Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:21

Що скаже Амстердам на референдумі щодо України?


(©Shutterstock) Нідерланди, будівля парламенту

(©Shutterstock) Нідерланди, будівля парламенту

Політична еліта у Нідерландах негативно налаштована щодо результатів референдуму про Україну – ван Властон

У Нідерландах готуються до проведення референдуму щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Днями у ЗМІ потрапила стратегія нідерландського уряду щодо цього документа. У ній міністрам радять говорити виборцям про переваги для торгівлі від цієї угоди, а не про війну і Росію. Тим часом противники угоди агітуватимуть нідерландців голосувати «проти» на туалетному папері. Фахівці ж наголошують: цей референдум є лише консультаційним.

Референдум щодо Угоди про асоціацію Україна – ЄС виборча рада Нідерландів призначила на 6 квітня 2016 року. У цьому органі наголосили, що референдум не має зобов’язуючого характеру, його результати не можуть змусити уряд відкликати угоду. А втім, це питання хвилює багатьох.

Нідерландське видання RTL опублікувало документ, який, за даними мас-медіа, є комунікативною стратегією уряду Нідерландів перед референдумом. У документі, який має 12 сторінок, обговорюється спільна позиція уряду щодо референдуму на користь угоди, аргументація, яка буде використовуватися і позиція щодо актуальних питань.

В опублікованому документі також міститься заклик до міністрів говорити виборцям, що Угода про асоціацію Україна – ЄС матиме позитив для торгівлі. «Референдум не про конфлікт з Росією та Путіним. Не використовуйте це голосування як можливість поговорити про незадоволення Євросоюзом», – мовиться у документі.

Уряд Нідерландів сподівається на позитивне рішення, але не виключає і негативного результату.

Нічого не залишається таємницею. Угода про асоціацію важлива, тому що Нідерланди є торговою нацією

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте прокоментував появу цього документа. «Нічого не залишається таємницею. Угода про асоціацію важлива, тому що Нідерланди є торговою нацією», – сказав Рютте перед Європейською радою.

Між тим, у Нідерландах проводиться й агітаційна кампанія метою якої є переконати виборців голосувати проти Угоди про асоціацію між Україно та ЄС. Нещодавно близько 50 тисяч євро з бюджету були надані в якості гранту приватній компанії, що планує випустити туалетний папір із закликами голосувати «проти». Ці гроші були виділені компанії Raspoetin BV на «виготовлення, транспортування та розповсюдження туалетного паперу з надрукованими на ньому аргументами проти асоціації і недоліками вступу України до ЄС».

Більшість нідерландців не підтримують угоди – опитування

Останні соціологічні опитування засвідчили, що більшість нідерландців виступають проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, каже Радіо Свобода Ярослав Козак, аналітик громадської організації «Український референдум», яка базується у Нідерландах.

«Поки що це досить невеликий відрив. Але час, щоб змінити ситуацію ще є. Не думаю, що багато людей цим цікавиться. Досить великий відсоток людей навіть нічого не чули про нього. Тому є можливість, щоб ситуація як покращилася, так і погіршилася», – говорить він.

Довіра до цього уряду у Нідерландах також не дуже висока. Тому ще невідомо, чи допомогло б його залучення, чи зашкодило

На думку Ярослава Козака, наразі уряд Нідерландів робить недостатньо, щоб переконати своїх громадян голосувати на референдумі за угоду.

«Якщо вони підписали цю угоду, то, напевно, вони вважали, що вона є корисною для Нідерландів, – говорить Ярослав Козак. – Тому їм варто і кампанію вести активніше. Поки що здебільшого вони стоять осторонь. У цій кампанії вони не дуже помітні. З іншого боку, довіра до цього уряду у Нідерландах також не дуже висока. Тому ще невідомо, чи допомогло б його залучення, чи зашкодило».

Що ж до противників Угоди про асоціацію, то, каже Ярослав Козак, агітаційну кампанію з туалетним папером позитивно сприйняли навіть не всі з них.

«Ні» Угоді про асоціацію Україна – ЄС позначиться на репутації Нідерландів?

Наразі політична еліта у Нідерландах негативно налаштована щодо результатів референдуму, зазначає у коментарі Радіо Свобода міжнародний кореспондент нідерландського видання Reformatorisch Dagblad Еверт ван Властон (Evert van Vlastuin). За його словами, якщо громадяни цієї країни скажуть «ні» Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, це негативно вплине на репутацію всієї країни та зокрема нинішнього уряду. Проте цей референдум є консультаційним, відтак, прогнозує ван Властон, у разі негативного голосування, уряд Нідерландів буде змушений не рахуватися з його результатами.

Якщо виборці скажуть «ні», уряд зможе подякувати, але сказати, що ми таки кажемо «так» Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Думаю, що уряд саме так і зробить

«Якщо виборці скажуть «ні», уряд зможе подякувати, але сказати, що ми таки кажемо «так» Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Думаю, що уряд саме так і зробить. Але це буде дуже негативно для репутації уряду перед електоратом», – зазначає нідерландський журналіст.

Еверт ван Властон нагадує референдум щодо європейської конституції, який відбувся у Нідерландах у 2005 році за тиждень після того, як проти цього на референдумі проголосували громадяни Франції. «У Нідерландах проти цього проголосували також 60% виборців. І це також мало негативне значення для репутації Нідерландів», – каже ван Властон.

Наразі всі країни-члени ЄС ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. За Нідерландами тільки останній технічний крок – передача ратифікаційної грамоти на офіційне зберігання. Також угоду, після завершення ратифікаційних процедур усіма 28 країнами-членами, має затвердити Рада Євросоюзу.

Після цього угода, остаточно підписана сторонами у червні 2014 року, почне діяти в повному обсязі. Але ще до завершення ратифікації угоди її політична частина вже працює у режимі тимчасового застосування від початку листопада 2014 року, а економічна частина, включно із зоною вільної торгівлі, – з 1 січня 2016 року.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG