Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 17:29

Конференція з безпеки в Мюнхені: Україна хоче порушити тему анексованого Криму


Президент України Петро Порошенко під час виступу на Мюнхенської конференції з питань безпеки в лютому 2015 року

Президент України Петро Порошенко під час виступу на Мюнхенської конференції з питань безпеки в лютому 2015 року

«Кожну зустріч у Мюнхені буду починати з питання чергової хвилі геноциду кримських татар. Світ дізнається правду про злочини окупанта» – Клімкін

Мюнхен – Майже 600 учасників – серед них три десятки лідерів держав та глав урядів, 70 міністрів оборони та закордонних справ, провідні політики, депутати з різних країн, представники євроінституцій, а також експерти з питань безпеки та оборони. Україну представляють президент Петро Порошенко, який візьме участь у президентських дебатах у суботу і проведе низку двосторонніх зустрічей, а також глава МЗС Павло Клімкін, який на додаток до зустрічі в «нормандському форматі» щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, збирається активно піднімати і тему окупованого й анексованого Росією Криму – зокрема привертати увагу до становища кримських татар.

На відміну від минулорічної Мюнхенської конференції з питань безпеки, де тема конфлікту в Україні і порушення Росією міжнародно-визнаних кордонів України через анексію Криму домінувала, нині на порядку денному тема України також активно присутня, але в перший день конференції в Мюнхені на перший план все ж вийшли інші теми.

Серед них – криза в Сирії, нестабільність на Близькому Сході, криза з біженцями і пошук Євросоюзом відповідей на неї. Також обговорюватимуть і тему кібернетичної безпеки, а також й тему наростаючої важливості Африки у світі і потребу стабілізації цього континенту.

Президент України Петро Порошенко візьме участь у президентських дебатах у першій половині дня в суботу. У нього також заплановані двосторонні зустрічі з президентами Литви, Польщі, Румунії, Фінляндії, президентом Європарламенту Мартіном Шульцем, главою дипломатії ЄС Федерікою Моґеріні, віце-президентом Єврокомісії, відповідальним за створення Енергетичного союзу Марошем Шефчовичем, держсекретарем США Джоном Керрі, генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом.

«Недобра річниця»

Проведення конференції збігається з першою річницею підписання Мінська-2, коли лідери «нормандської четвірки» в білоруській столиці затвердили домовленості з 13 пунктів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

І хоча нині гаряча фаза конфлікту вщухла з початку вересня, однак, більшість пунктів Мінська-2 залишаються невиконаними або виконаними лише частково. Навіть обстріли українських позицій хоча і зменшились, але все одно мають місце щодня.

«Ми всі любимо добрі річниці, але, на жаль, перша річниця Мінська не є доброю річницею», – сказав Клімкін, прибувши на конференцію в Мюнхені.

«З точки зору виконання Росією зобов’язань – я не бачу жодного (прогресу)» – додав глава української дипломатії.

А генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив на конференції: «Україна буде на нашому порядку денному. І ми зосередимось на продовженні підтримки зусиль щодо повної імплементації Мінських угод. Це стосується дотримання режиму припинення вогню, відведення важкого озброєння, а також допуску міжнародних спостерігачів, аби вони могли працювати і могли фіксувати виконання угод. Також важливо повернути Україні повний контроль над ї кордоном з Росією».

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров (ліворуч) та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час зустрічі у Мюнхені, 12 лютого 2016 року

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров (ліворуч) та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ під час зустрічі у Мюнхені, 12 лютого 2016 року

У Мюнхені має бути проведена зустріч міністрів закордонних справ країн «нормандської четвірки». Як сказав Клімкін, наразі невідомо, хто представлятиме Францію – чи Лоран Фаб’юс, який цього тижня залишив посаду керівника МЗС, чи новопризначений міністр закордонних справ Жан-Марк Ейро. Держсекретар США Джон Керрі та російський міністр Сергій Лавров вже в Мюнхені від четверга і навіть провели зустріч щодо шляхів врегулювання кризи у Сирії.

Просування «Женеви-плюс»

Раніше Клімкін заявляв, що в Мюнхені Україна буде просувати переговорний формат щодо деоокупації Криму «Женева-плюс». За задумом української дипломатії, цей формат не має нічого спільного з «нормандським», натомість повинен включати ЄС, США та інших гарантів територіальної цілісності України згідно з Будапештським меморандумом 1994 року – зокрема Британію, а також Туреччину.

Керівник МЗС України Павло Клімкін

Керівник МЗС України Павло Клімкін

«Чи зможемо ми почати з Росією дискусію з усіх питань одночасно – це питання подальшого обговорення. Але у нас є стільки питань, і я сподіваюся, що Росія також розуміє, що ці питання не вирішуються. Під російською окупацією Крим сьогодні йде в нікуди», – сказав Клімкін днями.

Він також написав у Твітері, що активно підніматиме в Мюнхені питання утисків і важкого становища кримських татар в анексованому Криму.

«Кожну свою зустріч у Мюнхені буду починати з питання чергової хвилі геноциду кримських татар. Світ дізнається правду про злочини окупанта», – написав Клімкін.

А МЗС України оприлюднило заяву, в якій говориться, що «Кремль повторює жахливі радянські репресії 1930-х років ХХ століття, а також геноцид кримських татар 1944 року».

На цю ж тему:

Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

11.02.2016
Влада окупованого Криму активно шукає «терористів» серед кримських татар

«Доки у Криму не з’явилася Росія, тут не було ані терористичних актів, ані терористів» – заступник голови Меджлісу далі

12.02.2016
Рік невиконання мінських угод: що далі?

Укладені рік тому мінські угоди не забезпечили миру й не повернули Києву контроль над деякими районами Донбасу далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG