Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:51

Сумнівно, що в Сирії на офіційній основі діють чеченські спецпризначенці – політолог


Рамзан Кадиров. Архівне фото

Рамзан Кадиров. Архівне фото

Кадиров заявив, що у складі «Ісламської держави» діє агентурна мережа, створена бійцями чеченського спецназу

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що з питань російської військової операції в Сирії слід «орієнтуватися на відповідні заяви Міністерства оборони». Так Пєсков прокоментував слова голови Чечні Рамзана Кадирова про те, що у складі забороненої в Росії екстремістської організації «Ісламська держава» діє агентурна мережа, створена бійцями чеченського спецназу. За словами Кадирова, ці бійці займаються збором інформації «про структуру, чисельність терористів». Очільник Чечні стверджує, що саме завдяки цій «агентурній роботі» російська авіація «успішно знищує терористичні бази». При цьому бійці спецслужб республіки перебували в Сирії ще до початку війни – вони були відправлені туди «під прикриттям» для проходження підготовки в тренувальних таборах бойовиків, сказав Кадиров. Раніше президент Росії Володимир Путін заявляв, що «ні про які наземні операції» російських військ на території Сирії «не йдеться і не може йтися». Що відбувається в Сирії? Це аналізують політологи Володимир Ісаєв, Руслан Мартагов, сирійський активіст Омар Шаар.


– Пане Ісаєв, що Вас насторожує в суперечливій інформації із Сирії?

​Володимир Ісаєв

​Володимир Ісаєв

Зараз на сирійському фронті точиться не тільки збройна, а й дуже серйозна «інформаційна війна»

Володимир Ісаєв: Те, що половина з неї – як правило, неправда, на жаль. Зараз, на мій погляд, на сирійському фронті точиться не тільки збройна, а й дуже серйозна «інформаційна війна». За приблизними підрахунками, на території Сирії зараз діє від 700 до 1,5 тисячі різних збройних угруповань, які то об’єднуються, то роз’єднуються, стають то поміркованими, то непоміркованими. Тому розібратися, хто яку інформацію закидає в світову інформаційну мережу, досить складно. Залишається тільки орієнтуватися на досвід, на певні знання країни. І доводиться розбиратися буквально з мікроскопом, щоб зрозуміти, хто там насправді діє і які цілі наразі переслідує.

– Омаре, вже не раз з’являлися чутки про те, що з дня на день впаде Алеппо.

Омар Шаар: Я сам з Алеппо.

– Тобто Ви добре знаєте ситуацію? Ситуація в Сирії мені зараз нагадує грецький Пантеон. Зевс – найголовніший Бог, а навколо нього – Боги дрібніші, які ведуть між собою гру. Зевс їх контролює. А від гри між ними страждає сирійський народ.

Сирійський народ – справжнісінька жертва гри в міжнародній політиці

Сирійський народ – справжнісінька жертва гри в міжнародній політиці. На жаль, п’ять великих держав протягом п’яти років ведуть себе негідно. Вони не поважають свій статус великих держав. Три роки тому, 30 червня 2012 року, вони узгодили план вирішення сирійського питання політичним шляхом, це було так зване Женевське комюніке. В основі цього рішення лежав план Кофі Аннана, тодішнього спецпосланця ООН щодо Сирії. Начебто вони домовилися, начебто є план. План влаштовував опозицію, яка протягом трьох років вимагала його виконання. І раптом великі держави вирішили, що цей план вже не годиться, і вирішили скласти інший. Нещодавно вони узгодили його на нараді у Відні. Між собою вони домовилися. А через кілька днів вони в Раді безпеки ухвалили рішення 2254. Хоча сирійська опозиція вважала, що ця резолюція Ради безпеки – крок назад у порівнянні з Женевським комюніке, але вона все одно погодилася.

Буквально через тиждень на Женевській конференції щодо вирішення сирійського питання опозиція вимагала, щоб великі держави поважали свої підписи, які вони поставили на резолюції 2254. Особливо це стосувалося пунктів 12 і 13, які передбачають припинення всіх військових дій, зняття блокади з усіх заблокованих міст, звільнення політв’язнів, дітей та жінок з в’язниць. Вони цього вимагали від режиму, їм одразу ж говорили: «Це попередні умови». Це не умови! Це ваше рішення 2254, пункти 12 і 13. Якщо ви не поважаєте свої підписи, якщо ви не поважаєте те, що ви узгодили, – які ж це умови?! Опозиція не висуває попередніх умов. Опозиція вимагає, щоб рішення 2254 було виконане. П’ять великих держав почали сперечатися: треба чи не треба виконувати пункти 12 і 13, перш ніж почати переговори. Знову почалася словесна гра. На жаль, сирійський народ страждає від цієї гри.

Як тільки почалися переговори в Женеві, одразу ж почалося масове бомбардування району Сирії з боку ВПС Росії

Але найбільше мене дивує, що як тільки почалися переговори в Женеві, одразу ж почалося масове бомбардування району Сирії з боку ВПС Росії. А яким чином можна вести переговори про мирний процес, про виконання рішення Ради безпеки, коли твій народ перебуває під бомбардуванням? Це нереально і несерйозно. Безумовно, опозиція вимагала припинити бомбардування, тому що від цього страждає в основному мирне населення. І воно в масовому порядку втекло в бік Туреччини. Це бачили всі. Яким чином можна вести переговори, коли страждає твій народ?! Вимога опозиції цілком справедлива. Потрібно, щоб великі держави поважали свої підписи. І насамперед потрібно виконати пункти 12 і 13. Без цього неможливо говорити про мирне вирішення сирійського питання.

Володимир Ісаєв: Ви сказали, що ніхто не ставив умов. Але з чого почала опозиція, сформована в Ер-Ріяді? Вона почала з ультиматуму – припинити бомбардування. А зі свого боку вона сказала, що вона припинить вогонь?

Омар Шаар: Вони заявили, що готові.

Володимир Ісаєв: Друге. Ми зараз спостерігаємо страшні картини втечі мирних жителів. А чому вони раніше не тікали? Їм подобалося, коли вони були під «Ісламською державою»?

Омар Шаар: Там «Ісламської держави» не було.

Володимир Ісаєв: А хто там був?

Омар Шаар: Там були озброєні опозиційні загони. Якщо для вас всі – терористи...

Володимир Ісаєв: Я так не говорив, що всі – терористи.

Омар Шаар: «Ісламської держави» там не було.

Володимир Ісаєв: По-вашому, Алеппо знаходився не під владою «Ісламської держави»?

Омар Шаар: Ні!

Володимир Ісаєв: У мене інші відомості.

– Давайте дамо слово політологу Руслану Мартагову, колишньому консультанту Фонду «Антитерор». Пане Мартагов, перебуваючи в Чечні, як Вам здається, чи достовірні відомості про те, що в сирійському конфлікті бере участь спецназ Рамзана Кадирова, можливо, у різних образах?

Заявами про те, що у лавах «ІДІЛ» дуже багато чеченців-агентів ФСБ, сіється недовіра між керівництвом повстанських угруповань або забороненого в Росії «ІДІЛ» щодо чеченців

Руслан Мартагов: По-перше, роблячи таку заяву, Кадиров спростовує слова нашого керівництва про те, що Росія не думає розпочинати сухопутну операцію, що наших сухопутних сил там немає. По-друге, який сенс посилати туди чеченський спецназ, який не знайомий з районом дій, який не знає мови? Він там буде як «біла ворона». Думаю, що заявами про те, що у лавах «Ісламської держави» дуже багато чеченців-агентів ФСБ, сіється недовіра між керівництвом повстанських угруповань або забороненого в Росії «ІД» щодо чеченців. Тим більше, коли стверджується, що нібито ці агенти, учасники «Ісламської держави», проходили спецпідготовку в таборах НАТО. Це вже в кремлівському тренді останнього часу – все валити на Захід. Так що нового нічого тут немає, на мій погляд.

– То що, офіційний Грозний блефує, стверджуючи, що вони там мають прихований вплив?

Те, що там діє на офіційній основі спецназ Чеченської Республіки, це трошки сумнівно

Володимир Ісаєв: Я не думаю, що вони там мають величезний вплив. Може, там дійсно є якісь шпигуни, які якимось чином координують наведення російської авіації на певні цілі, я не виключаю таких випадків. Але те, що там діє на офіційній основі спецназ Чеченської Республіки, – для мене це трошки сумнівно.

– Руслане Магомедовичу, коли було двовладдя в Чечні, як тоді вдалося народу вийти хоча б на нинішній мирний стан? Як би Ви порадили вчинити сирійському народові?

Руслан Мартагов

Руслан Мартагов

Руслан Мартагов: На сьогоднішній день потрібна більш жорстка позиція Ради безпеки ООН. І треба почати переговори. А під час переговорів всі сторони, які підписали угоду про політичне врегулювання, повинні припинити вогонь і бомбардування.

Володимир Ісаєв: Згоден. Я вважаю, що Організація Об’єднаних Націй в особі Ради безпеки могла б ухвалити резолюцію щодо Сирії, що досить давно вже практикується в світовій політиці, – про примус до миру. А примус до миру – це коли спрямовуються миротворчі війська і силою придушують тих, хто продовжує стріляти.

Омар Шаар: Я з вами згоден.

Володимир Ісаєв: Але для цього має бути згода з цих питань хоча б в Раді безпеки, – але її там немає. Подивіться, які протиріччя між Росією і Сполученими Штатами. Адже ось ще в чому біда. А якщо великі держави між собою не можуть домовитися, то виходить той самий вир, в якому чорти водяться.

– Пане Мартагов, чи може без міжнародного посередництва сирійське суспільство прийти до громадянського миру?

Руслан Мартагов: Без втручання ззовні це виключено. Не домовляться ніколи. Тому потрібна більш різка позиція, відповідальна позиція всіх членів Ради безпеки ООН, коли різні коаліції створюють, починають один одному палиці в колеса вставляти.

Визначаючи, хто більше зло, напевно, ми повинні враховувати, що критерієм більшого зла є кількість убитих, вигнаних зі своєї країни людей. Я думаю, що в цьому випадку пан Башар Асад сто очок вперед дає «Ісламській державі».

Володимир Ісаєв: Своєрідна точка зору, з якою я не можу ні в якому разі погодитися. Я вважаю, що головним злом є «Ісламська держава».

Омар Шаар: Я вважаю, що неможливо боротися проти «ІД» в союзі з Башаром Асадом.

Володимир Ісаєв: Я не бачу ідей у опозиції в Сирії, за якими б пішов сирійський народ. Але я не бачу і ідей, які може висунути офіційний Дамаск, за якими б пішла велика частина сирійського народу. А за «Ісламським державою» йдуть.

– А який термін Ви даєте для першого етапу пошуку діалогу між протиборчими сторонами?

Володимир Ісаєв: Це неможливо!

Омар Шаар: Тут прогнозувати дуже важко. Я знаю, що опозиція показала себе адекватно. Вона кілька разів довела, що вона за політичне вирішення. Колись вона вимагала виконання Женевського комюніке, підтримала рішення 2254 і вимагала його виконання. Ця опозиція відповідальна і адекватна.

Володимир Ісаєв: Я в цьому плані не згоден із шановним Омаром. Я вважаю, що ця опозиція дуже аморфна. І, на жаль, сторони не змогли домовитися навіть щодо таких речей, які лежать на поверхні, – це перш за все створення гуманітарних коридорів, припинення вогню вздовж гуманітарних коридорів та обмін полоненими. Навіть про це не домовилися.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської служби Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG