Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 11:13

Мітинги на майдані: операція ФСБ чи «революція без кінця»?


Мітинг і намети на майдані Незалежності, Київ, 21 лютого 2016 року

Мітинг і намети на майдані Незалежності, Київ, 21 лютого 2016 року

«Ніхто не знає цих людей. А за тими, кого ніхто не знає, люди не підуть» – Фесенко

Київ – На майдані Незалежності вже третій день тривають акції протесту. У неділю на анонсоване напередодні віче зібралось декілька сотень людей. Серед вимог – запровадження воєнного стану, відставка уряду та позачергові вибори президента і Верховної Ради. У суботу протестувальники закидали камінням офіс групи «СКМ» і «Сбербанку Росії» та розгромили приміщення «Альфа-банку» у центрі столиці, пізніше ввечері на майдані активісти встановили намети. Загалом йдеться не про одну, а про щонайменше три різні ініціативи, які у своїх заявах відмежовуються від діяльності одне одного.

На майдані Незалежності у понеділок вранці залишається близько десятка мітингувальників – гріються біля багать, розведених у сміттєвих урнах. Навколо стели стоїть сім наметів, більшість із них – туристичні. Рух транспорту по Хрещатику розблокували ще вночі. За минулі дві доби тут відбулося три різні акції, однак у російських і деяких українських медіа та блогосфері з’явилось формулювання «третій Майдан».

20 лютого – у день пам’яті Небесної сотні – на майдані Незалежності відбувався мітинг, зокрема, представників «Добровольчого руху ОУН».

Зі сцени під стелою голова проводу «Добровольчого руху ОУН» Микола Коханівський оголошує «флеш-моб» і закликає учасників акції йти до офісу Ріната Ахметова.

В процесі цієї ходи мітингувальники громлять «Альфа-банк» та кидають каміння у «Сбербанк Росії» та офіс «СКМ». Столична поліція відкриває чотири кримінальні провадження: три – за фактом хуліганських дій, і одне – через заяву про крадіжку гаманця і телефона.

«Добровольчий рух ОУН» поширює після цього у Facebook заяву із запереченням причетності до крадіжок, оскільки «при акціях прямої дії в установах окупантів і зрадників активісти торкаються їхньої власності, лише щоб знищити».

Причетність до подальших подій у центрі Києва в організації також заперечили.

А голова ОУН Богдан Червак заявив, що «Добровольчий рух» діє автономно від них.

Тим часом, ввечері у суботу на майдані Незалежності провели акцію та встановили намети представники «Коаліції учасників Помаранчевої революції» (КУПР) та «Революційних правих сил» (РПС). Від погромів будівель у центрі столиці ці два об’єднання відмежовуються.

Паралельно РПС організували штаб у готелі «Козацький». Після цього обидві організації оголосили намір провести віче, яке відбулося у неділю, зібравши декілька сотень людей.

Вимоги долучених до протестів організацій відрізняються

Обидві організації незалежно одна від одної говорять, що мітинг може бути безстроковим, деякі заявлені вимоги у них дублюються, але програми – загалом різні. Голова КУПРу Сергій Мельниченко говорить про три пункти: це відставка уряду, ухвалення закону про реабілітацію політв’язнів та ефективне розслідування убивств на Майдані. У РПС, за його словами, більше вимог, і не з усіма він погоджується.

«У них там двадцять чи скільки вимог, тобто там детальніше все розписано. І ще вистачило комусь розуму повісити банер про імпічмент. Ми – за те, щоб закон про імпічмент ухвалили, але питання про імпічмент як таке не ставимо», – каже Мельниченко.

У «Революційних правих сил» дійсно ширша програма. Під час віча у неділю представник ініціативи Роман Липинський озвучував їхні вимоги, після чого мітингувальники затвердили їх підняттям рук.

Отже, в РПС хочуть запровадити воєнний стан у Луганській і Донецькій областях та в Криму, визначити однаковий статус для «всіх учасників визвольної боротьби» та «звільнити політв’язнів», перевести мінські переговори в інший формат (на віче не зазначали, у який саме), розширити санкції щодо Росії, відправити у відставку уряд, секретаря РНБО та керівників силових відомств, провести перевибори президента і парламенту, відмовитися від призначення на керівні посади фахівців-іноземців, передати активи керівництва держави у державну власність.

«Наша акція буде діяти по всій країні не з метою, щоб політики знову скористалися нами, а з метою, щоб дійсно Україна була реформована», – заявив Липинський.

Один зі представників РПС, що називає себе «Фауст», розповів Радіо Свобода, що до мітингувальників на майдані планують приєднатися однодумці із Кіровограда, Одеси і Тернополя, а на понеділок запланований їхній марш по урядовому кварталу.

У поліції Києва заявили, що патрулювання у зв’язку з подіями відбуватимуться у посиленому режимі, але жодних силових акції щодо протестувальників не заплановано і жодних ультиматумів їм не ставили.

Є підозри, що за акціями на майдані стоять російські спецслужби – Березовець

Акції у Києві не схожі на «третій Майдан», репутація їхніх учасників, зокрема КУПРу, є доволі сумнівною, вважає політтехнолог Тарас Березовець. А про «Революційні праві сили» до суботи взагалі ніхто не чув – є багато підозр, що за цим можуть стояти російські спецслужби, говорить він.

Якщо ми подивимось на те, як розганялася інформація у медіа – все це дає підстави вважати, що акція організована росіянами

«Сама назва створена, очевидно, для того, щоб створити певні алюзії з назвою «Правого сектору», – зауважує Березовець. – Якщо ми подивимось на те, як розганялася інформація у медіа – це були російські видання, причому видання специфічні – ті, що належать сепаратистам на сході України, наприклад, сайт «Русская весна», та абсолютно ідентичні повідомлення, які поширювались «ольгинськими тролями» через соціальні мережі – все це дає підстави вважати, що акція організована росіянами».

Це для тих, хто хоче революції без кінця

Політолог Володимир Фесенко називає демонстрації, які відбулися цими вихідними у Києві, діями «відносно невеликої групи авантюристів, які хочуть використати події Майдану для своїх політичних цілей». За його словами, масштабне невдоволення владою у суспільстві існує, але ці протести не варто сприймати всерйоз.

«Це для тих, хто хоче революції без кінця, хто хоче піднятися на цьому. Тим паче, що ніхто не знає цих людей. А за тими, кого ніхто не знає, люди не підуть», – зазначає Фесенко.

Водночас, блогер Денис Казанський у пості на Facebook зауважує, що мітинги у Донецьку до проголошення «ДНР» теж мало хто сприймав серйозно.

РПС засновані три місяці тому – Українчук

За словами активістки організації Любові Українчук, РПС були засновані три місяці тому, 21 листопада 2015 року. Є дані, що частина учасників раніше відкололась від «Правого сектору». Зокрема, на брифінгу РПС у ніч на неділю, були присутні активіст організації «Білий молот» Антон Бондаренко та Владислав Горанін, який називає себе лідером автономних націоналістів.

Сама Любов Українчук фігурує у медіа як представниця рівненського «Правого сектора», авторка антисемітських висловлювань на одному з мітингів за участі осередку організації навесні цього року.

Водночас, рух «Правий сектор» будь-які зв’язки із РПС заперечує. «Дії організаторів «нового Майдану» виглядають як спроба дискредитувати націоналістичний рух та саму ідею національної революції», – йдеться у заяві, оприлюдненій на сайті організації.

Також до РПС увійшли колишній депутат Юрій Кармазін, вже згаданий політолог Роман Липинський. Про «Фауста», із яким вдалося поспілкуватися Радіо Свобода, відомо мало. Представники націоналістичної організації «С14» заявляють, що він пов’язаний із філіалом російської праворадикальної організації «Сопротивление».

У відповідь активісти-опоненти згаданої організації заявили про зв’язки із «Сопротивлением» самих «С14».

Коментар самого «Фауста» отримати з цього приводу поки що не вдалося.

Про події на київському Майдані йшлося в ефірі «Ранкової Свободи». Фрагмент ефіру можна послухати нижче:

На цю ж тему:

21.02.2016
Червак: ОУН непричетна до інцидентів у центрі Києва 20 лютого

«Люди, які ж здійснювали погроми, називали себе «батальйоном Коханівського» до ОУН не мають жодного стосунку» далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG