Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 16:13

«Вечірній доступ до Canal+ можливий тільки для тих, хто вніс абонплату, тому не можна сказати, що вся Франція подивилася ввечері фільм Поля Морейра, попиваючи винце»

Документальний фільм журналіста з Франції Поля Морейра «Україна. Маски революції» про події в Україні взимку 2013-2014 року і сучасне українське суспільно-політичне життя, показаний нещодавно приватним платним французьким телеканалом Сanal+, став останніми днями в Росії предметом запеклих дискусій і об'єктом пильного інтересу усіх державних ЗМІ. Однак, судячи з реакції у французькому медійному співтоваристві, на «Маски революції» в Росії звернули увагу набагато більше осіб (які переважно не бачили фільм), ніж у самій Франції, незважаючи на численні рецензії російською мовою в дусі «перша правдива західна картина про підґрунтя київського режиму шокувала Європу».

Поль Морейра

Поль Морейра

Популярності фільму «Маски революції» додав і той факт, що посольство України в Парижі ще до трансляції попросило Canal+ прибрати його з ефіру, звинувативши автора в маніпулюванні коментарями в дусі російської пропаганди, на що керівництво телеканалу відповіло відмовою. Автор стрічки Поль Морейра приходить до висновку, що в Україні у 2013-2014 роках, під час народних протестів і за слабкості державних структур, стався фактично ультраправий переворот, ситуацією в своїх інтересах скористалися націоналістичні угруповання пронацистської орієнтації, які відтоді диктують свою волю владі в Києві.

Перше, на що звертають увагу французькі професіонали преси та телебачення, які, безумовно, обговорюють сьогодні цю стрічку і викликаний нею ефект, – це відсутність у фільмі інформації з надійних і неупереджених джерел та недостовірність викладених фактів, а не просто їхня однобока інтерпретація. Поль Морейра використовував для створення «Масок революції» не тільки власний матеріал, але й чужий, зібраний невідомо де, і сам особисто він не був в Україні в період цих подій, наголошує журналістка Олена Серветтаз, оглядач Міжнародного французького радіо (RFI), яка недавно опублікувала на сайті Deutsche Welle свій матеріал на цю тему, заснований на думках її колег, що працюють у різних французьких ЗМІ.

У Росії, як виявилося, Поля Морейра знають краще, ніж у Франції!


– У Росії, як виявилося, Поля Морейра знають краще, ніж у Франції! Для мене дуже показові такі оцінки. У той час, коли я жила у Франції, мені не доводилося зустрічати у французькій пресі такі величезні психологічні й професійні його портрети. Поль Морейра робив розслідування щодо Іраку. Люди, з якими я розмовляла, говорили, що бачили якісь його розслідування про «Національний фронт» (французька націоналістична партія – ред.), але ці люди – великі фанати спеціальних репортажів.

– Ви самі як журналіст що скажете про свідчення, представлені в стрічці Морейра?

Ось завтра, наприклад, мені захочеться сказати, що Медведєв – жінка або що Володимир Путін вкрав всі гроші світу... Коли я – журналіст, я повинна буду пояснити, чому Медведєв – жінка, а Путін вкрав всі гроші світу

– Автор повинен чітко дотримуватися фактажу, відповідати за кожен кадр, який вставляє в свій спецрепортаж, і ще більше він повинен відповідати за те, що говорить за кадром. Ось завтра, наприклад, мені захочеться сказати, що Медведєв – жінка або що Володимир Путін вкрав всі гроші світу... О'кей, можливо, я і можу це сказати в приватній бесіді у себе на кухні. Але коли я журналіст, я повинна буду пояснити, чому Медведєв – жінка, а Путін украв усі гроші світу. А якщо я для цього накачаю з Youtube якихось незрозумілих відео, фотожаб і так далі, то це буде смішно і у будь-якому разі непрофесійно.

Олена Серветтаз

Олена Серветтаз

RT пише про те, що у Франції фільм сприйняли захоплено, багато схвальних відгуків. Так, дійсно, вони є, але чомусь майже всі вони російською або якщо французькою, то з якихось підозрілих акаунтів, які були нещодавно створені, і всі однотипні, приблизно в один час ці коментарі написані... Ми про це багато читали, наприклад, як працює «фабрика тролів» у Європі, і так далі. А варто було мені тільки написати твіт, що я читаю замітки про Поля Морейра і у мене виникає питання, чи справжній це журналіст, чи якийсь чоловік, схиблений на антиамериканській риториці, так одразу ж піднімається буря коментарів, і люди, яких я ніколи не знала, пишуть: «Ми зайшли в її твіттер, цієї Серветтаз, вона пише про справу Литвиненка, ага, так вона сама...». У Морейра якась армія прихильників дуже сумнівна.

Canal+ – приватна компанія, і вечірній доступ на його передачі можливий тільки для людей, які вносять абонентську плату. Тобто не можна сказати, що вся Франція подивилася ввечері фільм Поля Морейра

Canal+ – це приватна компанія, і вечірній доступ на його передачі можливий тільки для тих людей, які вносять абонентську плату. Тобто не можна сказати, що вся Франція подивилася ввечері фільм Поля Морейра, попиваючи винце під час вечері! Це далеко не так. Ви повинні цікавитися російськими подіями, розуміти те, що відбувається в Україні, і так далі, щоб о 22-й включити Canal+: «Давайте, хлопці, всією сім'єю подивимося, що нам розповів Поль Морейра». Це дуже вузький сегмент.

У моїх західних колег, і в Америці, і у Великобританії, і у Франції, виникло одне і те ж питання: як Canal+ міг допустити вихід такого фільму

Взагалі, у моїх західних колег, і в Америці, і у Великобританії, і у Франції, виникло одне і те ж питання: як Canal+ міг допустити вихід такого фільму? Там же є очевидні фактичні помилки! Ми ж прекрасно знаємо, як працює нормальне ЗМІ. Журналіст пише свою замітку, репортаж, а далі факти перевіряє спеціальний редактор, якого іноді просто хочеться застрелити, бо він за кожну кому з вас запитає – звідки вона, і що це, наприклад, за жінка, а давайте називайте свої джерела, звіряє цитати... Чому такої людини у Поля Морейра не було? Мені видається, що він прийшов до свого редактора (це моя особиста думка, і я не можу її довести): «А давайте-но я вам зараз зроблю такий «суперсексіфільм», і ми з вами покажемо незвичайний кут, якого не було». І редактор каже: «Ну, давайте спробуємо».

А може, тут історія зовсім інша. Знову ж, теорію змови не хочу вибудовувати, але, може, все набагато банальніше... І там усе приблизно так само, як у пана Кисельова в його програмі. Про це, звичайно, мені зовсім не хотілося б думати. На Canal+ нещодавно відбулися перестановки, і від цього моменту він мало схожий на той Canal+, який ми так у Франції любили й цінували.

– Я знаю, що група французьких журналістів, які працюють в Україні, з українською тематикою, зараз готує якийсь лист слідами цього фільму.

Лист написали люди, які перебували і перебувають в Україні, які висвітлювали і досі висвітлюють ці події. І цей фільм зачепив їхні професійні почуття

– Практика відкритих листів, петицій, колективних звернень – велика рідкість для Франції. Рідко трапляється, щоб французькі журналісти публічно виступали з претензіями на адресу колеги. Лист написали люди, які перебували і перебувають в Україні, які висвітлювали і досі висвітлюють ці події. І цей фільм, судячи з тексту листа, зачепив їхні професійні почуття.

Повний текст матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG