Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:25

Для військового відпороти погони без вагомих причин – це ганьба. За військову честь, за мундир військові стрілялися в усі часи і усіх народів

Іван Ленський

(Рубрика «Точка зору»)​

Ось уже два роки минуло відтоді, як «чоловічки» в зеленій військовій формі окупували Крим, блокували українські військові частини, під дулами автоматів зігнали депутатів Верховної Ради Криму для проведення голосування й оголошення «референдуму». Це історичний факт, проти якого не можуть посперечатися ні противники, ні прихильники «кримської весни».

20 тисяч людей без розпізнавальних знаків.

Армія має свої традиції і правила. Є й такі, які не належать якійсь конкретній армії, а є міжнародними, загальновизнаними. В усіх арміях світу без жодного винятку є своєрідна символіка. Шеврони, погони, розпізнавальні знаки є ознакою військової доблесті. Насамперед, що роблять з солдатами, які потрапили в полон, – зривають їхні відзнаки. За втрату військового прапора, наприклад, у роки Другої світової війни полк розформовували – ось настільки серйозні військові атрибути, які на вигляд здаються неважливими.

Існує єдиний виняток з цього правила. Коли військовослужбовця засилають в тил ворога для вчинення диверсії. Тоді так, «лички» і погони з нього знімають, відзнаки відрізають – тепер він диверсант, – людина, яка йде на виконання завдання командування без афішування своєї приналежності до тієї чи іншої армії. Так, він військовослужбовець, але не військовослужбовець регулярної армії, він перебуває на диверсійному завданні. Тепер він диверсант.

Коли два роки тому Крим заполонили військовослужбовці російської армії без розпізнавальних знаків, за міжнародними нормами і поняттями вони не були військовослужбовцями. Вони були диверсантами – людьми, які пробралися в лігво ворога для вчинення дій, спрямованих на його нейтралізацію. Тобто Крим для них був ворожою територією.

За всіма міжнародними правилами і нормами, вони були диверсантами.

Якщо все було так, як говорить кремлівська преса, і чесні військові прийшли для того, щоб захистити мирних людей від небезпеки, від смерті, що їм загрожувала, то навіщо для цього треба було відпорювати погони? Погони знімають диверсанти, це єдиний виняток із правил.

Для військового відпороти погони без вагомих причин – це ганьба. Ганьба, яку можна змити тільки кров'ю. За військову честь, за мундир військові стрілялися в усі часи і усіх народів. Без винятків.

Чому російські військові під час захоплення Криму пішли на цей крок? Невже було незрозуміло, що відсутність відзнак у військовослужбовця означає тільки одне – або він полонений, або він диверсант. Так, диверсантам можна не мати відзнак – це загальновизнана норма. Не мати відзнак можна військовополоненим, з них їх зазвичай зривають, що є ознакою приниження честі й гідності військового.

Але щоб у чинній армії десяткам тисяч людей наказали зняти з себе розпізнавальні знаки, такого прикладу історія, мабуть, не знає. Це насправді ганьба. Страшна ганьба для будь-кого, хто зі зброєю в руках захищає свою батьківщину. Кожен військовослужбовець, який береже батьківщину від ворога, має відзнаки. Це його честь, за яку він може і життя віддати. Так було завжди в усі часи та епохи.

Анексія Криму увійде в історію як найбільший випадок втрати військовими своєї честі й гідності. Без відзнак військовий є або диверсантом, або військовополоненим. Кожен військовий будь-якої армії без винятку несе свої погони з гідністю. Їх втрата – це втрата його військової честі.

Відмовившись від розпізнавальних знаків військового, армія Російської Федерації втратила свою честь, визнала, що вона є диверсійним формуванням. Про це не варто забувати. Всі, хто брав участь в анексії Криму, зганьбили звання військового. Тим, що вони погодилися брати участь у військовій операції, не маючи відповідних знаків, які визначають їхню приналежність до тієї чи іншої армії.

Цей факт засвідчив верховний головнокомандувач Збройних сил Росії, який заднім числом визнав їхню приналежність до армії Російської Федерації. Краще він би цього не робив, адже тим самим він поставив пляму, яку не змити, на військову честь і доблесть «захисників» вітчизни. Своєю заявою він звів кадрових військових до рівня найманців або диверсантів.

Військовослужбовець – це професія. І, як у кожній професії, у неї є свої норми і принципи. Лікар дає клятву Гіппократа. Військовий складає присягу. Лікарю не треба соромитися свого статусу. Він робить усе, що можна, щоб полегшити страждання хворого. Лікар не стане ховатися і ховати свій білий халат – він зробить усе, що може, щоб врятувати життя і здоров'я пацієнта. До цього його закликає його професійна етика. Те саме з військовим.

У російської армії є свої традиції і свій кодекс честі. Ніколи ще в історії російської армії не знімали погони. Це ознака військової ганьби. Це втрата честі. Військова честь – це найголовніше, що є у військового. Це дорожче, ніж життя. За свою військову честь військові всього світу жертвували своїм життям, за погони і прапори йшли на загибель, щоб не заплямувати честь мундира.

Честь мундира – це вище, ніж життя, вище, ніж зарплата або привілеї. Якщо військовий заплямував честь мундира, то з військового в кращому випадку він перетворюється в найманця або диверсанта, в гіршому – в зрадника. Пам'ятайте про це.

Як тепер жити «ввічливим зеленим чоловічкам?» Адже вони зганьбили честь свого мундира. А у військового немає більше іншої честі. Як вони розповідатимуть своїм дітям й онукам про те, як вони знімали розпізнавальні військові знаки зі своїх мундирів? Їм не буде при цьому соромно? Вони не будуть покриватися плямами і соромитися того, що вони зробили? Чи ні? Час покаже, але історію назад вже переписати не вдасться. Масове відпорювання військових відзнак увійде в історію як найбільш неблагочестивий факт. Який викладатимуть в усіх військових академіях і училищах в розділі про те, «як не може вчинити військовослужбовець». Це стане уроком для багатьох вояків десятків країн світу. Факт втрати військової честі вже не вдасться замовчати, це вже стало частиною історії.

Іван Ленський – американський блогер, кримчанин

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

Оригінал – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим. Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG