Доступність посилання

28 вересня 2016, Київ 18:22

«Ми не можемо сказати, що Україна беззастережно отримає візову лібералізацію цього року. Бо корупція – це першопричина усього, що не так в Україні» – Аманда Пол

Джерела в керівництві ЄС в Брюсселі повідомили Радіо Свобода, що наразі немає гарантій того, що Україна отримає безвізовий режим цього року незважаючи на позитивну доповідь Єврокомісії щодо візової лібералізації в грудні 2015-го. Європейські посадовці кажуть, що даючи добро на безвізовий режим, ЄС все ж виставив кілька умов, які Україна неодмінно повинна виконати в першому кварталі цього року – вони насамперед стосуються боротьби з корупцією.

Чільне джерело в Раді ЄС у Брюсселі повідомило Радіо Свобода, що груднева згода на візову лібералізацію з Україною не була безумовною – на відміну від паралельної обіцянки щодо безвізового режиму для Грузії.

Високопосадовець, який побажав залишитися неназваним, але який був присутнім на переговорах у грудні в Брюсселі між президентом Петром Порошенком на комісаром ЄС з питань сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнесом Ганом, сказав, що існує неафішоване доповнення до грудневого звіту Єврокомісії, який був позитивним.

«Це доповнення мало бути опубліковане разом з візовою доповіддю але була «джентльменська угода» між Порошенком та Ганом, що цей додаток буде залишатись внутрішнім документом ЄС, але тим не менше матиме силу. Ось чому Єврокомісія все ще юридично не започаткувала пропозицію, яка має бути надіслана до Ради ЄС (щодо скасування віз – ред.). Дуже вірогідно, що Україну та Грузію буде розділено, і що Грузія отримає візову лібералізацію раніше за Україну», – повідомив високопосадовець у Брюсселі на умовах анонімності.

За його словами, передусім йдеться про дві речі: призначення авторитетного керівника, а також керуючої п’ятірки Національного агентства з питань запобігання корупції, а також електронні декларації про статки та їхнє походження чільних посадовців і депутатів парламенту.

100-відсотків наразі все ще немає – експерт

Аманда Пол

Аманда Пол

Радіо Свобода звернулося за коментарем до провідного експерта Центру європейської політики у Брюсселі Аманди Пол. Фахівець підтвердила, що Єврокомісія та ЄС в цілому наразі не задоволені тими зусиллями, які здійснює український уряд у сфері боротьби з корупцією, вважаючи їх недостатніми.

​«Це серйозна ситуація. І питання корупції є важливим питанням в плані здобуття Україною безвізового режиму цього року» – каже Пол в інтерв’ю.

Вона підтвердила: наразі немає жодних гарантій, що сподівання – зокрема президента Порошенка – на скасування віз з другого півріччя (в липні-серпні), неодмінно реалізуються.

Як це не дивно, але корупція також притаманна і новій прозахідній еліті сучасної України

«У випадку з візовою лібералізацією ми не можемо сказати, що існує 100-відсоткова певність, що Україна її беззастережно отримає. Коли ЄС обговорював часові рамки, то ЄС був цілком відвертим, говорячи, що Україна має ще виконати певну роботу. І як би сильно я, наприклад, не бажала б Україні безвізового режиму, на мою думку, українці все ще мають продемонструвати на 100 чи більше відсотків відданість боротьбі з корупцією», – каже Пол.

«Бо корупція – це першопричина усього, що не так в Україні в плані врядування та економічних проблем. Все тут зводиться до корупції. Як це не дивно, але корупція також притаманна і новій прозахідній еліті сучасної України. І тому – якби я була на місці ЄС – чи турбувало б мене це? Звичайно, що так!» – додає брюссельський експерт, яку вважають провідним авторитетом з української тематики в Брюсселі.

Керівництво НАЗК

Створення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) було однією з вимог ЄС для скасування віз для громадян України – власників нових біометричних паспортів.

Олексій Хмара

Олексій Хмара

Уряд або намагається «запхати» туди підконтрольних членів комісії, які вибирають керівників, або виставити на конкурс максимально лояльних кандидатів, щоб саме вони були обрані

«Так вийшло, що під різними приводами Україна відтягувала створення цієї інституції цілий рік поспіль. Наприклад, конкурс на керівника цієї структури триває вже понад дев’ять місяців. Абсолютно не факт, що в кінці березня всі п’ять керівників Агентства будуть обрані. Уряд або намагається «запхати» туди підконтрольних членів комісії, які вибирають керівників, або виставити на конкурс максимально лояльних кандидатів, щоб саме вони були обрані», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Олексій Хмара, виконавчий директор Transparency International Україна. «Відтак, поки що неясно, чи буде до кінця березня створена ця структура. Бо вона повинна не просто існувати на папері, а ще й повинна показати свою реальну роботу», – додав він.

За словами Хмари, ЄС просить, щоб був «респектабельний» керівник Агентства, а не «весільний генерал».

«ЄС хоче, аби всі керівники в Агентстві були авторитетними і незалежними особистостями. А їх вибирає комісія, яка затягує цей процес відбору вже доволі довго. І затягує це саме з ініціативи представників уряду», – додає Хмара.

Керівництво Агентства має складатися з п’яти осіб, які зі свого складу виберуть головуючого, який матиме право підпису від імені Агентства. Загальна чисельність працівників Агентства має становити 250 осіб. Комісія з відбору керівної п’ятірки Агентства складається з восьми людей – чотири від влади, а чотири – від громадськості. «Так вийшло, що владна половина не дуже кудись поспішає», – нарікає Хмара.

Формально поки що обрана (11 грудня) трійка з керівної п’ятірки. Один з трійки – депутат Віктор Чумак – написав заяву, але не через небажання працювати в НАЗК, а через затягування депутатами створення Агентства і вихолощення ними системи електронного декларування чиновницьких статків.

Електронні декларації

Також ЄС хоче, аби на перше квітня цього року було запроваджено електронну систему декларування чиновниками статків і видатків, куди мали би вносити декларації – наразі принаймні топ-керівників та топ-посадовців держави. І має бути фізична змога бачити ці декларації всім охочим.

Система, власне, мала би ще запрацювати першого січня, і її фізично розробили фахівці, найняті міжнародними донорами, зокрема представництвом ООН в Україні. Але запускати систему електронних декларацій мало би НАЗК, яке наразі повністю ще не сформоване і не обрані його керівники.

Депутати парламенту, голосуючи за бюджет-2016 в «бюджетну ніч», проштовхнули і проголосували поправку про відтермінування введення цієї системи на 2017 рік.

Наприкінці січня Верховна Рада не змогла включити у порядок денний сесії законопроект, який передбачає скасування суперечливої поправки про відтермінування запровадження електронного декларування чиновниками на наступний рік. Спікер Володимир Гройсман сім разів ставив цей проект закону (№ 3755) на голосування, але він набирав максимум 206 голосів, чого недостатньо для ухвалення.

За брехню в декларації передбачено два роки тюрми. І чиновники, і депутати побоюються, що якщо система запрацює, то вони будуть першими кандидатами на відкриття проти них кримінальних справ

«Чому вони це зробили? Бо електронна система декларацій передбачає доволі деталізовані дані про дуже велику кількість доходів та типи майна чиновників, включно з рухомим майном, та видатків від двох тисяч доларів, доходів чиновника і його родичів, а також людей чи організацій, які щось дали в користування цьому посадовцю. За брехню в декларації передбачено два роки тюрми. І чиновники, і депутати побоюються, що якщо система запрацює, і запрацює по-справжньому, то вони будуть першими кандидатами на відкриття проти них кримінальних справ», – пояснює Хмара з Transparency International Україна.

«ЄС вважає, що 2017 рік – це запізно і це відтягує безвізовий режим, через те й каже: колеги, якщо ми не побачимо у квітні створене Агентство із запобігання корупції, яке може вже працювати з системою декларацій, безвізовий режим вам практично не світить. От така ситуація станом на зараз», – додає Хмара.

Обережний оптимізм

Ян Томбінський

Ян Томбінський

Буде важко прийняти європейським урядам рішення про відкриття безвізового режиму, тому що немає впевненості, що Україна буде виконувати свої зобов’язання

Невдоволення таким поворотом подій висловив і посол ЄС в Україні Ян Томбінський, який заявив днями: «Ви чули, що на прохання деяких депутатів, це було відтерміновано до 2017 року. Ми знову опинилися у ситуації, що буде важко прийняти європейським урядам рішення про відкриття безвізового режиму, тому що немає впевненості, що Україна буде виконувати свої зобов’язання».

Ситуація складна, але не безвихідна, бо є ще майже два місяці до кінця першого кварталу на виконання всіх умов і погоджень того неоголошеного додатку до грудневої доповіді Єврокомісії щодо скасування віз у 2016 році.

«Я все ж вірю, що ми оберемо керівників НАЗК в потрібні терміни. Я також вірю, що на депутатів все-таки вплинуть президент і прем’єр, і питання таки буде проголосоване, і ніякого відтермінування цієї нормальної норми декларування не буде, – каже Хмара в інтерв’ю. – Але поки що існує неясність і все залежить від принциповості перших осіб держави, які інколи принципові, а інколи – ні».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG