Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 09:59

Ми переконані, що наших хлопців не будуть розстрілювати – Тандіт

У «ДНР» немає незаконно утримуваних або заручників – усі вже під слідством, заявила днями представниця угруповання Дар’я Морозова. За її словами, засуджені у списки обміну полоненими включатися наразі не будуть. Українська сторона переговорів вважає цю заяву спробою шантажу напередодні чергової зустрічі у Мінську, яка, в свою чергу, відбудеться після перемовин «нормандської четвірки» у Мюнхені. Зараз, за словами радника голови СБУ Юрія Тандіта, українськими заручниками обох угруповань вважається 136 осіб, серед них є цивільні.

Полоненого бійця полку «Азов» Євгена Чуднецова в «ДНР» засудили до 30-ти років ув’язення і ще двох років обмеження волі. Прокурор угруповання, однак, просив для нього смертний вирок.

Уповноважений із прав людини «ДНР» Дар’я Морозова розповіла у коментарі російському виданню «Новая газета», що їхній «кримінальний кодекс» розроблений на основі аналогічного документу УРСР 1961-го року, де найвищою мірою покарання є розстріл. Окрім того, вона заперечує наявність в «ДНР» заручників. За словами Морозової, люди, яких українська сторона подавала у списках на обмін – під слідством і незабаром теж будуть засуджені.

Оглядач видання, член Ради з прав людини при президентові Росії Леонід Нікітинський відреагував на цю заяву, нагадавши, що всі республіки СРСР у 1954-му ратифікували Женевську конвенцію «Про поводження із військовополоненими», яка регламентує поведінку підписантів в умовах збройного конфлікту. Тому, за його словами, Україна і Росія повинні виконувати умови конвенції, а «ДНР» стороною-підписантом не є, тому люди, які там утримуються, повинні розглядатись саме як заручники, однак, продовжує Нікітинський, у випадку застосування смертної кари визнання міжнародної спільнотою угруповання республікою є малоймовірним.

«Доказ того, що з того боку з нами розмовляють маріонетки, а за ними стоїть Кремль»

Заява Дар’ї Морозової – спроба шантажу Києва перед черговим раундом переговорів, спроба зробити із полонених політв’язнів, вважає радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт.

«Ми переконані, що наші хлопці не будуть розстрілюватись. Це спроба, використовуючи емоційну складову, тиснути на нас. Міжнародні організації відреагують дуже швидко. Фактично – це доказ того, що з того боку з нами розмовляють маріонетки, а за ними стоїть Кремль», – каже він.

За словами радника голови СБУ, Україна виконує свої зобов’язання щодо задекларованого у мінських угодах обміну за принципом «всіх на всіх».

Коли вперше виникла формула «всіх на всіх» – ми тоді віддали 222 особи, хоча нам передали трохи більше ста осіб

«Я вам так скажу: коли вперше виникла формула «всіх на всіх» – ми тоді віддали 222 особи, хоча нам передали трохи більше ста осіб», – нагадує Тандіт.

Дар’я Морозова, у свою чергу, у вже згаданому коментарі «Новой газете» запевняє, що подавала списки на обмін у якому фігурувало більше тисячі сепаратистів. За словами Юрія Тандіта, ці вимоги неможливо виконати, бо частини цих людей немає в живих, а їхні тіла перебувають на неконтрольованій Україною території.

Женевська конвенція встановлює категоричний імператив, який не дозволяє судити військовополонених жодною інституцією, яка не може надати гарантій незалежності і безсторонності, зауважує голова правління «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук. Ця організація входить до правозахисної коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», яка готувала звіт про місця незаконних ув’язнень на Сході України.

В окупованому Донбасі 100% людей, які були опитані, не мали жодних засобів правового захисту: у них не було ні адвоката, ані людини, яка хоча б назвала себе адвокатом

«Ми опитували 160 людей, які звільнилися із місць несвободи в окупованому Донбасі, стовідсотково знаємо, що про жодні гарантії незалежності та безсторонності там не йдеться, – зазначає правозахисниця. – Просто одна цифра: 100% людей, які були опитані, не мали жодних засобів правового захисту: у них не було ні адвоката, ані людини, яка хоча б назвала себе адвокатом».

Основна вимога правозахисних організацій до всіх сторін переговорів – це негайне звільнення полонених, без прив’язки до інших пунктів мінських угод, наголошує Матвійчук.

Чи допоможе у звільненні полонених «нормандський формат»?

Уповноважена президента України з питань мирного врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко вважає, що звільнення заручників сепаратистами залежить виключно від Кремля. Про це вона написала у Facebook.

Водночас, вона повідомила, що підготувала офіційне звернення до ОБСЄ та Міжнародного комітету Червоного Хреста з вимогою дати оцінку заявам Морозової.

Наприкінці січня голова делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста Алан Ешліман повідомив, однак, що протягом минулого року представникам організації вдалося відвідати і перевірити умови утримання 580-ти затриманих українськими силовиками сепаратистів і тільки чотирьох українських полонених, утримуваних тією стороною.

Окрім того, зазначила Ірина Геращенко, вона просила міністра закордонних справ Павла Клімкіна поставити питання щодо українських полонених під час зустрічі «нормандської четвірки» у Мюнхені.

Що стосується загального спектру переговорів у «нормандському форматі», то вони шукатимуть шляхи виходу з глухого кута, який склався внаслідок окремих положень Мінських домовленостей

Ситуація з обміном полоненими є одним із найочевидніших доказів невиконання Росією та сепаратистами мінських домовленостей, тому зрозумілим є намагання української сторони всіляко привертати до цього увагу, враховуючи тяжкий стан здоров’я багатьох полонених, зауважує директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

«Що стосується загального спектру переговорів у «нормандському форматі», то вони дійсно шукатимуть шляхи виходу з глухого кута, який склався внаслідок окремих положень мінських домовленостей, зокрема, послідовності кроків, які сторони повинні здійснити для розв’язання проблеми на Донбасі», – говорить він.

Очевидним є небажання з російського боку виконувати мінські зобов’язання, натомість є бажання втягнути Україну у нескінченні воєнні конфлікти

Але загалом переговори у Мюнхені ні до чого не призведуть: знову будуть хіба взаємні звинувачення України і Росії у невиконанні мінських угод, прогнозує колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

«Росія не для того створює проблеми, щоб їх легко розв’язувати. Очевидним є небажання з російського боку виконувати ці самі мінські зобов’язання, натомість є бажання втягнути Україну у нескінченні воєнні конфлікти, які б не припинялися», – вважає дипломат.

Вплинути на Росію, на думку Огризка, можна тільки посиленням економічних санкцій.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG