Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 10:31

Більш поширена на Кримському півострові російська мова витісняє кримськотатарську

Щороку 21 лютого у світі відзначають День рідної мови. Із 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення. Кримськотатарська мова посідає третє місце в Україні за кількістю носіїв, та незважаючи на це, за офіційними даними ЮНЕСКО, вона швидко виходить з ужитку. Зараз деякі засоби масової інформації, університети та активісти взялися за повернення мови до життя. Кримськотатарською видають газети й журнали, в школах та університетах вивчають та досліджують мову. На українському телеканалі АТР 35% мовлення ведуть кримськотатарською – навіть перекладають нею фільми та турецькі серіали.

Мова киримли (кримських татар) бере свій початок ще в ХІІІ столітті, і всупереч поширеній думці, вона не є найближчою родичкою мові Татарстану, констатують фахівці. У Криму проживають близько 250 тисяч носіїв кримськотатарської мови. Та останнім часом, згідно зі статистичними оцінками, кількість носіїв швидко зменшується – більш поширена на півострові російська мова витіснила кримськотатарську в багатьох родинах.

У зв’язку з цим, Київський національний університет імені Тараса Шевченка відкрив у 2014 році нову спеціальність – «кримськотатарська мова і література». Проректор університету з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров розповів, що рішення про відкриття нової спеціальності ухвалили буквально через кілька днів після того, як Росія анексувала Крим. Серед викладачів на цій спеціальності є двоє носіїв кримськотатарської мови – Афізе оджа та Сабріє оджа (оджа – це традиційне звернення до вчителя).

«Це важка тема для нашого народу – молодь не знає рідної мови» – Ур’яне

Студентка Київського університету імені Шевченка Ур’яне розповіла Радіо Свобода, чому вона приїхала до Києва вивчати рідну мову. Дівчина народилася в Сімферополі і з дитинства в сімейному колі розмовляла кримськотатарською мовою. Та ситуація змінилась після того, як вона пішла до школи.

«Мені дуже соромно це визнавати, та російська мова поступово витіснила рідну кримськотатарську, – зізналася Ур’яне, – це досить важка тема для нашого народу – молодь не знає рідної мови».

Згодом дівчина почала детально вивчати кримськотатарську історію, культуру й традиції. Вона приїхала до Києва, щоб врятувати самобутність свого народу.

«Моя мрія – створити видавництво, в якому б друкували художню літературу кримськотатарською мовою. І щоб ці книги, окрім змісту, вирізнялися якістю типографії та сучасним дизайном», – розповіла Ур’яне.

За словами дівчини, у Київському університеті імені Шевченка навчається 20 кримських татар. Вона бачить, що у Києві перед ними відкриваються нові можливості й перспективи для популяризації кримської мови.

Юрист громадської організації «Вікімедіа Україна» Левон Азизян розповів для «Крим.Реалії», що «Вікіпедія» кримськотатарською мовою існує з 2008 року. Цей проект може суттєво допомогти у збереженні кримської мови та культури, адже «Вікіпедія» є найпопулярнішим у світі інформаційним ресурсом. Та за словами Азизяна, кримськотатарська версія «Вікіпедії» оновлюється досить повільно. Це пов’язано з тим, що катастрофічно не вистачає людей, готових писати статті на волонтерських засадах.

«Мова – це дар, який об’єднує людей в націю» – Усатенко

Доцент Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Галина Усатенко зазначила у коментарі Радіо Свобода, що мова – це дар, який об’єднує людей в націю, який ідентифікує кожен народ з-поміж інших.

«До прикладу, скільки в українській мові є слів на позначення снігу? Не більше від 10 – «наст», «крупа», «поземка», ще кілька. А в ескімосів – понад 50: є слово для позначення снігу, який тільки випав, та злежалого, снігу ввечері і снігу вранці, снігу першого і снігу останнього», – розповіла Галина Усатенко.

За її словами, рідна мова – це своєрідний культурний кордон, межа між «своїм» та «іншим». Чим масштабнішою стає глобалізація у сучасному світі, тим гострішим є запит на «індивідуальні» мови різних народів. А відтак, живе функціонування мови – в освіті, літературі, масовій культурі, науці – є чи не єдиним чинником для збереження народу та його ідентичності в глобалізованому світі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG