Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 00:12

Переселенка-лікар із Донецька відкрила в Києві кав’ярню


Переселенка з Донецька відкрила кав'рню в центрі Києва завдяки гранту УВКБ ООН

Переселенка з Донецька відкрила кав'рню в центрі Києва завдяки гранту УВКБ ООН

«Інакше можна впасти в глибоку депресію» – власниця кав’ярні Анастасія Ларкіна

Донеччанка Анастасія Ларкіна – лікар. Вона не змогла знайти на неокупованій території роботу за фахом. Але дівчина не стала впадати у відчай і почала шукати різні варіанти. Зрештою у свої 26 років вона стала власницею кав’ярні у Києві, про що не могла мріяти на Донбасі. Новий бізнес почався з того, що мама Анастасії записала її на безплатні курси для переселенців із підприємництва. А потім донеччанка виграла конкурс на отримання гранту Управління верховного комісара ООН у справах біженців.

Ще півтора роки тому донеччанка Анастасія Ларкіна і не здогадувалася, що стане підприємицею. Її родина виїжджала із зони АТО під мінометними обстрілами, а на новому місці чекав розпач через неможливість знайти роботу за фахом лікаря. Тоді переселенка використала свої вміння – любов до танцю та кулінарії. Її хобі стали можливістю для заробітку – дівчина пішла викладати танцювальне мистецтво у фітнес-клубі і поширювала оголошення, що береться випікати ласощі на замовлення. Її мама тим часом наполягла, щоб дочка взяла участь у грантовій програмі ООН.

Це було на хвилі натхнення


«Бізнес-план написала за допомогою інтернету винятково. Досвіду ніякого в цьому не було. «Погуглила», як тепер кажуть. На підставі зібраних матеріалів його і написала, не особливо вірячи в успіх. Це було на хвилі натхнення, оскільки ніяких напрацювань не було в цьому напрямку», – розповідає переселенка.

Звістка про перемогу

У звістку про перемогу Анастасія не могла повірити. Вона виграла 55 тисяч гривень на обладнання – за ці кошти закупили каво-машину, духовку, міксери. На оренду приміщення та ремонт донеччанка вже шукала гроші у знайомих та друзів у борг. При цьому деталі інтер’єру створювали власноруч, щоб вкластися в мінімум коштів.

Анастасія Ларкіна

Анастасія Ларкіна

«Ремонт робили самі, з першого дня. Все, що тут є, окрім хіба що стільців, – все так чи інакше зроблене нами. Ми дуже старались, бо були обмежені, тому дійсно, важко повірити, що ми змогли вкластися в те, у що вклалися врешті. Навіть столи нам довелось переробляти, бо прийшли браковані», – згадує підприємиця.

Моральна віддача дуже велика. Люди дізнаються, що ми донеччани, приходять, говорять добрі слова, намагаються підтримати, пропонують допомогу

Кав’ярня працює кілька місяців і має романтичний дизайн у стилі французького Провансу. Тут лунає французька музика, пахне кавою і тістечками, які Анастасія виготовляє самостійно, та вже відчуває, що не встигає все сама. Прибутку поки ще не отримала, проте наближається до виходу на рівень нульової рентабельності.

«Матеріальної віддачі зараз немає. Моральна віддача дуже велика, правда. Люди дізнаються, що ми донеччани, приходять, говорять добрі слова, намагаються підтримати, пишуть, пропонують допомогу найрізноманітнішу», – каже Анастасія Ларкіна.

«Це виклик»

Донеччанка розповідає, що не була готова до війни. Вона була впевнена, що ніколи не покине рідне місто і відмовлялася від пропозицій переїхати. Себе вважає саме «вимушеною» переселенкою.

Те, що трапилось зі всіма нами – це виклик, перевірка на силу духу, на силу волі і віри

«Те, що трапилось зі всіма нами, це виклик, перевірка на силу духу, на силу волі, віри і самовладання. З іншого боку, розцінювати це інакше як шанс просто не можна, або є можливість впасти в глибоку депресію. Для кожного з нас – це шанс змінити своє життя», – вважає донеччанка.

Власниця кав’ярні не може сказати, що зараз у неї все чудово. Проте вважає себе щасливою.

«Те, що зараз відбулося, це і є диво. Два роки тому, перебуваючи лікарем-інтерном у рідному місті Донецьку, не маючи в планах ніякої підприємницької діяльності, я і уявити не могла, що буду власницею кав’ярні в Києві. Це настільки фантастично, наскільки тільки може бути», – ділиться з Радіо Свобода власниця закладу.

Відвідувачі залишають позитивні відгуки

Відвідувачі залишають позитивні відгуки

Найбільшою радістю донеччанка називає те, що всі її рідні живі, здорові і перебувають з нею «по один бік барикад». Найбільшою перешкодою вважає невпевненість у власних силах, яку вдалося подолати лише завдяки близьким. На думку Анастасії Ларкіної, боротися варто заради сім’ї та переконань, і в жодному разі не звертати увагу на тих, хто каже, що «ви не зможете».

Для переселенців існує безліч можливостей – волонтер

Офіційно в Україні зареєстровано 1 мільйон 600 тисяч вимушених переселенців, але ця статистика не є повною, зазначає координатор Центру зайнятості вільних людей Віра Лебедєва. Центр виник на волонтерських засадах, але згодом заручився підтримкою міжнародних організацій і на сьогодні має широку мережу філій по всій країні. За два роки до центру звернулися 15 тисяч людей, з них третина працевлаштувалася, зазначає координатор.

Кав'ярню Анастасія та її рідні створювали у стилі французького Провансу

Кав'ярню Анастасія та її рідні створювали у стилі французького Провансу

Ті люди, які до нас звертаються, мають чіткий запит на створення власного бізнесу, і ми цьому навчаємо

«Ті люди, які до нас звертаються, мають чіткий запит на створення власного підприємства, бізнесу, і ми цьому навчаємо. До нас приходять цілеспрямовано, навчаються протягом півтора місяця. Далі, як правило, мають досить високу мотивацію і, незважаючи на те, що ми не видаємо гранти, зазвичай близько 60 відсотків цих проектів реалізовуються», – розповідає Віра Лебедєва.

Останні півтора року для переселенців існує чимало можливостей і організацій по всій Україні, які безкоштовно навчають, перекваліфіковують, працевлаштовують, допомагають розпочати власний бізнес, додає Віра Лебедєва. А міжнародні донори надають гранти на такі проекти, а також діють онлайн-курси, які стануть у пригоді не лише переселенцям.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG