Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 13:58

Я прихильник і тиску на Київ, і швидкої візової лібералізації – Шульц


Голова Європарламенту Мартін Шульц (л) і голова Верховної Ради України Володимир Гройсман під час відкриття «Українського тиждня» в Європарламенті, Брюссель, 29 лютого 2016 року

Голова Європарламенту Мартін Шульц (л) і голова Верховної Ради України Володимир Гройсман під час відкриття «Українського тиждня» в Європарламенті, Брюссель, 29 лютого 2016 року

Російське право «вето» в Радбезі ООН, замість охороняти міжнародні закони, використовується для їх порушення – голова Європарламенту

Брюссель – Дуже поділена політично та соціально, Україна опинилася в ситуації, коли їй життєво необхідна єдність. Водночас, ЄС, де мають намір прискорити розгляд візової лібералізації для грузин, і зачекати з українцями, повинен чинити тиск на Київ. Інакше, держава може так і залишитися нереформованою. Ці та інші думки в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода висловив голова Європейського парламенту Мартін Шульц.

– Щойно завершився «Український тиждень», протягом якого Ви мали можливість поговорити з лідерами всіх фракіцій Верховної Ради. Як Ви вбачаєте вирішення політичної кризи, яка там панує?

У житті держави є моменти, коли необхідна єдність

– Ми закликали їх до національної солідарності. У житті держави є моменти, коли необхідна єдність. Вони нам розповіли, що є великий розкол між політичними тенденціями, але переважна більшість лідерів політичних груп притримуються ідеї непроведення дострокових виборів та знаходження рішення в нинішньому парламенті. Як на мою думку, це є прогресом, бо Україні наразі потрібне все, окрім нової тривалої виборчої кампанії.

– Запевнення українських політиків у тому, що їм слід бути єдиними, що вони покінчать з олігархами й таке інше, ми чуємо ще з часів Помаранчевої революції. Чому це може здійснитися саме цього разу, як Ви вважаєте?

З одного боку, має бути більше соціальної справедливості, а з іншого – постійної боротьби з корупцією

– В Україні дуже вразливе та поділене суспільство. Глибокі розбіжності там панують не лише в політичному сенсі, але й у дисбалансі між сільськими регіонами та великими містами, чи між жменькою надзвичайно багатих та великою кількістю бідних людей. Це руйнує суспільну єдність. Тому, з одного боку, має бути більше соціальної справедливості, а з іншого – постійної боротьби з корупцією, що є умовою іноземних інвестицій, без яких економічно неможливо розвивати державу. Потрібна суміш різних заходів і про це всім відомо вже десяток років. І якщо вони не прискорять цих процесів, то боюся, стабільність всієї країни перебуватиме у щоденному ризику.

– Виглядає на те, що в Єврокомісії вирішено розділити Україну та Грузію у процесі візової лібералізації. Тобто Єврокомісія надішле на розгляд Європарламенту пропозицію про скасування віз Грузії раніше за Україну. Однак всередині парламенту лунають голоси щодо намірів знову ці дві справи об’єднати. Що Ви думаєте з цього приводу?

Ми мусимо робити все одночасно: і підганяти країну на шляху ґрунтовних реформ, особливо, викорінення корупції, водночас слід йти назустріч і тим, хто хоче без адміністративних бар’єрів інвестувати в цю державу

– Це питання викликає бурхливі дебати в Європарламенті. Якщо наразі й є підстави розділити ці дві країни (у питанні віз), але ж який сигнал цим ми надішлемо українцям? Я провів інтенсивні переговори з президентом Порошенком, з лідерами політичних груп цього тижня. Всі без винятку закликають нас не робити цього, а, навпаки, прискорити процедуру візової лібералізації. І я прихильник цього, адже відміна віз дуже пов’язана з інвестиціями, це перешкода міжнародним інвесторам, виходу української економіки на міжнародний рівень, а саме цього ми прагнемо. Але інші кажуть: якщо ми дамо це українцям тепер, без чинення на них жодного тиску для необхідних реформ, віз для подорожів українцям буде не треба, але й держава залишиться нереформованою. І ця позиція мені теж близька. Тож знову повторюю, ми мусимо робити все одночасно. І підганяти країну на шляху ґрунтовних реформ, особливо, викорінення корупції. Водночас слід йти назустріч і тим, хто хоче без адміністративних бар’єрів інвестувати в цю державу.

– Отже, чи мають Україна та Грузія йти пліч-опліч, з огляду на те, що реформи вони реалізовують неоднаково?

– Власне, Єврокомісія ще не ухвалила цього рішення, бо там є різні погляди. Тож я не хочу висловлювати власної думки до того, як отримаю рішення Єврокомісії. На мою думку, стратегія одночасного і регіонального просування цієї ініціативи має сенс. Але є підстави й для сумнівів, що така українсько-грузинська зв’язка має рухатися далі. Тому побачимо, що Єврокомісія порадить Європарламенту.

– Ви є переконаним європейцем, але Ви ще й німець… Якої думки Ви щодо «Північного потоку-2»?

– Це приватна ініціатива, я так розумію, що там мають місце приватні інвестиції, а ЄС зазвичай у приватні інвестиції не втручається. Ми дещо призабули, але раніше вже були обговорення щодо цього, і тоді існувало визнання, що це є європейский проект. Водночас я розумію та беру до уваги, в яких політичних обставинах це все відбувається, і розумію тих, хто каже, що «Північного потоку-2» бути не повинно. Адже ми будемо ще більше залежні енергетично від Росії. Польща та балтійські країни відокремлені від цього проекту, а це збільшує їхні ризики. Я добре розумію всі аргументи проти, але чому б нам відкрито не обговорити ці питання з «Північним потоком» і висунути конкретні пропозиції, як нам разом уникнути цих ризиків.

– В деяких політичних колах Євросоюзу є настрої до поновлення тісніших відносин з Москвою, для чого наводиться багато різноманітних аргументів. Яка Ваша особиста думка щодо такої можливості?

Доки Росія порушує міжнародні закони, доки вона не виконує того, що обіцяла в рамках мінських угод, дуже складні відносини Європейського союзу з Росією триватимуть

– Якщо не говорити про пана Путіна, пана Медведєва чи інших, а про всю країну, ми розуміємо, що Росія – велика держава, що мала величезний вплив на нашу культуру… Подивіться на її літературу, як Достоєвський чи Толстой вплинули на європейську культуру. Це велика нація, і не слід недооцінювати гідності цього народу. Водночас це не може служити виправданням факту, що Росія має право «вето» в Раді безпеки ООН для захисту міжнародного права. Натомість, анексувавши український Крим, вона порушила це право. І це тривожний елемент: право «вето» в Раді безпеки ООН замість охороняти міжнародне право, використовується для порушення існуючих міжнародих законів…Ми з огляду на її дії приходимо до висновку: доки Росія порушує міжнародні закони, доки вона не виконує того, що обіцяла в рамках мінських угод, дуже складні відносини Європейського союзу з Росією триватимуть.

Над матеріалом працювати Віталій Єреміца та Rikard Jozwiak

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG