Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:05

Незламна Леся Українка очима сучасників


(Робота соціального художника Sociopath) Зображення Лесі Українки на стіні біля барикад на Грушевського під час Євромайдану

(Робота соціального художника Sociopath) Зображення Лесі Українки на стіні біля барикад на Грушевського під час Євромайдану

На Волині широко відзначають 145-у річницю від дня народження легендарної поетеси

Луцьк – Про 145-у річницю від дня народження видатної української письменниці, поетеси і публіцистки багато хто пам’ятає і в Україні, і поза її межами. Все це – завдяки сайту Google, працівники якого вирішили ознайомити світ з видатною особистістю свого часу, – зобразивши Лесю Українку на своєму дудлі. Але для українців їхня Леся є сучасною як ніколи. Особливо для волинян, котрі в ці дні вшановують свою геніальну землячку там, де вона народилася і зростала.

Дудл

Дудл

Літературні читання, численні виставки, концерти у дні пам’яті Лесі Українки волиняни проводили завжди. В останні роки Лесина постать геть не схожа на монумент – сьогодні вона ожила в експозиції музею свого імені у Національному східноєвропейському університеті, працівники якого зібрали копії малюнків із Лесиним зображенням, зроблених під час і після Майдану. Тут не лише Лесин образ, а й уява українців про свою Героїню, бажання заручитися її внутрішньою силою. А ще студенти створили її інстаграму в мережі Фейсбук. Відтак тут можна прочитати вітання й одкровення до Лесі.

Лесині поезії поїхали до волинян в АТО

До свята волиняни презентували два унікальних видання. Одне з них – двомовна книга драми-феєрії «Лісова пісня» – українською і польською, яке створили за підтримки міського управління культури студенти й викладачі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Інше – кишенькове видання віршів Лесі Українки – презентували в місці дитинства поетеси, музеї-садибі села Колодяжне, його укладачі.

Ми зі своїх зарплат підтримуємо своїх героїв на сході, ми хочемо, щоб вони отримали такий кишеньковий варіант – збірочку творів Лесі Українки. Перша партія вже відправлена для воїнів

«Це скромний внесок науковців і музейників. Окрім того, що ми зі своїх зарплат підтримуємо своїх героїв на сході, ми хочемо, щоб вони отримали такий кишеньковий варіант – збірочку творів Лесі Українки – для того, щоб мати моральну підтримку у хвилини затишшя. І перша партія вже була вчора цих збірочок відправлена для воїнів»,розповів один із укладачів, директор Волинського обласного краєзнавчого музею Анатолій Силюк.

«Я вважаю дуже слушним сьогодні таку збірку видати. І я думаю, що вона знайде дуже багато небайдужих читачів, які там сьогодні захищають наше світле небо і можливість насолоджуватися мистецтвом і взагалі життям», – каже кандидат мистецтвознавства Леся Косаковська.

Цьогоріч музей у Колодяжному експонує 22 видання, які прибули сюди зі Сполучених Штатів від художника й мистецтвознавця Богдана Певного. Серед цінних видань – драматична поема «Бояриня», написана в Гелуані, біля Каїру у 1910 році, яка так і не була надрукована за життя письменниці.

Українську культуру лише починають пропагувати

Водночас волиняни як ніхто розуміють, що українці досі не пропагували свою культуру достатньо, і виною цьому – нав’язування комплексу меншовартості культурам «братніх» народів і домінування російської культури у радянський час. На цьому наголошує поет Олександр Клименко​.

Примітивна ідеологічна машина нав’язувала штампи, щоб кожен українець і нація в цілому сприймала свою українську культуру як щось, позбавлене змісту

«Груба, примітивна ідеологічна машина втручалася в людську свідомість, – каже він. – Нав’язувала штампи, і мета була одна – щоб кожен українець і нація в цілому сприймала свою глибоку, колосальну українську культуру як щось, позбавлене змісту і глибокого наповнення».

Революція гідності актуалізувала творчість тих людей, без яких національної культури просто б не було

Нині ж у Лесі, як ніколи, українці бачать символ незламності, тотожний духові України, каже Сергій Романов. «Революція гідності – а ми стоїмо саме перед портретами Небесної сотні – дуже чітко актуалізувала творчість тих людей, без яких національної культури просто б не було», – зазначає Клименко.

Пісенний подарунок

Ще один подарунок до славетного ювілею приготували уродженки Рівного, нині піаністка зі Швеції Наталія Пасічник та її сестра, солістка Варшавської камерної опери Ольга Пасічник. Волинянки, які пропагують українську музику по всьому світові, включили романс на слова Лесі «Стояла я і слухала весну» (музика Кирила Стеценка) до альбому українських музичних шедеврів, який побачить світ уже навесні.

Гендерна політика в Європі зараз – це пріоритет, і тут у нас є така героїня, яка була ще за сто років до цієї політики Європи

«В Україні ми цінуємо Лесю, але її не знають на Заході. Я намагалася знайти переклади в Стокгольмі, і робила їх іноді сама. Уявіть собі – гендерна політика в Європі зараз – це пріоритет, і тут у нас є така героїня, яка була ще за сто років до цієї політики Європи. Її в Європі поставили б на особливий п’єдестал, а її практично не знають», – зауважила Наталія Пасічник.

Під час урочистого вшанування Лесі Українки в центрі Луцька волиняни говорили про жінку-борця, яка надихає своїх земляків у 21-му столітті.

  • 16x9 Image

    Валентина Одарченко

    На Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля».  Ведуча соціального телепроекту «Перехрестя правди» Рівненської держтелерадіокомпанії.  
    Facebook: https://www.facebook.com/valentina.romanuk1

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG