Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 16:27

Ахтема Чийгоза намагалися вбити у в’язниці окупованого Криму


Акція протесту у Варшаві. Лютий 2015 року

Акція протесту у Варшаві. Лютий 2015 року

«Його змушували визнати провину, підсилали людей, які могли його вбити. Це абсолютно точний факт» – адвокат

29 січня минув рік від дня арешту в окупованому Криму першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Цього дня – через рік – у двох українських міністерствах говорили про Крим і тамтешніх політичних в’язнів. В українському МЗС презентували виставку, присвячену річниці згаданого арешту Ахтема Чийгоза, а в Міністерстві інформаційної політики України ініціювали визнання іншої дати – 26 лютого – Днем спротиву російській окупації півострова.

Заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза затримали під час допиту у кримському управлінні Слідчого комітету Росії рівно рік тому. За офіційною версією окупаційної влади півострова – «за підозрою в організації та участі в масових заворушеннях 26 лютого 2014 року під час мітингу біля парламенту Криму».

Микола Полозов

Микола Полозов

Адвокат Чийгоза Микола Полозов повідомив, що його підзахисного утримують у жахливих умовах, крім того, в ізоляторі була спроба замаху на життя цього активіста.

Він перебуває не в звичайному ізоляторі, а у спецблоці – це внутрішня в’язниця

«Умови, в яких утримують Ахтема Чийгоза, важкі. Він перебуває не в звичайному ізоляторі, а у спецблоці – це внутрішня в’язниця, там повністю відсутній контакт із зовнішнім світом. Він може бачити тільки адвокатів. Побутові умови також дуже складні. Щодо харчів – його годують виключно капустою з душком. Чийгоз зазнавав серйозного тиску, він побоювався за своє життя. Його змушували визнати провину, підсилали людей, які могли його вбити. Це абсолютно точний факт», – повідомив московський адвокат Микола Полозов.

Дружина Ахтема Чийгоза Ельміра Аблялімова в інтерв’ю Радіо Свобода повідомила, що напередодні – у четвер – її чоловік зустрічався з Жераром Штурманом, головою місії Ради Європи, яка наразі перебуває у Криму (при цьому перекладач був від окупаційної влади).

«Ахтем загострив увагу представника Ради Європи на тому, що його більше турбують не умови утримання, а причина утримання в слідчому ізоляторі і сама справа, яка була сфабрикована слідчими органами, як і процес фабрикування з боку прокуратури Криму. Ахтем дуже сумнівається в тому, що у перекладі його слова інтерпретували так, як він цього бажав», – розповіла дружина Ахтема Чийгоза.

В українському МЗС до річниці арешту заступника голови Меджлісу презентували експозицію портретів українців, незаконно ув’язнених владою Росії з політичних мотивів.


Міністерство інформаційної політики України ініціювало визнання 26 лютого Днем спротиву російській окупації півострова. Про це повідомила радник голови відомства з питань Криму Еміне Джеппар. Зокрема вона згадала кілька випадків, які, на її думку, є доказом того, що спротив окупаційній владі в Криму є.

Еміне Джеппар

Еміне Джеппар

«Всі публічні заяви, пости та лайки у соцмережах на підтримку України; бойкот та неучасть у референдумі за російський Крим; відмова або максимальне обмеження від будь-якого діалогу з органами влади Криму; відмова від російського паспорта; відмова одягати «георгієвську стрічку» на шкільних заходах, вивішувати російський прапор та портрет Путіна у кримськотатарських класах; відмова співати гімн Росії; синьо-жовта колористика на важливих подіях; українська символіка в будинках, автівках, на одязі та інше», – наголосила радник міністра інформполітики України з питань Криму.

За версією російського слідства, перший заступник голови меджлісу Ахтем Чийгоз організував, а Мустафа Дегерменджі, Алі Асанов, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв брали участь у масових заворушеннях 26 лютого 2014 року біля кримського парламенту. Тоді під стінами Верховної Ради Криму відбувалися одразу два альтернативні мітинги. З одного боку, були прихильники територіальної цілісності України. З іншого – активісти партії «Русское единство», керованої нинішнім самопроголошеним «головою» Криму Сергієм Аксьоновим. Через тисняву двоє мітингувальників загинули, 79 осіб, за даними слідства, отримали тілесні ушкодження. Підсудні своєї провини не визнають і вважають справу політично мотивованою.

Мітинг біля кримського парламенту 26 лютого позаминулого року дозволив відстрочити, але не запобігти голосуванню кримських парламентаріїв про призначення так званого «референдуму».

Датою початку російської окупації Криму Верховна Рада України визначила 20 лютого 2014 року.

Акція протесту у Варшаві. Лютий 2015 року

Акція протесту у Варшаві. Лютий 2015 року

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG