Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 18:58

«Єдиний варіант перезапустити економічне зростання Росії – припинити конфронтаційну політику, насамперед, з країнами Заходу»

Після стрімкого падіння в середині січня, до кінця місяця курс рубля піднявся до позначки 76 рублів за долар. Цьому, очевидно, сприяло і зростання цін на нафту – від рівня 28 до приблизно 33 доларів за барель. Чи може Кремль зітхнути з полегшенням? Сергій Романчук, президент ACI Russia – The Financial Markets Association, називає те, що відбувається, перепочинком, який дає можливість провести в Росії необхідні реформи, у що, однак, не особливо вірить.

Сергій Романчук

Сергій Романчук

– На найближчі кілька років, можливо, низ щодо нафти пройдений. В такому разі є підстави вважати, що у 2016 році долар навряд чи перевищить рівень середини січня, ціна за долар між 70 і 80 рублями може виявитися близькою до рівноважної, а можливо, рубль зміцниться ще, якщо корекція на ринку нафти буде більша. Ціна на нафту залишається основним фактором, який визначає ціну російської валюти, плюс – можливість запозичень.

Ціна на нафту залишається основним фактором, який визначає ціну російської валюти, плюс – можливість запозичень

Зрозуміло, що навіть за нинішніх цін на нафту, які відійшли від низів, дефіцит бюджету Росії вже, напевно, в районі 5 відсотків ВВП – при тому, що в план були закладені 3 відсотки. Це означає, що російському уряду доведеться або дозволити більший дефіцит і фінансувати його якимось чином, або провести секвестр витрат. Швидше за все, буде зроблено і те, й інше. Дотепер уряду і Центробанку Росії вдавалося використовувати наявні у них резерви, щоб не загострювати ситуацію. Єдиний раз, коли нестабільність на фінансовому ринку себе сильно проявила, – це грудень 2014 року. Тоді припустилися помилки, але її повторення цього року мені видається малоймовірним, хоча нинішня ситуація все-таки змушує російську владу щось робити, хоча б для того, щоб все не розвалилося, і Росію не охопила повноцінна банківська криза.

Проблеми залишаються і в державних фінансах: соціальні витрати, військові витрати, які досить важко політично знижувати. Вони напружують фінанси. І резервні фонди, залежно від того, наскільки добре себе буде поводити нафта, можуть бути вичерпані вже цього року. Але, якщо сценарій буде позитивним, напевно, років на два їх вистачить, що не знімає з порядку денного питання набуття якоїсь нової парадигми – як же перейти до економічного зростання.

Операційно, швидше за все, все має бути в порядку, в тому числі й з курсом рубля, і з перекладанням заощаджень з рублів у долари

Економічна стагнація з падінням ВВП у 2016 році, мені здається, продовжиться. Але у влади, як і раніше, є всі шанси зберегти макроекономічну стабільність. Операційно, швидше за все, все має бути в порядку, в тому числі й з курсом рубля, і з перекладанням заощаджень з рублів у долари. Як показав останній стрибок, населення було набагато більш терплячим до курсу в порівнянні з девальвацією в 2014 році. Зараз такого масового перекладання вкладів з рублів у валюту і вилучення грошей з банків не сталося, що є для рубля позитивним сигналом. Тому що в результаті все визначається довірою до валюти, довірою до банківської системи, яка й була продемонстрована. Принаймні, ніякого істотного шоку тут ми не побачили.

– Чи треба так розуміти, що російська влада перечекала, і все складне позаду?

Ринок, швидше за все, дасть російській владі ще одне відтермінування для того, щоб якось спробувати радикально змінити ситуацію, перезапустити економічне зростання

– Локально позаду. Ринок, швидше за все, дасть російській владі ще одне відтермінування для того, щоб якось спробувати радикально змінити ситуацію, перезапустити економічне зростання. У Росії зберігається конкурентна перевага з точки зору більш слабкої валюти, вона може спонукати розвиток якихось інших, не нафтогазових бізнесів, орієнтованих на експорт. Безумовно, цьому не сприяє жахливий діловий клімат, але якраз з цим владі й потрібно, і можна щось робити.

– Це означає, що все буде так тягнутися, тягнутися, а потім буде новий обвал?

Нинішня криза, швидше за все, не може відбуватися за сценарієм 2008-2009 років, коли нафта після падіння повернулася на колишні рівні

– Нинішня криза, швидше за все, не може відбуватися за сценарієм 2008-2009 років, коли нафта після падіння, яке можна порівняти з нинішнім за глибиною й швидкістю, повернулася на колишні рівні. Такого сценарію практично ніхто не очікує зараз, довгостроково позиції нафти як основного енергоносія поставлені під питання через розвиток технологій. У довгостроковій перспективі очікувати повернення нафти на рівень 100 і вище доларів за барель, загалом, безпідставно. Відповідно, тому це перепочинок. Перепочинок локальний в тому сенсі, що протягом декількох років нафта може перебувати на поточних рівнях і трохи вище. А потім цілком може спробувати шукати рівні й нижчі, якщо це заміщення станеться. Це, звичайно, може розтягнутися і на більш тривалий час, адже самі по собі низькі ціни на нафту зменшують привабливість переходу на нові енергетичні технології.

Рано чи пізно нафта як стратегічний товар втратить своє значення і буде більш нішевим товаром
Ставити все на те, що ціна на нафту повернеться на якісь рівні попередніх років, періоду відносного процвітання державних фінансів і зростання економіки, яке підігрівалося саме нафтогазовими доходами, Росії не доводиться

Але вектор прогресу навряд чи зміниться. І, відповідно, рано чи пізно нафта як стратегічний товар втратить своє значення і буде більш нішевим товаром, безумовно, важливим для хімічної промисловості та іншого, але з точки зору енергетики відбудеться заміна, що не може не позначитися на цінах. Хоча, як ми бачимо, найменші коливання попиту та пропозиції можуть дуже сильно тягнути за собою ціну на нафту. І передбачити це надійно заздалегідь ніхто не може. Але загальні тренди такі. І ставити все на те, що ціна на нафту повернеться на якісь рівні попередніх років, періоду відносного процвітання державних фінансів і зростання економіки, яке підігрівалося саме нафтогазовими доходами, Росії не доводиться. Потрібно шукати якусь нову парадигму зростання. З іншого боку, абсолютно немає гарантії, що вона буде знайдена. Ми бачимо приклади багатьох держав, які перебували якийсь час в клубі світових економічних держав, а потім надовго спустилися вниз сходами доходів і питомого ВВП на душу населення. Можна взяти приклад Аргентини, однієї з зірок початку 20-го століття, яка всю другу половину століття з перемінним успіхом намагалася вибратися із зубожіння.

Жодна країна у світі в 20-му столітті не змогла забезпечити стійке швидке економічне зростання без співпраці з провідними країнами світу, насамперед, зі США та Європою. Якісь надії покладалися на Китай, але ми бачимо, що Китай, по-перше, набагато більш тісно пов'язаний зі США, а по-друге, проблеми в Китаї такі, що їм зараз не до експорту капіталу. Відповідно, чекати того, що капітали прийдуть зі Сходу, не доводиться.

Єдиний варіант перезапустити економічне зростання Росії – припинити конфронтаційну політику, насамперед, з країнами Заходу

Загалом, об'єктивно, єдиний варіант перезапустити економічне зростання Росії – припинити конфронтаційну політику, насамперед, з країнами Заходу. Звісно, залишається питання, як це зробити політично, в якій формі. Але мені здається, російська влада не раз демонструвала неабияку гнучкість у зміні вектору своєї політики. Тому знайдуть якийсь спосіб ще. Економічна ситуація до цього підштовхує.

Повний текст матеріалуна сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG