Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 20:31

Newsweek: чи було в історії щось абсурдніше, ніж справа військовополоненої у країні, яка, формально, навіть не бере участі у воєнних діях на теренах іншої країни?

Британське видання ділових кіл Financial Times розглядає питання впливу Володимира Путіна на крайніх правих у Європі. Німецький часопис Die Zeit пише про останнє слово Надії Савченко у російському суді. Цієї ж теми торкається американський тижневик Newsweek, зазначаючи, що Надія Савченко – українська Жанна д’Арк.

Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek містить статтю «У випадку з Савченко Путін створює українську мученицю». Тижневик пише, що навіть для Росії, де щоденне життя нагадує похмурі твори Кафки, справа Нідії Савченко виглядає доволі кричущим випадком. Чи ж колись в історії було щось більш абсурдне, ніж справа військовополоненої, яка постала перед судом за сфабрикованими кримінальними звинуваченнями у країні, яка, формально, навіть не бере участі у воєнних діях на теренах іншої країни? Видання додає, що багато помітних постатей російського суспільного життя підписали лист президентові Путіну, закликаючи його звільнити Савченко. Російська влада залишилась до листа байдужою.

Американський тижневик зазначає, що, коли було оголошено, що російський суд бажає вироку 23-річного ув’язнення для українки, сама Савченко, замість того, аби бути пригніченою і ошелешеною, відповіла своїм останнім словом російською, яке, як вважає видання, має увійти до історії як новітня версія хрестоматійного сміливого і викривального листа французького письменника Еміля Золя до часопису L’Aurore, який звався J’accuse («Я звинувачую»). Журнал додає, що Надія Савченко регулярно обеззброювала російських суддів своєю потужною логікою. Савченко у своєму останньому слові звинуватила російські засоби масової інформації у брехні і спричиненні війни в Україні. Вона також гостро звинуватила російських військових в окупації її країни та вбивстві українських солдатів.

Newsweek додає, що українка також звинуватила ФСБ та Слідчий комітет Росії у викраденні та завданні тортур українцям. Вона звинуватила російський уряд у нападах на сусідні країни та захоплення їхніх територій. І, нарешті, Надія Савченко звинуватила російський суд та слідчих у тому, що вони втратили свою честь, виконуючи накази Кремля. Тижневик насамкінець зазначає, що у разі, коли Савченко помре в ув’язненні від сухого голодування, яке вона оголосила, все це негайно стане відомо у світі як зразок нечуваної жорстокості російського режиму, навіть більше, аніж вбивство Олександра Литвиненка у Лондоні. Якщо Надія залишиться у російській тюрмі, вона стане відомішою за Михайла Ходорковського, який провів 10 років в ув’язненні. Однак, як завершує американський тижневик, якщо Савченко виживе і повернеться в Україну, її країна матиме сильного, розумного, красномовного, сміливого і чесного лідера, який може затьмарити всіх політиків у Києві. Україні потрібна своя Жанна д’Арк, пише Newsweek.

«Путін створює українську мученицю»

​Німецький часопис Die Zeit публікує матеріал «Росія – це країна третього світу». Німецьке видання пише, що полонена українська військовий пілот Надія Савченко написала у російському суді своє останнє слово у відповідь на клопотання прокурорів засудити її до 23-річного ув’язнення.

Німецька газета зазначає, що велика кількість інтелектуалів з цілого світу підписалися на підтримку Надії Савченко. Під петицією – більш, ніж 270 підписів, поміж яких такі постаті, як лауреат Нобелівської премії з Австрії Ельфріде Єлінек, Нобелівська лауреатка з Білорусі Світлана Алексієвич, українські письменники Юрій Андрухович та Сергій Жадан. У своєму відкритому листі інтелектуали закликають здійснити негайні дієві кроки до безумовного звільнення Надії Савченко, яку викрали в Україні й утримують вже 20 місяців у Росії. Німецьке видання наводить витяг з останнього слова Надії Савченко у російському суді, де вона каже, що у разі винесення їй обвинувального вироку російським судом не оскаржуватиме це рішення, бо ж бажає, аби цивілізований світ зрозумів, що Росія – це країна третього світу з тоталітарним режимом і самопроголошеним диктатором. За словами Надії Савченко, росіяни самі мають зрозуміти, що їхні діти будуть наступною жертвою російського судочинства у тюремній камері, що зветься Росією.

Die Zeit веде далі, посилаючись на слова Надії Савченко, яка додає, що Кремлю буде краще повернути її в Україну, бо смертельний переляк перед можливим Майданом у Росії переслідуватиме російське керівництво. А міжнародне співтовариство, яке дотримується демократичних цінностей, як пише видання, з часом візьме цей випадок як урок на майбутнє, пам’ятаючи, як свого часу Європа та Америка не протидіяли тому, що Гітлер розв’язав Другу світову війну. Путін – це тиран з імперською поведінкою, що поєднав у собі комплекси Наполеона і Гітлера, він розуміє лише мову сили, цитує видання Надію Савченко. Якщо нині не діяти рішучо і швидко не реагувати на кроки Росії, світ постане перед третьою світовою війною, пише Die Zeit.

«Росія – це країна третього світу»

​Британський чаопис ділових кіл Financial Times друкує статтю «Переймаючись минулим, Європа ризикує не помітити небезпеки сьогодення». Автор матеріалу, співробітник Британського Інституту Росії Девід Кларк, пише, що нещодавній фурор у Польщі, пов'язаний зі звинуваченнями проти Леха Валенси у співпраці з комуністичними спецслужбами у 70-тих роках минулого сторіччя, демонструє, що минуле повсякденно присутнє у житті країн колишнього радянського табору.

Таємні досьє спецслужб, справжні чи сфабриковані, часто використовувались для того, аби знищити політичних опонентів або звести рахунки. Автор зазначає, що Володимир Путін також був активним учасником цих «війн з історією», намагаючись реанімувати постаті з радянської минувшини для підняття духу росіян і визначаючи тих, хто цих постатей не сприймає, «русофобами».

Суперечливе ставлення різних людей до минулого, на думку часопису, залишиться потенційно небезпечним моментом у стосунках з Росією. На додаток, автор статті спостерігає за розвитком подій у Східній Європі, вбачаючи реальну загрозу у приході до влади у посткомуністичних країнах-членах Євросоюзу популістських, авторитарних, крайньоправих сил, які бажали б збудувати неліберальну Європу із замкнутими кордонами і замкнутими думками. Угорський уряд Віктора Орбана, як пише видання, є класичним прикладом цього. Від часу приходу до влади 2010 року, Орбан поставив під загрозу незалежність угорського судочинства та обмежив свободу преси, відверто оголошуючи про наміри відтворити авторитарну практику, популярну в Росії та Китаї. Польща, на думку Девіда Кларка, не пішла так надто далеко від Угорщини. Перемога ультраконсервативної партії на президентських та парламентських виборах у Польщі призвела до утисків правосуддя й засобів інформації.

Financial Times вважає, що іронія повороту Європи до авторитаризму полягає у ролі, яку у цьому відіграє Путін. Всупереч його іміджу «відроджувача» колишньої радянської слави і самопроголошеного борця з «фашизмом» в Україні, президент Росії став покровителем європейської популістської правиці з її неофашистськими відгалуженнями. Існують серйозні докази фінансування Росією крайньоправого «Національного фронту» у Франції і підтримки Кремлем тісних зв'язків з крайньоправими партіями у низці країн Європи. Путін був натхненником кроків угорського прем'єра Орбана і здобув шану від провідника британської антиєвропейської партії UKIP Найджела Фаража. Лише історична ворожість до Польщі завадила Путіну стати близьким польському консерваторові Ярославу Качинському.

«Європейська зацикленість на минулому може завадити розгледіти загрози сучасності»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG