Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 00:41

Росія не виконала жодного пункту мінських угод (світова преса)


«Європа не має стати жертвою шантажу Путіна через думку, що без нього не вирішити сирійське питання» – президент України

Президент України Петро Порошенко в інтерв’ю німецькому щоденникові Bild заявив, що президент Росії Володимир Путін почав інформаційну війну проти Німеччини. Тим часом американський фахівець заявляє на сторінках журналу Foreign Policy, що Україна мала б зробити свій орган боротьби з корупцією міжнародним і незалежним від Києва. А газета Washington Post повідомляє, як США посилюють оборону своїх європейських союзників після агресії Росії проти України.

«Путін почав інформаційну війну проти Німеччини» – такі слова президента України Петра Порошенка в інтерв’ю щоденникові Bild це видання винесло в заголовок. В інтерв’ю, яке український керівник дав відразу після зустрічі днями в Берліні з канцлером Німеччини Анґелою Меркель, він, серед іншого, заявив, що Росія не те що не виконує умов кількох пакетів угод, відомих разом як мінські домовленості – вона, навпаки, нарощує чисельність своїх військ в Україні. Тому небезпека відкритої війни нині серйозніша, ніж минулого року, додав Порошенко.

«Росія не виконала жодного пункту мінських угод. Натомість ми бачимо вісім тисяч російських військових та їхніх російських командирів на нашій землі, нові військові об’єкти просто на кордоні і постійні військові навчання. Росія робить великі інвестиції в ці підготування до війни, і ми не отримуємо з цього приводу ніяких пояснень», – сказав президент.

На запитання, чи потребує Україна додаткових озброєнь від Німеччини, щоб захищати себе, Порошенко сказав, що Київ відкритий до цього і виступає за це, бо ж ідеться про безпеку всієї Європи. Але, наголосив він, на першому місці має залишатися дипломатичне вирішення.

При цьому український керівник звернув увагу, що Європа не має стати жертвою шантажу з боку президента Росії Володимира Путіна через думку декого з політиків на Заході, що без російського лідера неможливо вирішити сирійське питання.

«Усе, що зараз відбувається у світі, прямо чи непрямо пов’язане з агресіями Росії. Тому питання про те, щоб зберегти санкції (проти Росії), є також питанням цінностей. Росія хоче забити клин поміж європейськими країнами – це її мета. Ми ж маємо не допустити цього», – наголосив президент України.

Згадуючи про слова Путіна, сказані раніше в інтерв’ю тому ж виданню Bild, що для нього не важливі державні кордони, Порошенко додав, що Україна вже пересвідчилася в цьому. «Путін не визнає ніяких «червоних ліній» і може анексовувати сусідні країни під приводом нібито дискримінації російських меншин. У вас у Німеччині теж є російська меншина…» – додав Порошенко.

Він також звинуватив Путіна в розв’язуванні інформаційної війни, гібридної війни проти Німеччини, коли в інтерв’ю зайшлося про справу з нібито «зґвалтованою в Берліні російськомовною дівчинкою», яку розкрутили кремлівські й прокремлівські ЗМІ і яка врешті виявилася фальшивкою. Але тепер, сказав Порошенко, всі знають про це через російську пропаганду, яка для Німеччини виявилася новим разючим досвідом. Тому, сказав український керівник, правильним є рішення створити європейський телеканал російською мовою, щоб російськомовні дізнавалися не тільки ті думки й версії, які їм подають російські державні засоби інформації.


Джош Коен, колишній працівник Державного департаменту США, який відповідав за проекти економічних реформ у країнах, що постали на місці колишнього СРСР, і досі багато пише про Україну, порушує питання, винесене в заголовок його статті на сайті американського видання Foreign Policy: «Чому Україна має передати свою боротьбу з корупцією зовнішнім виконавцям?» Тому, що «Київ програє боротьбу з корупцією, і настав час для радикального лікування», заявляє він.

Автор звертає увагу, що нині, в той час, як новопостале громадянське суспільство в Україні продовжує вимагати від Києва боротися з корупцією, посадовці зі «старої гвардії» і в уряді, і в парламенті продовжують боротися проти кожного кроку до змін. На думку автора, найкориснішою моделлю для України може стати приклад далекої Гватемали.

Ця країна, що теж потерпала від усюдисущої корупції, вирішила відмовитися від частки свого суверенітету і передала боротьбу з корупцією в руки гібридного внутрішньо-міжнародного органу, Міжнародної комісії проти безкарності у Гватемалі. «Для Києва зробити те саме буде дуже важко, та м’якші засоби просто не спрацювали. Це дуже радикальний крок як на українських політиків – та від нього залежить доля країни», – вважає фахівець і також зауважує: «Піти за прикладом Гватемали може бути для вкрай непопулярного президента Петра Порошенка єдиною надією врятувати його політичну долю».

Він розповідає, як була створена 2006 року гватемальська комісія: вона працювала за законодавством Гватемали і через суди цієї країни, але була цілком незалежна від решти її владних органів, а фінансувалася вона за рахунок добровільних внесків іноземних держав через ООН. Така незалежність дала комісії змогу розслідувати понад 200 випадків корупції на найвищих рівнях і висунути звинувачення проти 160 нинішніх чи колишніх високопосадовців – серед них і проти чинного на той час президента. Відтак президент Отто Перес Моліна був змушений піти у відставку, а у вересні минулого року був визнаний винним у корупційній справі на 120 мільйонів доларів.

Але, звертає увагу автор, для України у гватемальський приклад варто б внести кілька важливих поліпшень. Зокрема, українська комісія мала б отримати два суттєві повноваження, яких не має гватемальська.

Одне з них – повноваження самостійно підтримувати обвинувачення у своїх справах. У Гватемалі така комісія звертається до звичайних судів, та «в Україні це створить величезну проблему через те, що її Генеральна прокуратура сама вважається однією з найбільш корумпованих інституцій», мовиться у статті.

Крім того, українська комісія має діяти цілком поза звичайною судовою системою України, бо «українські судді теж корумповані до останку», пише автор. Тому комісія для України повинна мати власних суддів і прокурорів.

Та головне питання – чи матимуть українські політики політичну волю передати зовнішнім виконавцям такі важливі завдання, якими мала б займатися сама влада, особливо ж якщо вони бояться самі стати ціллю антикорупційних розслідувань, наголошує американський фахівець. Він висловлює сподівання, що і українські реформатори, і їхні західні союзники зможуть вчинити достатній тиск, щоб домогтися цього.


«Пентагон оголосив бюджетні пріоритети на наступний фінансовий рік: протистояти Росії й Китаєві» – такий заголовок статті в американському щоденнику Washington Post. Газета повідомляє про оголошену у вівторок пропозицію Міністерства оборони США значно підвищити витрати на передові озброєння і на посилення американської військової присутності в Європі, щоб протистояти технологічному поступові Китаю й воєнному поступові Росії.

Як заявив міністр оборони США Аштон Картер, швидка розбудова Збройних сил Китаю і воєнні втручання Росії поза її кордонами становлять нині більшу загрозу для США і вимагають більшого фінансування, ніж загроза з боку екстремістського угруповання «Ісламська держава».

При цьому, пише газета, «майже половина нових інвестицій, яких проситиме Картер, пов’язана саме з дедалі більшою, як кажуть американські посадовці, загрозою з боку Москви, де президент Володимир Путін демонструє готовність застосовувати російську воєнну міць від України до Сирії».

Цей план, який іще має схвалити Конгрес, має на меті вчетверо збільшити витрати на посилення військової присутності США в Європі за Ініціативою підтримки Європи, яку президент США Барак Обама вперше запровадив 2014 року, після вторгнення Росії до України, нагадано у статті.

Американський журналіст-міжнародник Paul Richter, який донедавна працював у Los Angeles Times: «Президент Обама наполягає, що Росія – це другорядна загроза. Його власний Пентагон каже, що головна»


А вже згадане видання Foreign Policy також друкує на своєму сайті статтю «Москва різко критикує США за переміщення зброї до Східної Європи». Як мовиться у статті, посольство Росії у Вашингтоні різко розкритикувало адміністрацію Обами за нові плани переправити до країн-членів НАТО у Східній і Середній Європі бронетехніку, важкі озброєння та інше військове обладнання на мільярди доларів. «На наш погляд, ці кроки США і НАТО дестабілізують становище і йдуть на шкоду європейській безпеці… Не має бути сумнівів, що Росія за будь-яких обставин зможе захистити своїх громадян та інтереси національної безпеки», – мовиться в російській заяві.

У посольстві також заявили, серед іншого, що рішення США є спробою «ескалації напруженості» і «не має під собою ніяких підстав».

Видання нагадує, зокрема, про воєнні дії Москви на сході України: наприкінці минулого, 2015 року вони відчутно зменшилися й відбулася, за словами представників ООН, різка деескалація бойових дій (хоча видання не додає, що з початку 2016 року бойові дії знову різко загострилися – ред.) Тож у зв’язку з запитаннями навколо можливого зв’язку нових планів США й останніх дій Росії чільний посадовець в адміністрації президента США заявив, що такого прямого зв’язку немає, а нинішнє рішення Вашингтона є елементом ширших намірів. «Ці дії (США) є відповіддю на зміну становища з європейською безпекою і на низку нових викликів, що постали перед НАТО…» – сказав, серед іншого, посадовець, якого процитовано у статті.

«Яка несподіванка: «Москва різко критикує США за переміщення зброї до Східної Європи»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG