє прощатися з тими, хто нічого не робить – режисер


Ілюстраційне фото (©Shutterstock)

Ілюстраційне фото (©Shutterstock)

Верховна Рада ухвалила закон про переведення працівників культури на контрактну систему. Конкурентне середовище чи залежність від комісій?

Київ – Верховна Рада ухвалила закон про переведення працівників культури на контрактну систему. Законопроект після ухвалення у першому читанні викликав бурхливу реакцію театрали писали відкриті листи до чиновників, емоційно висловлювались на медійних майданчиках і у блогах. Найбільші претензії викликали норми про обрання керівників строком лише на два терміни (до п’яти років) та про перевагу директора над художнім керівником. Прихильники ж закону натомість закидають опонентам нездоровий традиціоналізм. Радіо Свобода з’ясовувало, як вплине на мистецьке закулісся контрактна форма роботи, яку підтримали парламентарі.


Законопроект 2669-Д мав на меті наблизити охорону культурної спадщини України до стандартів ЄС. Натомість розколов мистецьку спільноту на прихильників і супротивників нового закону. Він містить норми про те, що керівник має обиратися відкрито і терміном не більше ніж п’ять років. Це й викликало найбільшу дискусію – керівники поважних академічних установ писали відкриті листи до авторів законопроекту.

Зокрема, художній керівник театру російської драми імені Лесі Українки Михайло Резнікович, керівник національного хору імені Г. Верьовки Анатолій Авдієвський та художній керівник Національного академічного ансамблю танцю України Мирослав Вантух у зверненні до авторів законопроекту апелювали до традицій українського театру ХХ століття. Справжній лідер, за їхніми словами, має очолювати творчий колектив довгі роки, щоб виховувати нові покоління митців.

Водночас художній керівник київського театру імені Франка Станіслав Мойсеєв, який вітає деякі реформаторські норми у законі, наголошує – довічно керувати театромне нормально.

«Яка б видатна і ексклюзивна постать не очолювала театр, ми розуміємо, що згодом людина потрапляє в такий цикл життя, коли потребує змін. Певні виклики, яких дає професійна діяльність – потребують змін, вливання нових ідей, нової крові» – каже Станіслав Мойсеєв.​

Актори

Окрім баталій довкола керівників закладів академічного мистецтва, закон передбачає оформлення трудових відносин із творчими працівниками державних та комунальних закладів культури. Мова йде про контракт на три роки. Але підписати його можна буде після проходження конкурсного відбору.

Богдан Бенюк

Богдан Бенюк

Актор театру імені Франка Богдан Бенюк вважає закон несвоєчасним, адже в країні йде війна. Окрім того, за словами Бенюка, унормовувати працю творчих працівників намагалися ще під час Радянського Союзу, але безуспішно.

«Там також намагалися вивідувати, скільки актору треба платити, які він ролі грає – великі чи маленькі, як це оцінювати… Ця тема мусолилася давно, але не підтримувалася, бо визначити, а «судді хто» – неможливо. У кого буде право вирішувати брати на себе політичну волю, призначень, зміщень, які будуть комісії, чи знову у нас права рука буде мити ліву і знову волохаті руки будуть призначити тих чи інших людей?» – цікавиться Богдан Бенюк.

Він також додає, що контракти, які будуть у майбутньому укладатися, повинні мати гарантії про існування людини певний час після його закінчення.

Максим Максименко

Максим Максименко

Аналогічну позицію поділяє й актор Львівського театру імені Заньковецької Максим Максименко. Він упевнений – якщо актор не потрапить до певного театру після конкурсного відбору, йому фактично доведеться йти з професії.

«Що це дасть? З’являться лідери, кращі художники, митці, музиканти, композитори? Що воно покращить?» – запитує актор.

На думку ж Станіслава Мойсеєва, контрактна система – можливість для створення конкурентного середовища. Крім того, логічним видається платити людині за те, що вона робить по факту і відмовитись від радянської системи «вирівнювання» оплати.

«Контрактна система дозволяє впливати на склади труп, які існують, залучати особистості там, де вони потрібні, або прощатися з тими, хто нічого не робить в театрі, хто перебуває в стані простою. Багато хто з акторів може сказати «дайте мені роботу і я проявлюся». Але життя і практика показують: ті хто реалізуються, ті, хто потрібні – вони залишаються у професії, вони активні і вони дають необхідні результати» – каже Станіслав Мойсеєв.

Станіслав Мойсеєв

Станіслав Мойсеєв

Згідно із новим законом, обирати керівників зможуть незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування; члени професійних, творчих спілок, об’єднань, асоціацій, організацій у сфері культури та члени міжнародних об’єднань, асоціацій, організацій у сферах культури.

Що ж до конкурсного відбору творчих працівників, то на думку Станіслава Мойсеєва, така форма підбору кадрів більше підходить для великих музичних театрів, балетних труп та оркестрантів, а не для драматичного театру.

У той же час, у законі не прописаний власне сам контракт і соціальні пільги творчих працівників у разі неприйняття їх на роботу після конкурсного відбору – це й викликає невдоволення у більшості акторів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG