Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:41

«Моя війна скінчиться тоді, коли Україна переможе» – розвідник «Алекс»


Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

«Вся війна побудована на психології. І все, що ми відчуваємо і з чим стикаємось у мирному житті, є абсолютно іншим, ніж на війні» – Мартиненко

Київ – Олександр «Алекс» Мартиненко за останні два роки отримав новий для себе досвід – військовий. Київський активіст без жодного сумніву підтримав Революцію гідності, після Майдану записався добровольцем у батальйон територіальної оборони «Донбас», де освоїв складну науку військового розвідника. А Радіо Свобода «Алекс» розповів про нові знання з психології, яких йому та його бойовим побратимам раніше не вистачало.

Олександр Мартиненко

Олександр Мартиненко

Людина може бути загартована, фізично підготовлена, мати знання військової справи, але у критичній, реальній військовій ситуації вона має себе зовсім інакше поводити

– Вся війна в основному збудована на психології. Тому що все, що ми відчуваємо і з чим стикаємось у мирному житті, є абсолютно іншим, ніж на війні, зовсім іншим. На війні всередині людини прокидаються специфічні, назвемо їх, «інструменти» для виконання завдань. Тому перше, що мають вивчити й усвідомити військові, – це психологія (принаймні, я так вважаю), а потім вже ідуть вміння стріляти, фізична підготовка, здатність займатись якимись тактичними речами. А у критичних ситуаціях у людині прокидається щось зовсім інше, з чим вона раніше не мала справи, і наскільки людина буде здатна ці інстинкти використати собі на благо, залежить від її психологічної готовності. Людина може бути загартована, фізично підготовлена, мати знання військової справи, але у критичній, реальній військовій ситуації вона має себе зовсім інакше поводити.

– Доводиться чути від знайомих бійців, що навіть добре підготовлений солдат не завжди з першого разу може натиснути на курок і вистрелити у людину, навіть знаючи, що то ворог. Як Ви вважаєте, це і є брак психологічної підготовки?

– Здебільшого, це так. Важко стати солдатом і «пірнути» у війну. І потім не менш важко звідти повернутися додому. Дехто, на жаль, не здатний призвичаїтись і жити так, як жив раніше до участі у бойових діях.

(У цьому фільмі про психологічну допомогу бійцям знявся «Алекс»)

– А чи має українська військова психологія свою наукову та історичну базу, наприклад, чи вивчали науковці досвід психологічної підготовки бійців Запорізького козацького війська?

Якщо ти їдеш на війну, то мусиш перебудувати свою психіку, психологію на те, що ти їдеш на роботу, насамперед. Але, за статистикою, лише 10 відсотків людей здатні бути воїнами

– Якщо говорити про українське козацтво, то це був інакший гарт, бо козаки належали до окремої касти. Вони готувались до використання зброї, вони готувались вести бойові дії тощо, бо це була їхня праця, їхня повсякденна робота. На жаль, я не був козаком, я живу і бороню Україну в інший період її історії, мені тяжко про козацтво говорити. Але на війні ми що робимо? Ми вбиваємо людей. «Вбивство» у цивільному житті звучить неприємно, жахливо. Проте якщо ти їдеш на війну, то мусиш перебудувати свою психіку, психологію на те, що ти їдеш на роботу, насамперед. Але, за статистикою, лише 10 відсотків людей здатні бути воїнами. Найскладніше після цього – приїжджати у мирні міста: спершу ти себе некомфортно почуваєш, але якраз психологічно підготовлена людина швидко опановує себе у мирному житті і, так би мовити, і фізично, і психологічно повертається додому.

– «Алексе», де Ви проходили психологічний вишкіл і чи цей вишкіл Вам реально згодився?

Збройна агресія Росії проти України стала вже моєю війною. Тому що вже багато моїх побратимів і знайомих хлопців загинули, тож моя особиста війна триває і скінчиться тоді, коли Україна переможе

– Так. Я надалі займаюсь військовою справою, ця збройна агресія Росії проти України стала вже моєю війною. Тому що вже багато моїх побратимів і знайомих хлопців загинули, тож моя особиста війна триває і скінчиться тоді, коли Україна переможе.

А психологічної підготовки, до речі, на початку війни нам не вистачало. Визначення відповідної симптоматики, означення кола психологічних і психічних проблем та їхнє подолання, так зване «психологічне заземлення» – це те, чого конче потребує боєць перед боєм, під час бою і після бою. Але у кожного військового психологічна підготовка має бути інакшою, залежно від його бойових завдань.

Визначення відповідної симптоматики, означення кола психологічних і психічних проблем та їхнє подолання, так зване «психологічне заземлення» – це те, чого конче потребує боєць

Наприклад, якщо ви служите у штурмовій роті, у вас виникатимуть свої психологічні проблеми, але поруч є побратими, які при потребі вас евакуюють з лінії вогню або ж виведуть зі стану «штопору». А для розвідки треба уважно вибирати бійців, у розвідників все значно складніше: ви йдете на кілька діб у тил ворога або кілька діб проводите на лінії зіткнення, і ви розраховуєте самі на себе, бо там вас друзі не дістануть, звідти вас не вивезуть. Тобто психолог має підготувати розвідника: ти сам по собі, за тобою ніхто не приїде, тебе ніхто не забере, ти лише на себе можеш розраховувати. Я особисто не є викладачем чи тренером для наших хлопців. Я, перш за все, для себе цю науку опановував, щоб розібратися сам у собі і щоб бути більш упевненим у своїх силах, це наразі основна довіра.

– З якими фахівцями Ви спілкувались, хто Вас навчав – українські психологи чи були інструктори-іноземці?

Я вчився в українських фахівців, які пройшли Майдан, а після Майдану вони пройшли курси з підготовки у Грузії, в Ізраїлі, у США, також Литва нашим психологам допомагає

– Я вчився в українських фахівців, які пройшли Майдан, а після Майдану вони пройшли курси з підготовки у Грузії, в Ізраїлі, у США, також Литва нашим психологам допомагає. Тож вітчизняні психологи, отримавши нові знання і досвід, нам їх передавали. Тепер я збагнув, як нам таких знань бракувало, коли ми їхали у 2014 році на передову, і розібратися за місяць з людиною, котра біля тебе, дуже складно, якщо без критичних ситуацій. Бо у критичних обставинах людина моментально себе проявляє. Я для себе під час психологічного вишколу збагнув одну річ: знаєте, у нас немає культури психологічної, немає досвіду відвідин психолога. І дівчата-психологи нам не казали, що, мовляв, будемо ваші психологічні розлади виліковувати – вони нам таку «фішку» підкинули, що тренуватимуть і навчатимуть нас із тим, щоб ми могли стати психологами-інструкторами для побратимів на передовій. Ця «фішка» дуже сприяє військовим – хлопці, а підіть і послухайте фахівців! Ти починаєш розбиратись у собі, у своїх переживаннях та емоціях, і згадуєш вбитих побратимів, і розумієш, що цими емоціями треба не боятися ділитись. Для людини, яка пройшла бойові дії, – це норма, і цей сплеск переживань є нормальним, головне його пережити, просто кожна людина має свій час на лікування, адже час лікує людину.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG