Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 18:00

Президентський законопроект змін до Конституції в частині правосуддя пройшов перше читання

Народні депутати України ухвалили у першому читанні доопрацьований президентський законопроект про зміни до Конституції в частині правосуддя. За документ вони віддали 244 голоси. При цьому більшість фракцій заявила, що підтримали законопроект за умови доопрацювання його у другому читанні, в той час як голова профільного комітету категорично заявив, що зробити це вже неможливо.


Завершити третю сесію VIII скликання депутати вирішили судовою реформою, а точніше президентським законопроектом змін до Конституції в частині правосуддя. Цей документ Петро Порошенко вніс як невідкладний, тож саме він і значився першим у порядку денному 2 лютого. Напередодні Конституційний суд визнав законопроект таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції. Позитивний звіт у жовтні минулого року надала і Венеціанська комісія.

Втім, на думку більшості фракцій, доопрацьований законопроект виявився не таким позитивним, як його змальовували «лобісти». Так, «Самопоміч» виступила за повернення документу на розгляд комітету, а Радикальна партія і «Народний фронт» взагалі заявили, що вже підготували йому альтернативу.

Олена Сотник

Олена Сотник

«В суботу Конституційний суд виніс своє рішення, але я тримаю у руках 10 висновків, 10 окремих думок суддів Конституційного суду. Кожна ця думка носить негативний характер щодо змін до Конституції. Ця редакція містить багато хороших змін, але в той же час містить і серйозну загрозу тотального контролю над суддівською гілкою влади на наступні два роки (саме такий перехідний період передбачений у законопроекті – ред.). Ми пропонуємо цю редакцію направити до комітету, вносити зміни і привести її до такого стану, щоб ми чітко могли сказати суспільству, що ці зміни до судоустрою гарантують право на справедливий суд», – пропонувала Олена Сотник із «Самопомочі».

Олег Ляшко

Олег Ляшко

«Через так звану переатестацію суддів пройдуть ті, хто буде потрібен владі. Тобто фактично нинішня судова система залишається у тому ж вигляді, в якому вона була при Януковичі, і ми маємо масу прикладів, коли судді виконують замовлення нинішньої влади. Тому ми звертаємось до всіх колег по парламенту: ми вже почали збір підписів за альтернативний законопроект щодо змін до Конституції і зібрали 37 підписів. Давайте зберемо 150, зареєструємо його і продовжимо дискусію», – у свою чергу закликав Олег Ляшко.

Схоже застереження – що президент контролюватиме реорганізацію судів – висловив і речник фракції «Опозиційного блоку» Дмитро Шпенов. За його словами, це небезпечно за умов, коли чітко визначених критеріїв переатестації суддів ще немає.


Всіляко опонували супротивникам законопроекту голова комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич та голова президентської фракції Юрій Луценко.

Юрій Луценко

Юрій Луценко

«Петро Порошенко став першим президентом, який і у випадку децентралізації, і у випадку судової реформи пропонує зменшити свої повноваження. І він каже: до вступу в дію змін до Конституції президент зможе призначати суддів, переводити, знімати повноваження, об’єднувати і розпускати суди лише за поданням Вищої ради юстиції. При цьому він буде виступати у ролі людини, що виконує церемоніальне дійство – просто ставить підпис. То в чому диктатура? В тому, що президент замість того, щоб робити це самостійно, передає ці функції колективному, прозоро обраному органу?» – захищав ініціативу гаранта Луценко.

Відтак у підсумку зміни до Конституції в частині правосуддя у першому читанні підтримали 244 депутати. Президент таким результатом залишився задоволеним і вже назвав голосування історичним.


Тим часом на запитання Радіо Свобода, які ж тепер зміни можуть бути внесені до другого читання, голова комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич чітко відповів: «Жодних. Депутати не читали Конституцію. Це не передбачено».

То що ж буде із суддями?

Оновити суддівський корпус експерти (а для цього у парламенті була створена окрема робоча група) пропонують через спеціальний конкурс. В ідеалі його мали б проводити поетапно зверху вниз: спочатку реформа торкнеться Верховного суду, далі апеляційні суди і потім суди загальних інстанцій. Втім, такий процес за різними припущеннями може зайняти не менше року-двох.

Михайло Жернаков

Михайло Жернаков

«Багато суддів, які потенційно позбавляться своїх посад в результаті переатестації, були відібрані Портновим і Ківаловим. З іншого боку справді можна погодитись із тим, що до кінця невідомі критерії цієї переатестації. Точніше вона визначена законом від лютого минулого року, але фактично провалилась, бо Рада суддів багато місяців не погоджувала процедуру такого оцінювання. Відтак вже підготовлено законопроект, який невдовзі буде представлений, який коригує цю процедуру переатестації і передбачає вагому роль громадськості – вона зможе подавати інформацію щодо матеріальних статків суддів, а також формуватиме громадську раду, яка й оцінюватиме суддів на відповідність займаній посаді, тобто, чи відповідає його матеріальний статус задекларованим статкам», – пояснив Радіо Свобода нюанси підготовки реформи експерт Реанімаційного пакету реформ, а в минулому суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков.

Після голосування у першому читанні законопроект змін до Конституції в частині правосуддя депутати повинні проголосувати і у другому. Для цього у залі необхідно назбирати не менше від 300 голосів.

Спеціально для цього парламентарі вже проголосували за зміни до регламенту. Відтак друге читання може відбутись вже на четвертій сесії парламенту, яка розпочалась 2 лютого і триватиме до 22 серпня.

Наразі ж рівень довіри до судової системи складає катастрофічних 5%. А от загальна чисельність суддів в Україні становить майже 8 тисяч.


Основні новації законопроекту змін до Конституції в частині правосуддя:

– створення передумов для реорганізації судової системи і оновлення суддівського корпусу;
– скасування випробувального терміну на посаді судді (суддя призначається одразу безстроково);
– скасування поняття «порушення присяги» як підстави для звільнення судді;
– підвищити мінімальний віковий ценз судді з 25 до 30 років;

– окреме фінансування кожного суду з бюджету України, розробкою якого будуть займатися не чиновники Міністерства юстиції, а представники судової влади;
– визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду;
– визначені функції захисту та обвинувачення;
– дозволяє перехід до 3-ланкової системи загальних судів (місцеві суди – апеляційні – Верховний суд);
– більша половина членів Вищої ради юстиції (ВРЮ) призначається суддями, а кількість членів зменшиться до 19. Крім того, назву Вища рада юстиції пропонується змінити на Вища рада правосуддя;
– ні генеральний прокурор, ні міністр юстиції не входитимуть до склади ВРЮ, як це є сьогодні;
запроваджується адвокатська монополія на представництво в суді.

  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG