Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:30

«Змінити масово погляд росіян на події в Україні зараз не вдасться, але українцям варто брати участь у цьому процесі» – історик

Німеччина, як країна, що очолила Організацію з безпеки і співпраці в Європі, оголосила про низку ініціатив, які, на думку Берліна, зможуть наблизити її до мети – врегулювання конфлікту на сході України. Хоча на засіданні Ради безпеки ООН в останній день лютого міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр і заявив, що до політичного врегулювання цієї проблеми «все ще далеко», через низку ініціатив з налагодження діалогу, Берлін сподівається цей час наблизити.

Використовуючи свої ресурси та позицію ротаційного голови ОБСЄ, Німеччина з початку року оголосила про кілька ініціатив, спрямованих на підтримку України. Серед них, наприклад, Ukraine calling для тих західних фахівців у сфері політики, права, економіки, громадянського суспільства, які хотіли б покращити своє розуміння подій в Україні та співпрацювати з українськими партнерами. Також відкрилися кілька регіональних проектів, в яких підтримується співпраця в галузі культури, як MitOSt, чи у галузі медіа та медіа грамотності, спрямованих на побудову довіри між українськими та російськими партнерами.

Андреас Умланд

Андреас Умланд

Більшість з цих ініціатив експерти, які вже працюють у цій царині, вважають корисними, хоча і з певними зауваженнями. На думку історика, старшого наукового співробітника Інституту євроатлантичного співробітництва в Києві Андреаса Умланда, міжнародний досвід примирення, який Німеччина хоче використати в Україні, може бути корисний, але він має обмеження.

Якщо говорити, наприклад, про журналістів у Росії, то багато з тих людей, які називають себе журналістами, насправді ними не є, вони є пропагандистами. Є, звичайно, і справжні журналісти, але вони часто представляють видання, які не мають широкої аудиторії

«У принципі ці методи можуть корисними і покращити порозуміння між двома сторонами, але якщо говорити, наприклад, про журналістів у Росії, то багато з тих людей, які називають себе журналістами, насправді ними не є, вони є пропагандистами. Дискутувати з ними немає сенсу. Є, звичайно, і справжні журналісти, але вони часто представляють видання, які були відсунуті на узбіччя медійного простору і не мають широкої аудиторії», – вважає німецький історик з Києва.

Андрій Портнов

Андрій Портнов

Його український колега Андрій Портнов, один із співтворців інтренет-майданчика для діалогу істориків з різних країн, який нині працює у Берліні, також погоджується з тим, що такі ініціативи корисні, особливо коли йдеться про справжніх істориків, які займаються дослідженнями, не реагуючи на політичні замовлення Кремля, але німці мають добре розуміти контекст, в якому вони працюють.

Проблему я бачу в тому, що наші німецькі друзі вважають, що такий формат може примирити суспільство чи людей, які надалі перебувають у стані війни. Але війна не закінчилася. Такі процеси відбуваються після закінчення війни

«На нашому сайті Historians.in.ua ми ніколи не припиняли співпраці з російськими колегами, тому що в Росії є люди, – їх не так багато, але і не так мало насправді, – які дуже адекватно оцінюють те, що відбувається, і які самі дуже хочуть бути присутні в українському просторі. І жодних проблем з ними в діалозі нема. Але проблему я бачу в тому, що наші німецькі друзі вважають, що такий формат може примирити суспільство чи людей, які надалі перебувають у стані війни. Але війна не закінчилася. І якщо ми подивимося на досвід різних примирень в історії Європи, то ми побачимо, що такі процеси відбуваються після закінчення війни», – говорить український історик з Берліна.

На його думку, змінити масово погляд росіян на події в Україні, зараз не вдасться, як і не вдасться змінити думки німців, чиї стосунки з Росією складалися століттями, але українцям варто брати участь у цьому процесі, усвідомлюючи, що ця робота триватиме багато десятиліть.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG