Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:28

Реформа правосуддя відриває шлях до оновлення суддівського корпусу – експерт


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

«В проекті закладено дві процедури, що дають можливість значно змінити склад судової системи: реорганізація окремих судів і переатестація суддів»

Київ – Зміни до Конституції в частині правосуддя, які сьогодні у першому читанні прийняла Верховна Рада, мають відкрити шлях до оновлення суддівського корпусу. Таку думку в ефірі Радіо Свобода висловив експерт Центру політико-правових реформ Максим Середа.

Всі діючі судді мають пройти відповідні випробування на предмет того, чи відповідають вони критеріям доброчесного судді

– У цьому проекті закладено дві процедури, які, в принципі, дають можливість значно змінити склад судової системи: закладена процедура реорганізації окремих судів і, відповідно, переатестація суддів. Це окремі процедури. Реорганізація судів, на мій погляд, має стосуватися вищих судів і, бажано, апеляційних судів. Вона полягатиме в тому, що створюватимуться нові суди, на посади в які будуть оголошуватися конкурси і, відповідно, всі судді, в тому числі колишні, зможуть взяти участь в цих конкурсах. Щодо переатестації суддів, то так само – всі діючі судді мають пройти відповідні випробування на предмет того, чи відповідають, чи не відповідають вони критеріям доброчесного судді.

– Ви говорите, що реформа відкриває шлях до оновлення суддівського корпусу. Були такі очікування, що реорганізація прокуратури також призведе до оновлення, але ми побачили, що фактично лишилися ті ж самі прокурори, змінили тільки свої посади. Але система прокуратури не оновилася. Є підстави вважати, що у системі правосуддя справді відбудеться оновлення?

Зміни до Конституції лише відкривають шлях. Як це буде реалізовано – залежить від наступних законодавчих змін і від політичної волі учасників процесу

– Зміни до Конституції лише відкривають шлях. Як це буде реалізовано – залежить від наступних законодавчих змін і від політичної волі учасників процесу. Щодо того, чому не вдалося оновлення у сфері прокуратури? Бо не вдалося створити певної зацікавленості, в тому числі матеріальної. Тому що на відміну від реформи поліції, де створення нової системи було достатнім чином прорекламоване, фінансово забезпечене і люди дійсно пішли на ці посади – щодо прокуратури, то більшість людей, згідно з даними соцопитування, взагалі не знали, що така реформа проводиться, навіть серед юристів. І крім того, не було створено нормального фінансового забезпечення, через це дуже мало людей подалося на конкурс. Тому реформа майже не показала оновлення.

– А як Ви оцінюєте те, що в цьому законопроекті у Генпрокуратури забрано функцію нагляду за додержанням законів чи додано пункт про те, що кожен громадянин може звернутися зі скаргою до Конституційного суду? І загалом, між владою й експертним середовищем є порозуміння щодо проекту цих конституційних змін?

Генеральний прокурор, відповідно до змін у Конституцію, лишатиметься політично керованим

– Загалом, ми вважаємо, що ці зміни до Конституції відповідають європейським стандартам і заслуговують на підтримку в цілому. Але, на жаль, закладені окремі недоліки в ці зміни, і зокрема стосовно прокуратури. Ми вважаємо дуже позитивним те, що в проекті змін до Конституції не буде повноважень загального нагляду прокуратури. Насправді зараз прокуратура і не здійснює такий нагляд, тому що законом про прокуратуру такі повноваження не передбачені. Але, наприклад, у Конституції залишається проблема, що генеральний прокурор досі залишається політично керованим, і відповідно до змін у Конституцію, так само лишатиметься політично керованим, оскільки і президент, і Верховна рада зберігатимуть свій вплив на генерального прокурора.

– А як Ви вважаєте було би краще, щоб вплив зберіг президент, однак не зберегла Верховна Рада чи навпаки?

– Краще, щоб таких повноважень контролювати генерального прокурора не було у жодного політичного органу. В ідеалі було би забезпечити, щоби він обирався за конкурсом і був абсолютно незалежним від органів політичної влади. Але в перших змінах, які пропонував президент від 25 листопада, фактично президент зберігав певні важелі впливу на генерального прокурора, і внаслідок політичних торгів Верховна Рада, всупереч, до речі, рекомендаціям європейських інституцій, також отримала право контролю над генеральним прокурором шляхом висловлення йому недовіри.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG