Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 00:27

Українці під час війни і кризи шукають опори в родині – демограф


Український військовослужбовець повернувся додому, залізничний вокзал Києва, 9 вересня 2015 року

Український військовослужбовець повернувся додому, залізничний вокзал Києва, 9 вересня 2015 року

«В усіх областях України, крім Донецької і Луганської, де були бойові дії, збільшилась кількість шлюбів і зменшилась кількість розлучень»

Війна та економічна криза стали тяжким випробуванням для українських родин, через економічні труднощі та невпевненість у майбутньому багато українських родин відкладають народження дитини. З іншого боку, родина для багатьох стала головною опорою в тяжкі часи, українці стали більше цінувати своїх партнерів по шлюбу, говорять демографи. Щоб підтримати ці позитивні тенденції в українських родинах буде потрібно не лише допомогти їм покращити свій добробут, але й інакше подивитися на розподіл ролей у родині і підтримати змінами на ринку праці, щоб жінкам було легше поєднувати роботу і родину, а чоловікам приділяти більше часу родинам, які потрібно не лише захищати у час війни, але й огортати турботою у мирний час. Про все це говоримо з провідним фахівцем у справах родини Інституту демографії Людмилою Слюсар.

– Війна і криза – це такий виклик для всього населення і для української родини. Що означають військові дії? Це гинуть люди, в основному, чоловіки, тобто це значить більше вдів, більше сиріт. Потім вимушені міграційні процеси: родини іноді роз’єднуються, частина родини залишається на окупованій території, частина переїжджає. Тобто це, звичайно, випробування для української родини.

Саме в таких умовах більше цінується і сімейна солідарність, і сімейна взаємодопомога

Але, з іншого боку, треба визнати, що сім’я – це такий інститут, досить сталий, традиційний. І в момент саме таких випробувань населення використовує сімейні зв’язки для виживання, для того, щоб організувати свою життєдіяльність. Саме в таких умовах більше цінується і сімейна солідарність, і сімейна взаємодопомога. Тому що саме в умовах кризи ці зв’язки допомагають налагодити життєдіяльність кожної особи в сім’ї завдяки і обміну послугами, і емоційна підтримка, обмін матеріальними потоками, грошовими потоками. Такі є два напрями впливу на українську родину цих складних і навіть трагічних подій.

– Якщо говорити про те, як війна впливає на розподіл ролей, чи посилює вона традиційний розподіл ролей: жінка – берегиня, чоловік – захисник. Чи змінюється ставлення до цих ролей?

Зараз, що є певний запит на чоловіка, як захисника, як годувальника

– З одного боку, ми починаємо ще більше цінувати своїх чоловіків. Тому що в сучасному світі роль чоловіка змінилася і відбувається трансформація, яка ще не завершена. Це та роль, яка була традиційна, що чоловік тільки захисник і годувальник, цього уже недостатньо. Однак у той же час чоловік є партнером в усіх процесах: виховання дітей, організація побуту родини. Все ж таки цей процес не прийшов настільки далеко, щоб змінились ці функції, були зрозумілі і стали, так би мовити, природніми для чоловіків. І тому зараз можна сказати, що є певний запит на чоловіка як захисника, як годувальника. Це з одного боку.

Коли чоловік добровільно йде захищати свою батьківщину, то жінка бере на себе і його функції

А з іншого боку, звичайно, коли чоловік добровільно йде захищати свою батьківщину, то жінка бере на себе і його функції.Це теж такий, знаєте, неоднозначний процес. Сімейні зв’язки зараз, звичайно, з одного боку, проходять випробування, з іншого боку, вони навіть посилюються.

Якщо взяти 2014 рік, то в усіх областях України, крім Донецької і Луганської, де були бойові дії, збільшилась кількість шлюбів і зменшилась кількість розлучень.

Тому ми ще не маємо статистики за 2015 рік, але якщо взяти 2014 рік, то в усіх областях України, крім Донецької і Луганської, де були бойові дії, збільшилась кількість шлюбів і зменшилась кількість розлучень. В період таких випробувань шлюбні зв’язки, партнерські зв’язки є ще більш цінними для населення.

Щодо народжуваності, якщо в 2014 році було невеличке зниження, то в 2015-му ми очікуємо, що буде значне зниження рівня народжуваності.

У той же час щодо народжуваності, якщо в 2014 році було невеличке зниження, то в 2015-му ми очікуємо, що буде значне зниження рівня народжуваності. Тому що в умовах такої нестабільності, звичайно, родини дуже часто відтерміновують час народження дитини.Причина тут – не тільки зниження добробуту населення, а нестабільність, невпевненість у майбутньому. Звичайно, на народжуваність це впливає дуже негативно.

– Проблеми зі зниженням народжуваності має не лише Україна, навіть і сусідня Польща, яка не має тих проблем економічних і з війною. І там держава намагається стимулювати збільшення народжуваності тим, що збирається тепер доплачувати за народження другої і кожної наступної дитини приблизно сто євро, це в перерахунку. Чи це, на Вашу думку, є дієвий спосіб стимулювання народжуваності? Чи потрібні зовсім інші підходи до підтримки родини для того, щоб люди почували себе впевненіше, для того, щоб вони відчували і підтримку держави, і підтримку одне одного в родині? Тому що багато західних досліджень говорять про те, що дуже потрібна підтримка чоловіка в родині. І його участь у розподілі і домашньої роботи, і опіки над дитиною дає можливість народжувати більше дітей.

– Тут я з вами згодна. Тому що, звичайно, матеріальна підтримка сімей з дітьми – це дуже важливо. Але все ж таки це не стільки відіграє стимулюючу роль, тому що історія демографічної політики свідчить, що спочатку, дійсно, коли вводяться якісь виплати чи підвищуються, то сім’ї, які планували народження дітей, трохи змінюють календар народження і відбувається такий підйом народжуваності, але потім відбувається її спад.

Європейський досвід свідчить, що кращі показники народжуваності мають ті країни, які створили не тільки непогане економічне підґрунтя для розвитку родини, але створили умови, щоб батьки змогли поєднувати професійну діяльність і батьківські обов’язки

Тобто економічні заходи важливі, але європейський досвід свідчить, що кращі показники народжуваності мають ті країни, які створили не тільки непогане економічне підґрунтя для розвитку родини, але й створили умови, щоб батьки змогли поєднувати професійну діяльність і батьківські обов’язки, щоб жінка після народження дитини могла працювати неповний робочий день, щоб чоловік також був залучений до виховання, догляду за дитиною. І саме такий напрямок дає, дійсно, непоганий ефект.

Але поки що у нас, в Україні, наприклад, цей напрямок, щоб батьки могли поєднати професійну діяльність і батьківські обов’язки, дуже слабо розвивається. Для цього потрібні і на ринку праці певні заходи, і розвиток суспільної сфери виховання дитини, тобто і дитячі садки, і няні для маленьких дітей. І, звичайно, інший підхід до розподілу обов’язків у родині.

На цю ж тему:

17.02.2016
У війну всі почуття та емоції родини переживають глибше – отець Андрій

Війна – це горе, але вона стала переломним періодом, коли і мій чоловік, і я усвідомили важливість кохання – Головата далі

18.02.2016
У Польщі родинам будуть платити понад 100 євро щомісяця, якщо вони наважаться на другу дитину

«У Польщі на одну жінку в дітородному віці припадає 1,3 дитини – це третій з кінця результат в ЄС» далі

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG