Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:01

Юнкер заявою про Україну й ЄС хотів заспокоїти нідерландців?


Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер

«Цифра взята з повітря. Аби тільки великою була! 20-25 років! Боже, а чого не 50 чи 100?! Тут все залежить від політичної волі українців»

Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у виступі виключив можливість членства України в Європейському союзі та НАТО найближчими десятиліттями. Виступаючи в Гаазі в Нідерландах, Юнкер заявив, що Україна не буде в ЄС в найближчі 20-25 років. Експерти кажуть, що Україні не варто розчаровуватись через заяву керівника Єврокомісії і що темпи євроінтеграції залежать насамперед від самих українців – зокрема швидкості реформ, повноти втілення Угоди про асоціацію з ЄС, а також безвізового режиму між Україною та ЄС, що значно підвищило б людські контакти між українцями та іншими народами Європи.


Виступаючи з промовою на щорічному форумі в Гаазі, Жан-Клод Юнкер заявив, що Україні не варто розраховувати на членство в ЄС в найближчі 20-25 років.

«Україна, безумовно, в найближчі 20-25 років не стане членом Європейського союзу... Те саме стосується і НАТО», – сказав президент Єврокомісії.


Водночас, Юнкер висловив сподівання, що громадяни Нідерландів на консультативному референдумі 6 квітня проголосують за ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. «Я знаю, як мислять голландці, і припускаю, що вони голосуватимуть «за», – відзначив Юнкер, який раніше говорив, що нідерландське «ні» на референдумі призвело б до кризи всередині ЄС.


Заспокоїти голландців

Власне, оглядачі, з якими спілкувалось Радіо Свобода, вказують саме на місце та час заяви президента Єврокомісії – Гаага і майже місяць до референдуму щодо Угоди про асоціацію України й ЄС.

В Нідерландах зараз домінує негативна думка щодо розширення ЄС. Взагалі щодо будь-якого розширення – не лише щодо розширення за рахунок України

«Один із ключових аргументів (проти Угоди) є те, що, мовляв, це перший крок до членства України в ЄС у найближчому майбутньому. А в Нідерландах зараз домінує негативна думка щодо розширення ЄС. Взагалі щодо будь-якого розширення – не лише щодо розширення за рахунок України. Тому, в першу чергу, я думаю, це меседж, адресований голландській аудиторії, зважаючи на той скепсис щодо розширення ЄС, який там панує», – сказав в інтерв’ю директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» у Києві Дмитро Шульга.

З ним погоджується і провідний оглядач брюссельського видання EUObserver Ендрю Реттман.

«По-перше, цей коментар не є справедливою оцінкою перспектив приєднання України. Це, радше, спрямовано на євроскептичних виборців голландського референдуму щодо Угоди про асоціацію. Щоб вони масово не голосували «проти». Ця заява має чітку політичну спрямованість, і це не є оцінкою технічної готовності України», – каже Реттман Радіо Свобода.

В Україні багато хто не може повірити тому, що Юнкер сказав. Один з чільних депутатів парламенту Володимир Ар’єв навіть перекладав із нідерландської мови новину, яка засмучує українських євроінтеграторів.


Заява Юнкера також викликала жваву реакцію в російському сегменті соціальних мереж і в російських ЗМІ – мовляв, ну, що, українці, не хоче вас Європа!…

«Цифра з повітря»

Жан-Клод Юнкер вважається президентом Єврокомісії, який дещо скептично налаштований до розширення ЄС – принаймні швидкого. Ще до вступу на посаду він сказав, що протягом п’ятирічного терміну його президентства розширення ЄС не буде.

По-друге, в попередньому складі Єврокомісії посада Штефана Фюле називалась «Комісар з питань розширення та європейської політики сусідства». У Комісії Юнкера, яка запрацювала наприкінці 2014 року, наступник Фюле – Йоганнес Ган – посідає посаду «Комісар з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення». Тобто, розширення і політику сусідства поміняли місцями і додали «переговорів» до розширення.

Цифра взята з повітря. Аби тільки великою була! 20-25! Боже, а чого не 50 чи 100 років?!! Але чи справді виконання критеріїв для членства в ЄС може зайняти 20 років для України?

Реттман припускає, що Юнкер свідомо взяв високу цифру років неприєднання України до ЄС, аби зняти будь-які підозри щодо можливості форсованого вступу України.

«Цифра взята з повітря. Аби тільки великою була! 20-25! Боже, а чого не 50 чи 100 років?!! Але чи справді виконання критеріїв для членства в ЄС може зайняти 20 років для України? Тут справді все залежить від політичної волі. Подивіться, вони прийняли Румунію та Болгарію, хоча, напевно, могли б чекати ще 20 років перед прийняттям їх до лав ЄС. Тому, якщо ЄС хоче прискорити щось, то це в його силах. Адже тут ідеться про політику!» – каже брюссельський оглядач.


В Україні багато хто переконаний, що темпи української євроінтеграції хоча й залежать багато в чому від Брюсселя і ситуації всередині ЄС, але все ж головна залежність є від ситуації всередині України і темпів перетворень.

Нам переживати з приводу заяви Юнкера не варто

«Мені здається, аж занадто нам переживати з приводу заяви Юнкера не варто. Бо, об’єктивно кажучи, – ну, не знаю чи 25 років!, – але вступ до ЄС – це тривалий процес! Але однозначно левова частка успіху – це наше внутрішнє питання», – каже Дмитро Шульга.

За його словами, зараз Україні варто сконцентруватись на виконанні Угоди про асоціацію, а для того, щоб вона повністю набула чинності, треба виграти нідерландський референдум, а також треба отримати безвізовий режим з ЄС і максимально інтегруватися в ринок ЄС.

«А тоді в нас будуть усі підстави для подачі заявки на членство в ЄС. Чи буде це через 10-15-20 років – це насправді залежить від нас. Якщо проведемо швидко реформи, виконаємо Угоду про асоціацію і будемо максимально відповідати критеріям, членство буде ближчим, аніж через 20 чи 25 років», – каже Шульга.

Заявка-2020

Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, вступ України до ЄС у разі проведення референдуму з цього питання підтримали б 59 відсотків українців, а вступ до НАТО – 47%.

Показники ці ростуть – зокрема на підтримку членства в ЄС впливають євроінтеграційні кроки і чітка орієнтація офіційного Києва на Європу, а також активніша роль молодих поколінь українців у житті держави, а на показники щодо НАТО – конфлікт на сході України, агресія Росії і анексія Кремлем Криму.

Прийти в 2020-му до такого стану, щоб вийти з економічної, політичної криз, продемонструвати успіхи в реформах – це цілком нормальний час

Президент Петро Порошенко раніше казав, що Київ планує подавати заявку на членство в ЄС у 2020 році, до того часу провівши потрібні реформи.

«Подання заяви – це дуже серйозний крок, тільки треба зважити, коли її подавати. Я думаю, що по-хорошому прийти в 2020-му до такого стану, щоб вийти з економічної, політичної криз, продемонструвати успіхи в реформах і у виконанні зобов’язань, які в нас є зараз, – це цілком нормальний час, – каже політолог Шульга. – Чому б тоді не подавати заявку і вимагати від наших партнерів розуміння і схвального сприйняття? Це абсолютно реально, як на мене».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG