Київ – Верховна Рада попередньо ухвалила законопроект про внесення змін до Конституції в частині правосуддя. Відповідне рішення підтримали 244 депутати. Напередодні Конституційний суд дав позитивний вердикт щодо відповідності законопроекту Основному закону.
Представник президента у парламенті Степан Кубів зазначив, що конституційна реформа в частині правосуддя має на меті незалежність, деполітизацію та підвищення професійних стандартів суддівського корпусу. За його словами, «цих змін українське суспільство чекало ще вчора».
Спікер Володимир Гройсман напередодні висловив припущення, що закон знайде підтримку усіх фракцій. Проте голосів за конституційну реформу в частині правосуддя не дали фракції «Самопоміч», Радикальної партії та «Опозиційного блоку».
Ляшко закликав реформувати радикальніше
Виступаючи від імені фракції «Самопоміч», Олена Сотник зазначила, що 10 суддів Конституційного суду дали негативну оцінку цьому законопроекту. За її словами, крім хороших змін, конституційна реформа загрожує тотальним контролем президента над суддівською гілкою влади на наступні два роки, поки триватиме реформа.
Схоже застереження – що президент контролюватиме реорганізацію судів – висловив і речник фракції «Опозиційного блоку» Дмитро Шпенов. За його словами, це небезпечно за умов, коли чітко визначених критеріїв переатестації суддів немає.
Лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко упевнений, що через переатестацію «пройдуть ті судді, які потрібні владі». І закликав підтримати альтернативний проект конституційної реформи, який передбачає звільнення усіх чинних суддів.
Натомість лідер фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко заперечив, наголосивши, що саме зараз президент має значно більше можливостей впливати на суд, ніж після реформи системи правосуддя. А голова комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич зазначив, що процес переатестації розпочнеться за два тижні, і регламентується не змінами до Конституції, а законом про забезпечення права на справедливий суд.
Президент і депутати порозумілися щодо генпрокурора
Відповідно до законопроекту, який попередньо ухвалила Верховна Рада, суддівська система виводиться з-під сфери повноважень парламенту та президента. Відтепер глава держави та депутати безпосередньо не призначатимуть й не звільнятимуть суддів. Ці повноваження покладаються на Вищу раду правосуддя – реформовану Вищу раду юстиції – а президент затверджуватиме ці призначення.
Реформа судової системи передбачає також зміну вимог до кандидатів на посаду судді: вік не менше ніж 30 років і щонайменше 5 років правничого стажу. Судді, які бажають продовжити свою роботу на посаді, повинні будуть пройти переатестацію.
Під час обговорення законопроекту принциповою була норма про те чи може парламент ініціювати відставку генерального прокурора. І в підсумку, в цьому питанні президент пішов на поступки, залишивши за парламентом такі повноваження. Загалом, щодо реформи правосуддя політики продемонстрували значно більше порозуміння, ніж щодо децентралізації.
Відповідно до процедури, після отримання висновку Конституційного суду парламент попередньо схвалює законопроект щонайменше 226 голосами. Остаточно закон про внесення змін до Конституції України ухвалюється на наступній сесії конституційною більшістю. Чи набереться щонайменше 300 голосів для остаточного затвердження реформи, залежить від того, які закони будуть ухвалені на виконання реформи судоустрою.
Тему конституційних змін у частині правосуддя обговорювали у «Ранковій Свободі». Фрагмент ефіру можна послухати нижче:
