Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 06:37

День, коли Україна втратила шанс змінити хід подій в Криму


Плакат Юрія Неросліка

Плакат Юрія Неросліка

Силовикам було доручено чекати інструкцій, які так і не надійшли

Ніч з 26 на 27 лютого 2014 року стала початком активної фази анексії Криму Росією. Тоді військовослужбовці РФ захопили будівлі Верховної Ради та Ради Міністрів Криму. Вже за лічені години у блокованому парламенті частина місцевих депутатів проголосувала за проведення референдуму щодо розширення автономії Кримського півострова. Того ж дня була проголосована відставка прем’єр-міністра Анатолія Могильова і призначення на цю посаду лідера партії «Русское единство» Сергія Аксьонова. Експерти зазначають, що саме в той момент українська влада мусила діяти рішуче. Серед можливих варіантів впливу на хід подій називають як політичні перемовини, так і силовий варіант.

Захоплення адміністративних будівель відбулось близько четвертої ранку 27 лютого. Озброєні російські військові, зі стрілецьким озброєнням та гранатометами, не зустрівши ніякого спротиву проникли в будівлі. З установ вивели техперсонал та охорону, а над будівлями підняли російські прапори. За даними, які згодом озвучив уповноважений українського президента у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, всього у операції брали участь 110 російських військових.

У переговори з невідомими вступив тодішній голова Ради Міністрів Криму Анатолій Могильов. Одразу після зустрічі, зазначає екс-чиновник, він зрозумів, що в будівлях діє «високопрофесійний військовий спецназ». Провівши нараду з силовиками, доручив поінформувати керівництво і чекати подальших інструкцій. Втім, пригадує Могильов, вони так і не надійшли.

У нещодавно оприлюдненій стенограмі засідання РНБО, що відбувалась наступного дня після захоплення будівель в Криму, тодішній виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов вимагає від голови СБУ Валентина Наливайченка нейтралізації сепаратистів. На що керівник Служби безпеки України відповідає: «Будемо працювати у цьому напрямку, але якими силами це зробити?». Під час засідання Наливайченко називає керівників силових відомств Криму зрадниками і розповідає про те, що на бік росіян переходять військовослужбовці, міліція та представники спецпідрозділу «Беркут».

Впродовж виступу голова СБУ всіляко переконує присутніх у тому, що силовий спосіб звільнення будівель і взагалі протидії російським військовим – неприпустимий.

Важко було розраховувати на виконання наказів – Скибінецький

«Ми повинні не допустити стрільби і жертв серед мирного населення або військових Чорноморського флоту Російської Федерації, тобто того, щоб військовий тиск російських і проросійських структур не знайшов жодного виправдання для встановлення повного військового контролю Російської Федерації над об’єктами інфраструктури, військовими частинами України або взагалі над всією територією Криму», – заявив Наливайченко.

Про відмову виконувати накази та деморалізацію особового складу повідомляли також міністр внутрішніх справ та міністр оборони.

Силовики біля будівлі кримського парламенту, Сімферополь, 27 лютого 2014 року

Силовики біля будівлі кримського парламенту, Сімферополь, 27 лютого 2014 року

На думку ж колишнього заступника голови СБУ Олександра Скибінецького, використання спецпідрозділів Служби безпеки саме на ранніх етапах російської агресії, зокрема 27 лютого, коли були захоплені адміністративні будівлі в Сімферополі, могло відіграти вирішальну роль і завадити подальшому процесу окупації. Втім, зазначає експерт, тоді керівникам силових органів, які щойно прийшли до влади після Майдану, не підкорялись люди, які могли б виконати відповідні накази.

Була зруйнована вертикаль Служби безпеки. Важко було розраховувати на виконання команд тими, хто був поставлений Януковичем

«Я думаю, що найточніше було б сказати, що система не працювала. Була зруйнована вертикаль Служби безпеки. Обстановка була така, що важко було розраховувати на виконання команд тими, хто був поставлений Януковичем. І потім за один момент все змінилося. Не було зрозуміло хто в Криму зараз виконає ці накази, так як треба. І хто віддасть ці накази, щоб їх послухали», – вважає Скибінецький.

Під час засідання РНБО керівник СБУ називає головними поплічниками російських військових Володимира Константинова – голову Верховної Ради Криму, та Сергія Аксьонова, за призначення якого прем’єр-міністром Криму 27 лютого голосували місцеві депутати.

На відповідну сесію парламенту в уже захопленому парламенті не допустили ані українських, ані іноземних журналістів. Доступ отримали лише певні російські телеканали. Відтак, існують підозри, що під час голосування в залі було менше половини депутатів і жодних рішень вони ухвалювати не могли.

Проросійські мітингувальники біля будівлі кримського парламенту в Сімферополі, 27 лютого 2014 року

Проросійські мітингувальники біля будівлі кримського парламенту в Сімферополі, 27 лютого 2014 року

Та навіть тих, хто був у залі парламенту, туди доправляли під примусом. Про це згодом в одному з інтерв’ю розповів екс-ватажок бойовиків на Донбасі Ігор Гіркін. Він з перших днів анексії перебував у Криму і зізнався, що депутатів довелось збирати, «щоб загнати їх в зал» для голосування за необхідні рішення.

У кожному придорожньому кафе сиділа група з кримського парламенту – Сенченко

На думку колишнього віце-прем’єра Криму та народного депутата кількох скликань Андрія Сенченка, змінити хід подій в Криму можна було, обравши нове керівництво автономії. За словами екс-нардепа, більшість депутатів були готові підтримати відповідні рішення. 26 лютого екс-депутат прилетів до Сімферополя і проводив зустрічі з силовиками та депутатами. І хоч за враженнями Сенченка голова парламенту Криму Константинов тоді вже перебував під повним контролем російських спецслужб, депутати все ще були готові до переговорів, хоч і дбали про власні інтереси.

Їх більше цікавили якісь кон’юнктурні питання. Кожен намагався лобіювати якісь свої кандидатури. Ніяка політика їх не цікавила

«Я вилітав о 23-й годині і дорогою від центру Сімферополя і до аеропорту у мене було п’ять чи шість зустрічей. Буквально у кожному придорожньому кафе сиділа чергова група з кримського парламенту. Їх більше цікавили якісь кон’юнктурні питання. По-перше, щоб не завезли весь уряд з Києва. І кожен намагався лобіювати якісь свої кандидатури. Тобто, звичайні шкурні містечкові питання. Ніяка політика їх не цікавила», – пригадує Сенченко.

Російський прапор над будівлею кримського парламенту, Сімферополь, 27 лютого 2014 року

Російський прапор над будівлею кримського парламенту, Сімферополь, 27 лютого 2014 року

Втім, підсумовує Сенченко, кадрові перестановки в Києві не були схвалені, і наступного дня, 27 лютого, депутати, остерігаючись за безпеку власного життя, змушені були голосувати за призначення Аксьонова та проведення референдуму.

Я сказав, що людей туди не поведу – Чубаров

Щоправда, відповідні голосування могли відбутись днем раніше. Планам сепаратистів завадили проукраїнські активісти. 26 лютого під стінами Верховної Ради Криму організували мітинг кілька тисяч прихильників територіальної цілісності України. Більшість серед яких – кримські татари. Одночасно, акцію біля парламенту проводили і прибічники партії «Русское единство». Між учасниками обох мітингів виникли сутички, внаслідок яких загинуло дві людини, десятки отримали поранення.

Таким чином, будь-які рішення парламенту вдалось відкласти. Однак вже вночі 26 лютого адміністративні будівлі захопили озброєні люди. Тому, як розповів у інтерв’ю сайту «Крим. Реалії» голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, він не ризикнув ще раз виводити людей на акцію. Хоча ще зберігав надію, що впродовж 27 лютого в ситуацію втрутяться силовики. Пізніше, визнає політик, цей шанс ставав все більш примарним.

Я був впевнений у тому, що надійдуть накази і ці території будуть жорстко зачищені

«Коли я дізнався, що в будівлю проникли озброєні люди, я найбільше думав про ту територію перед будівлею Ради міністрів. Тому я тоді попросив у начальника СБУ, щоб вони виставили по периметру охорону. Я сказав, що людей туди не поведу. У мене навіть цілі такої не було. Навіть якби хтось подумав, що таким чином ми зможемо звільнити ці будівлі, я б ніколи з такою думкою не погодився. Але, якщо чесно, я був впевнений у тому, що надійдуть накази і ці території будуть жорстко зачищені», – пригадує політик.

Верховна Рада України 2 лютого ухвалила постанову «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв 2016 року», згідно з якою 26 лютого відзначатимуть як день спротиву кримських татар окупації Росії на державному рівні.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними та засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG