Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:29

Україна і Туреччина докладуть зусиль для захисту кримських татар – Порошенко


Президент України Петро Порошенко і прем’єр Туреччини Ахмет Давутоглу (архівне фото)

Президент України Петро Порошенко і прем’єр Туреччини Ахмет Давутоглу (архівне фото)

Думаю, що визнання Туреччиною депортації татар геноцидом під питанням – турецький аналітик

Візит українського президента Петра Порошенка до Туреччини триває. У середу він зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, прем’єром Ахметом Давутоглу та головою Великих національних зборів Ісмаїлом Кахраманом. Сторони обговорили питання співпраці у політичній та економічних сферах, а також торкнулися питання порушення прав кримських татар в анексованому Росією Криму.

Під час зустрічі Петра Порошенка з прем’єр-міністром Туреччини Ахметом Давутоглу сторони обговорили перспективи співпраці у торговельно-економічній сфері, взаємне відкриття ринків, угоду про вільну торгівлю, розвиток енергетичної інфраструктури та реалізацію міжнародних енергетичних коридорів. Порошенко висловив готовність надати турецькій стороні можливість використовувати українські підземні газові сховища для зберігання газу, а Давутоглу, своєю чергою, погодилися налагоджувати більш тісну взаємодію щодо спільної участі у розвитку енергетичної інфраструктури та реалізації міжнародних енергетичних коридорів.

Під час нинішнього візиту Петро Порошенко закликав парламент Туреччини визнати депортацію кримських татар 1944 року геноцидом. Він зазначив, що «Україна і Туреччина активізують зусилля щодо захисту кримських татар в окупованому Росією Криму».

«Категорично неприйнятним є порушення прав людини, які зараз відбуваються у Криму під час російської окупації», – наголосив Порошенко в Анкарі.

Питання геноциду чутливе для Анкари – турецький експерт

За словами турецького політолога, професора Університету економіки і технологій в Анкарі Ісмаїла Тогрула, питання прав кримських татар для турецького ком’юніті є важливим, Київ та Анкара разом це питання можуть порушувати на міжнародному рівні. Що ж стосується визнання геноциду, то це навряд чи станеться, зазначає Тогрул.

Питання геноциду у турецькій політичній еліті є дуже чутливим

«Загалом питання геноциду у турецькій політичній еліті є дуже чутливим, – каже турецький політолог в інтерв’ю Радіо Свобода. – Цей заклик буде врахований, але над Туреччиною завжди висить інструмент зовнішньополітичного тиску. Йдеться про проблематику 1915 року і геноцид вірмен у Туреччині, що має дуже сильний тиск. Зважаючи на це, думаю, що визнання депортації татар геноцидом є під питанням».

За словами Ісмаїла Тогрула, Київ та Анкара також мають значні перспективи співпраці у військовій сфері.

Туреччина є членом НАТО і має великий досвід. З цієї точки зору, турецькі фахівці можуть навчати українських військових

«Йдеться, зокрема, про чорноморське регіональне співробітництво. Це також може бути у військово-морській та інших сферах. Туреччина є членом НАТО і має великий досвід. З цієї точки зору, турецькі фахівці можуть навчати українських військових. У Туреччині дуже розвинуті військово-повітряні сили», – каже Тогрул.

Співпраця в морській економіці – головний напрямок

Що ж до економічної співпраці, то Україна і Туреччина заявляли про плани до 2018 року довести товарообіг між країнами до 10 мільярдів доларів. Раніше сторони домовилися у березні відновити переговори про зону вільної торгівлі, які були припинені у 2013 році.

За словами головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень Олександра Шарова, досягнути таких показників реально, хоча і не так просто, говорячи про експорт з України.

Для нас це теж може бути новий ринок, скажімо, для сільськогосподарської продукції та для виробників металопродукції, але з зауваженням – це вимагатиме підвищення якості

«Турецька сторона може додати до існуючого обігу певні товари, а також послуги у будівництві, послуги туристичного та транспортного характеру. У нас тут трохи менше можливостей. Але якщо над цим працювати, то для нас це теж може бути новий ринок, скажімо, для сільськогосподарської продукції та для виробників металопродукції, але з зауваженням – це вимагатиме підвищення якості. Оскільки такого металу, як виробляють наші комбінати, Туреччина не потребує. Вона задовольняється своїми потужностями і вже традиційно налагодженим імпортом», – зазначає він.

Головним же напрямком українсько-турецької співпраці може стати морська економіка, вважає Олександр Шаров.

Організація «Чорноморське морське співробітництво» – наша спільна справа. Тут ми можемо багато чого зробити, зокрема, у галузі інфраструктури

«Організація «Чорноморське морське співробітництво» – наша спільна справа. Тут ми можемо багато чого зробити, зокрема, у галузі інфраструктури – це і морські перевезення, це портова інфраструктура, це енергетичні трубопроводи (підводні і наземні). Китайський проект «Шовковий шлях» якраз і передбачає проходження цієї інфраструктури через територію Туреччини та інші країни, і тут було б дуже важливо, щоб Україна приєдналася до цього. Тоді через нас можуть бути спрямовані не тільки турецькі товари, але і товари, які йдуть з Китаю та інших країн Південно-Східної Азії», – наголошує український економіст.

Що ж до зони вільної торгівлі з Туреччиною, яка має досвід економічної співпраці з ЄС, то це для України може бути вагомим додатком до зони вільної торгівлі з Євросоюзом, наголошують фахівці. Проте, для завершення переговорів щодо зони вільної торгівлі Києву та Анкарі потрібно буде не менше 2-3 років.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG