Доступність посилання

ТОП новини

Справа Савченко, або чому Росія схожа на піратську шхуну? (Інтернет-видання)


Росія визнає тільки ті зобов'язання, які їй вигідні. Краде чуже. Утримує заручників. І все це – під схвальні вигуки завжди п'яної команди

Західні політики неодноразово наголошували, що утримання у в'язниці української льотчиці і народного депутата Надії Савченко порушує зобов'язання Росії в рамках мінських угод. Однак, як переконує дописувач сайту «Главред», для Кремля мінські угоди – це ще один Будапештський меморандум. Хочуть – виконують, хочуть – ігнорують. Не важливо, що мінські угоди передбачали звільнення ув'язнених. Важлива цінність Савченко – вона ж не просто заручник, як всі інші, вона герой і депутат парламенту. А значить – за її звільнення можна виторгувати у Заходу що-небудь особливо важливе. Дописувач інтернет-видання порівнює Росію з піратською шхуною з божевільним злочинцем замість капітана. Визнає тільки ті зобов'язання, які їй вигідні. Краде чуже. Утримує заручників. І все це – під схвальні вигуки завжди п'яної команди, що увірувала: тільки силою вирішуються всі проблеми. Про майбутнє такої команди «Главред» розповідає в статті «Справа Савченко».

Дописувач сайту «Цензор.нет» не схвалює пасивність депутатів щодо ухвалення урядової програми. Якщо ця програма не подобається – запропонуйте свою, знайдіть компроміс, але ухвалюйте, а не самоусувайтесь від необхідних рішень, пропонує автор. Адже державі необхідні реформи, країна повинна рухатися вперед. А для цього потрібна чітка і зрозуміла програма. Дописувач вважає, що до вирішення цієї проблеми міг би підключитися і президент. Відволіктися від своїх важливих справ і дати депутатам необхідний поштовх, принаймні, зі своєї фракції. Політикам треба працювати, або йти з державних посад. Бо ці ігри в патріотів на тлі реального неробства вже починають напружувати, наголошує «Цензор.нет».

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк намагається зберегти «хорошу міну при поганій грі». Після двох років перебування на посаді він намагається перекласти відповідальність на плечі інших, переконаний дописувач «Української правди». Він вважає, що помиляються праві західні політики, які вважають, що Яценюк є достатньою противагою для президента Порошенка в стримуванні корупції. Бо в Україні вони не є опонентами. Вони по суті представляють одну партію – старих українських політиків з усіма їхніми недоліками, процес становлення яких припав на 1990-2000-ті роки. Замість взаємного контролю, замість конкуренції за успіх реформ Порошенко і Яценюк просто вступили в змову, розподіливши корупційні потоки і розділивши сфери збагачення. Єдиною ефективною опозицією в Україні є громадянське суспільство, молоді депутати і чиновники уряду, які стали свіжою кров'ю, влитою в систему після Революції гідності. На цьому дописувач «Української правди» наголошує в статті «Яценюк – не противага Порошенку, а співучасник змови».

Мовне питання в Україні рясніє синцями, забоями й мозолями, констатує «Тиждень.ua». Але щоб краще збагнути проблему, необхідно зрозуміти, яка саме російська мова функціонує в країні. Видання переконує, що російська мова в Україні засмічена численними кальками з української. Саме засмічена, а не збагачена, хоча деякі філологи вже готові оголосити українську російську окремим варіантом із власною нормою на кшталт американської англійської. Автор наголошує, що нинішня російська (не лише в Україні, а передусім у самій Росії) – це не мова Буніна, Набокова, Пастернака. Це мова Сталіна, Брєжнєва й Суслова, мова газети «Правда» й ради ветеранів при ЖЕКу № 512, суттєво розбавлена кримінальним діалектом. Про те, наскільки доцільне функціонування такої мови в Україні, йдеться у статті «За рибу гроші-5».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG