15 лютого – міжнародний день боротьби з дитячим раком. До Національного інституту раку у Києві за рік надходить близько 3500 звернень із підозрою на онкозахворювання. Щорічно близько 300 дітей зі злоякісними пухлинами лікуються саме там. Проте обстежуватись в областях України часто немає можливості – МОЗ і фахівці констатують, що з обладнанням, а також із забезпеченням необхідними препаратами у регіонах проблем найбільше
У 4-річного Ярослава нейробластома – злоякісна пухлина симптоматичної нервової системи на четвертій стадії. Мати хлопчика, Надія Зайцева із Запоріжжя, каже, що лікарі прогнозують одужання. Це останній етап лікування, Ярослав уже пройшов курс високодозової хіміотерапії. Зараз родина чекає аналізів і готується поїхати за кордон задля спеціального обстеження, оснащення для якого немає в Україні.
«Ми вже перестали рахувати гроші, які витратили на лікування… Приблизно сто тисяч гривень. На хіміотерапію ми витрачали гроші лише декілька разів, але в основному держава компенсувала. Але поїздки, проживання, харчування та інші супутні ліки, – це все за власний кошт», – каже Надія Зайцева.
Коли родині доводилось оплачувати хіміотерапію, їй допомагали волонтери. Надія разом із сином приїхали лікуватися у Національний інститут раку, тому що високодозована хіміотерапія, яка проводиться в спеціальному боксі, не доступна у Запоріжжі.
На дитячу онкологію виділили 353 мільйони гривень
Цього року процедура закупівлі ліків для онкохворих дітей буде проходити по-новому, каже перший заступник міністра охорони здоров’я Олександра Павленко. Тендери проводитимуть міжнародні незалежні агентства, такі як UNISEF та Crown Agency. Хоча зміни до закону про здійснення державних закупівель лікарських засобів через механізми ООН почав діяти на початку квітня минулого року.
«МОЗ уперше за часи незалежності не проводить самостійно закупівлі з даного виду препаратів і очікує закуплені препарати до кінця лютого. На дитячу онкологію виділено 353 мільйони гривень. Це не покриває стовідсоткову потребу. За нашими розрахунками, це близько 61% від необхідних коштів», – повідомила Олександра Павленко.
Водночас, із 133 позицій, необхідних для лікування раку у дітей, у лютому до України надійде лише декілька найменувань із цього списку, каже перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Оксана Корчинська.
«Ми отримаємо лише 3-4-5 найменувань, яких вистачить на півроку або рік. Це не протокольне лікування. У більшості відділень в областях вже є абсолютний брак ліків, тому що гроші міжнародним організаціям перерахували лише не початку грудня, хоча законопроект був прийнятий у березні. Коли закупівлі відбуваються в кінці року – це катастрофа, особливо в областях. Дуже важко й в «Охматдиті» (національна дитяча спеціалізована лікарня, на базі якої працює Центр дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку), бо він півроку перерозподіляв ліки до областей. Фонд «Таблеточки» докуповує медикаменти «Охмадтиту» на 300-500 тисяч гривень – зауважує Оксана Корчинська.
Із тим, що в українських областях ситуація з ліками та обладнанням набагато гірша, ніж у столиці, погоджується й перший заступник міністра охорони здоров’я. У МОЗі регіональним лікарням пропонують брати участь у програмі державно-приватного партнерства, щоб мати змогу проводити спільні проекти із бізнесом. За його рахунок у лікарнях могло б з’явитися нове обладнання, без якого неможливе лікування дітей. Водночас щодо невеликої кількості медикаментів, яка надійде в Україну в лютому Олександра Павленко зазначає: закупівля препаратів не відбувається синхронно. Тож на цей момент у Міністерстві охорони здоров’я є гарантія щодо завезень лише частини препаратів. Стосовно інших у МОЗі тільки відбувається акцепт.
В Інституті раку краща ситуація, ніж в областях
Окремого фінансування сучасного медичного обладнання державою взагалі не передбачено, каже Олександра Павленко. Це викликає проблеми, особливо на етапі діагностування, зауважує завідувач науково-дослідного відділення дитячої онкології Інституту раку Григорій Климнюк.
«Апаратне оснащення потребує коштів, тому що парк обладнання застаріває, необхідне нове, а бюджетом захищені тільки статті на медикаменти. Тому час від часу виникають просто катастрофічні ситуації з діагностичним обладнанням. Вони ніби й вирішуються, але темпи не задовольняють таку динамічну галузь, як дитяча онкологія, де діагностика повинна проводитися щодня», – зазначає Григорій Климнюк.
Він також додає, що критичного дефіциту медикаментів в Інституті раку немає, більш того, ліків вистачить ще на декілька місяців. Деякі позиції у закладі відсутні, тим не менш, дефіцит вдається перекривати завдяки благодійним організаціям.
«Крім того, коли закінчуються медикаменти для дітей, хворих на онкологічні захворювання, ми використовуємо медикаменти для дорослих, якщо вони є», – каже Григорій Климнюк, додаючи, що минулого року поставки ліків були не ритмічні й в Інституті не могли передбачити, коли препарати з’являться у центрі.
За його словами, медикаменти на поточний рік прийшли лише під кінець року, це одна з причин, чому Інститут раку забезпечений ліками, хоча на 2016-й медикаменти ще не закуплені.
