Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 14:35

У ЄС чекали, що боротьбу з корупцією очолять президент та прем’єр – експерт


Президент України Петро Порошенко та прем’єр-міністр Арсеній Яценюк

Президент України Петро Порошенко та прем’єр-міністр Арсеній Яценюк

«Якщо парламент продовжуватиме працювати в тому ж дусі, цього року лібералізації візового режиму не відбудеться» – Аманда Пол

В Європейському союзі чудово розуміють, в яких умовах доводиться реформуватися Україні, в якій ситуації залишили країну її попередні керівники, однак ЄС все ж очікує більшої прихильності до реформ з боку влади, активнішої боротьби з корупцією та впевненіших кроків щодо розбудови демократичних інститутів, говорить аналітик з брюссельського Центру європейської політики Аманда Пол. А нашу розмову ми розпочали із запитання, як змінилося ставлення до України за останні два роки в Брюсселі?

На ставлення до України суттєво вплинуло те, що відбувалося навколо України протягом останніх кількох років. Я маю на увазі анексію Росією Криму та війну на сході України. Тому після Майдану і всіх цих подій в Брюсселі з’явилося багато розуміння та співчуття до України, багато терпіння і надії та оптимізму

– Думаю, що на ставлення до України суттєво вплинуло те, що відбувалося навколо України протягом останніх кількох років. Я маю на увазі анексію Росією Криму та війну на сході України. Ці речі мали величезний вплив на ставлення до України в ЄС. В результаті ЄС виробив більш проективну і тіснішу політику щодо України. Тому після Майдану і всіх цих подій в Брюсселі з’явилося багато розуміння та співчуття до України, багато терпіння і надії та оптимізму. В ЄС розуміють, що два десятиліття було втрачено, адже політична еліта практикувала злочинний і корумпований спосіб керування країною. Є і досі багато надій на те, що цей спосіб керівництва країною зміниться з приходом президента Петра Порошенка та прореформаторського уряду Арсенія Яценюка.

Але в Брюсселі та інших столицях ЄС розчаровані тим, що українському керівництву не вистачає політичної волі для проведення дійсно глибинних політичних та економічних реформ

Але, з іншого боку, дійсно, є досить вагомі елементи розчарування тим, що справи не пішли тим шляхом, який сподівались побачити в Брюсселі та інших столицях ЄС. Вони розчаровані тим, що українському керівництву не вистачає політичної волі для проведення дійсно глибинних політичних та економічних реформ.

У Брюсселі не побачили достатніх зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією

У Брюсселі не побачили достатніх зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією. Ті проблеми, які були закладені протягом цих двох десятиліть, досі не викорінені, і у цьому полягає причина того, що багато іноземців, яких запросили до уряду, його покидають. Тобто, на мою думку, Україна має багато розуміння і підтримки з боку Європейського Союзу, але є і достатньо розчарувань і занепокоєння, які стають елементами цих стосунків.

– Під час дискусій у Європарламенті цього тижня багато говорилося про те, що Україні потрібні надійні інституції для побудови міцної демократичної держави. З іншого боку, Росія намагається представити Україну на міжнародній арені, як недієздатну державу, яка ось-ось розвалиться. Як оцінюють дієздатність української держави в ЄС?

– Звичайно, Україну не можна назвати недієздатною державою, але з іншого боку, вона балансує на лезі ножа. Бо політичні та економічні проблеми є дуже великі, але ми не бачимо політичної волі до реформ, які могли б вивести країну з цього стану, викорінити корупцію та злочинність, які культивувалися роками.

Очікувалося, що прикладом буде вище керівництво країни, офіс президента та керівника уряду, що вони покажуть приклад, поведуть зміни за собою, що вони будуть більш нетерпимими до корупції та саботажу реформ у своєму оточенні

Звичайно, ніхто не очікував, що Україна негайно перетвориться на досконалу демократію, всі розуміють, що за одну ніч такі зміни не трапляються, що для цього потрібно також багато років. Але все ж таки, були очікування, що зміни підуть швидшими темпами, ніж зараз. Особливо очікувалося, що прикладом буде вище керівництво країни, офіс президента та керівника уряду, що вони покажуть приклад, поведуть зміни за собою. Очікувалося, що вони будуть більш нетерпимими до корупції та саботажу реформ у своєму оточенні. Але цього не сталося у тій мірі, в якій очікувалося.

Зрозуміло, що зменшити роль олігархів у керівництві країни є надзвичайно складно. Але потрібно десь починати. Маленькі і недостатні кроки були зроблені, але в результаті ми бачимо, що олігархи продовжують контролювати значну частину депутатів у Верховній Раді. Набагато більше можна було зробити за цей час, щоб досягти більших змін.

– Для багатьох українців дуже важливим показником у стосунках між ЄС і Україною є питання віз. І тут представники української влади і представники ЄС продовжують розчаровувати українське суспільство. Чи міг ЄС бути більш поблажливий до керівництва України і заохотити його наданням безвізового режиму, чи в Брюсселі бояться втратити цей дуже потужний важіль впливу, який також допомагає мобілізувати внутрішній тиск українців на уряд?

– Європейський Союз взяв на себе зобов’язання надати українцям право безвізового в’їзду на територію країн Шенгенської зони. Але для цього Україна має виконати необхідні критерії. Поки що цього не було зроблено. Це дуже шкода. Але, знову ж таки, причиною, чому ці критерії не були виконані, і закони в необхідному вигляді не були ухвалені парламентом, є інтереси певних груп, які побоюються, що ухвалення цього законодавства завдасть їм фінансової шкоди.

Це, звичайно, ганебна обставина, бо лібералізація візового режиму – це важливий жест з боку ЄС і важлива підтримка, і полегшення в житті для багатьох українців, але якщо парламент продовжуватиме працювати в тому ж дусі, цього року лібералізації візового режиму не відбудеться. Також це зменшить підтримку українців нинішнього уряду, яка і так тримається на волосині. Отже, українському керівництву, дійсно, потрібно показати певні результати реформ, і, відверто кажучи, ця реформа на найближчий час є ключовою.

На цю ж тему:

02.03.2016
Європарламент і Верховна Рада три дні «заряджали батареї»?

«За зачиненими дверима були дуже жорсткі розмови про те, що ми втрачаємо шанс» – Луценко далі

02.03.2016
Реформи Верховна Рада має почати з себе – експерт

«Суспільство має перейти від оцінки депутата за кількістю зареєстрованих законопроектів до кількості ухвалених якісних законів» – Когут далі

02.03.2016
Україну і Грузію у питанні віз роз’єднав референдум у Нідерландах – Луценко

«Український тиждень» у Європарламенті завершився на тлі нових «безвізових» складнощів і продовження санкцій Януковичу та «Сім’ї» далі

29.02.2016
«Український тиждень» у Європарламенті

Фотовиставка про бійців, фільм про Майдан та обговорення реформ із європарламентарями далі

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG