Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 11:38

«Росія сама опиниться за залізною завісою»: «Шовковий шлях» об’єднується з «Вікінгом»


Виникає можливість постачати вантажі в Азію через українські порти, тобто в обхід Росії

Український уряд підписав меморандум з Литвою, що передбачає об'єднання проекту «Шовковий шлях» через Україну до Китаю з проектом «Вікінг» (вантажний потяг Іллічівськ-Мінськ-Клайпеда), у якому важливу роль має виконувати Білорусь. Завдяки цьому до зони вільної торгівлі в регіоні приєднаються країни Євросоюзу.

Подія вже викликала нервову реакцію Москви, яка вважає таку асоціацію проявом антиросійської солідарності. Тим часом у Києві нагадують, що з 1 січня Росія припинила для України дію угоди СНД щодо вільної торгівлі та ввела мита для «захисту внутрішнього ринку». Відповідно до указу російського президента, всі вантажоперевезення з України до країн Середньої Азії повинні здійснюватися тільки через визначені пункти на російсько-білоруському кордоні, в опломбованих фурах і вагонах.

У такій ситуації українська влада змушена шукати альтернативні шляхи: 15 січня з порту Іллічівськ через Грузію та Азербайджан рушив перший пробний поїзд до Казахстану і далі до кордону з Китаєм.

Приєднатися до так званого транскаспійського маршруту пропонується Вільнюсу та Мінську – виникає можливість постачати вантажі в Азію через українські порти, тобто в обхід Росії. Йдеться, насамперед, про поїзд комбінованого транспорту «Вікінг», який пересуватиметься «від моря до моря» – територією Литви, Білорусі та України.

Ініціатори проекту обіцяють цікаві економічні перспективи: торік керівництво Клайпедського порту підписало низку меморандумів з китайською компанією China Merchants Group щодо організації транспортно-логістичних центрів в рамках «Шовкового шляху». Китайці хочуть придбати термінал і активно розвивати порт під глобальний транзит.

Це, без перебільшення, може стати «дорогою торгівлі» на маршруті Схід-Захід без залучення Росії

Експерт з питань енергетичної безпеки Станіслав Гусак давно говорить про необхідність транспортного коридору в обхід Росії. Реалізацію транскаспійського маршруту на новому рівні він вітає: «Я так думаю, що це дуже перспективний напрямок. Навіть скажу так: за цим проектом – майбутнє всього регіону. Інтерес до нього виявляють багато транснаціональних компаній, які, не сумніваюся, з часом покриють величезну територію від Фінляндії та країн Балтії спочатку до Білорусі, а потім через Білорусь – до України і далі на Схід. Загалом можна говорити про багато напрямків. Звичайно, насамперед залізниця як найзручніший вид вантажного транспорту. А в майбутньому – обов'язково нафтопроводи, газопроводи, тому що це, без перебільшення, може стати «дорогою торгівлі» на маршруті Схід-Захід без залучення Росії. Тому це дуже перспективно і принесе нашим державам багато чого корисного. Це навіть не очікування, а реалії, які досить легко лягають з прицілом у майбутнє. Інакше, як мені здається, вже не може й бути».

Фахівці звертають увагу на те, що в «антиросійському транспортному демарші» беруть участь як опоненти, так і союзники Москви. З одного боку – Литва, член Євросоюзу і НАТО, плюс Україна, яка принаймні туди прагне. Обидві держави однаково критично ставляться до агресивної політики Кремля. З іншого боку – Білорусь, де-факто майже найближчий партнер Росії, учасниця інтеграційної надбудови та організації Договору про колективну безпеку під московським протекторатом.

Рано чи пізно Росія сама опиниться за залізною завісою. Не думаю, що буде 100-відсоткова економічна блокада. Проте, все йде до того, що союзників у неї практично не залишиться

Проте, як каже Станіслав Гусак, в умовах повної непередбачуваності східного сусіда керівництво Білорусі все частіше буде заявляти про необхідність диверсифікації стратегічних сфер: «Тому що рано чи пізно Росія сама опиниться за залізною завісою – це лише питання часу, причому, найближчого. Не думаю, що буде 100-відсоткова економічна блокада. Проте, все йде до того, що союзників у неї практично не залишиться. І якщо так станеться, то буде правильно. Принаймні, сумніваюся, що при такому розкладі Білорусь також захоче виконувати свої зобов'язання перед «центром». Настав час заявити про свої національні інтереси і працювати для народу, а не для Московії».

Проект «Вікінг» розпочався з ініціативи Литви, Білорусі та України у 2003 році. Пізніше до нього приєдналися Латвія, Естонія і Болгарія. Головний вантажний маршрут сполучає український порт Іллічівськ на Чорному морі через Мінськ зі станцією «Драугісте» в литовській Клайпеді на Балтиці. Шлях у понад 1700 кілометрів займає дві доби. Торік обсяг перевезень поїзда «Вікінг» перевищив 4 тисяч контейнерів, що на 50 відсотків більше за показники 2014 року. З виходом на новий рівень статистику планується суттєво відкоригувати.

Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG