Доступність посилання

logo-print
02 грудня 2016, Київ 20:11

Кононенко зіграв роль Порошенка 10-річної давнини. Причиною політичного конфлікту тепер, як і тоді, називають людей з оточення президента

Київ – Політична криза в Україні деякими своїми деталями нагадує події 2005 року. Тоді на адресу президентського оточення пролунали обвинувачення схожі із тими, які закидають соратникам глави держави тепер. Оглядачі застерігають, що тепер запас міцності як у держави, так і в політичної системи значно менший, ніж одинадцять років тому. Утім, в теперішньої влади ще є шанс зреагувати на ситуацію адекватніше, кажуть експерти.

Серед головних причин своєї заяви про відставку міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус назвав дії першого заступника голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Кононенка.

У вересні 2005 року, подавши у відставку з посади голови президентського секретаріату, Олександр Зінченко виступив зі звинуваченнями на адресу людей з оточення президента, зокрема – тодішнього секретаря РНБО Петра Порошенка.

Зараз на адресу першого заступника голови фракції «Блоку Петра Порошенка» лунають обвинувачення дуже схожі на ті, які на початку вересня 2005-го пролунали на адресу самого Петра Порошенка. Як тоді, так і тепер, посадовець, який подав у відставку, виступив із викривальною заявою на адресу політика, який оперує радше неформальними важелями впливу.

По суті, все лежить у площині репутаційній. Мені здається, що Петро Порошенко має час і має розум, щоби помилок уникнути

Політтехнолог Тарас Березовець наголошує, що свого часу Віктор Ющенко не зробив правильних висновків із ситуації. Натомість в Петра Порошенка ще є така можливість.

«По суті, все лежить у площині репутаційній. Мені здається, що все-таки Петро Порошенко має час і має розум, щоби таких помилок уникнути», – зазначає експерт.

Ситуація змінилася, а політики – ні

Якщо конфлікт між посадовцями має схожі деталі, а менталітет українських політиків не зазнав істотних змін, то загальна ситуація в Україні та довкола неї тепер принципово інша, ніж 10 років тому.

«Економічна база тепер інша, конфлікт еліт більш яскраво виражений, зовнішньополітичний конфлікт набагато яскравіше виражений. Внаслідок цього, поле для маневру і для того, щоби врегулювати ці конфлікти мирним шляхом, стає дедалі меншим», – зазначає політолог Юрій Романенко.

Десять років тому політичний зиск від конфлікту всередині влади отримали насамперед регіонали, які оговталися після «помаранчевого Майдану», відновили ключові позиції в українській політиці та невдовзі перемогли на президентських виборах. Крім того, конфлікт між українськими можновладцями призвів до посилення російського впливу на розвиток подій в Україні.

Якщо в 2005-му році західні партнери здебільшого спостерігали за розвитком подій, то сьогодні вони включилися в гру

Натомість тепер західні партнери значно сильніше впливають на розвиток подій в Україні та застерігають українську владу від необачних кроків. За словами політолога Вадима Карасьова, «якщо в 2005-му році західні партнери здебільшого спостерігали за розвитком подій, то сьогодні вони включилися в гру».

Близькосхідні сценарії для України набули актуальності – експерт

Тепер одним із можливих варіантів розвитку подій є дострокові вибори, до яких провідні політичні сили фактично вже почали готуватися. Реванш екс-регіоналів тепер менш імовірний, адже основний електорат попередньої влади залишився в анексованому Криму та в окупованих районах Донбасу.

Також за десять років принципово змінилися настрої українців. Тоді конфлікт всередині влади викликав радше розчарування, тепер – здебільшого обурення та втому. Тож, у разі наростання політичної кризи, ідеться не так про реванш колишньої влади, а радше про поглиблення внутрішньої нестабільності.

Для того, щоби зрозуміти, що може відбутися з Україною – не варто дивитися в історію. Достатньо подивитися на Близький Схід

«Для того, щоби зрозуміти, що може відбутися з Україною – не варто дивитися в історію. Достатньо подивитися на Близький Схід. Перший – туніський, коли після революції почалася модернізація. Другий – єгипетський, контрреволюційний – коли армія відіграла ситуацію назад. І третій лівійсько-сирійській варіант – коли не вдається досягти внутрішнього порозуміння», – застерігає Юрій Романенко.

А питання – чи зробив Петро Порошенко належні висновки з подій 10-річної давнини? – наразі залишається відкритим.

На цю ж тему:

03.02.2016
Абромавичус заявив про відставку, бо «заважають робити реформи»

Міністр економічного розвитку і торгівлі заявляє, що не хоче бути «ширмою для корупції й тих, хто хоче контролю над державними грошима» далі

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG