Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 08:10

«Республіканська шкільна олімпіада» під «ДНР»: отруєння пропагандою


Ілюстраційне фото. Учні першого класу під час свята першого дзвоника у Макіївці. 1 жовтня 2014 року

Ілюстраційне фото. Учні першого класу під час свята першого дзвоника у Макіївці. 1 жовтня 2014 року

Пропаганда ненависті та насаджування ідеологічних штампів – зі шкільної лави

На окупованій території Донбасу щодня відбувається пропагандистський пресинг на ще несформоване світосприйняття дітей та підлітків, щоб зруйнувати їхній зв'язок із нормальним – мирним – життям.

Нещодавно у Торезі та інших містах, захоплених «ДНР», пройшов другий етап «Республіканської олімпіади» для школярів з різних навчальних дисциплін. Перше завдання олімпіади з фізики пропанувало розв’язати наступну задачу:

«САУ (самохідна артилерійська установка) стріляє у напрямку бліндажа під кутом у 30 градусів. Початкова швидкість снаряду дорівнює 450 метрів за секунду, швидкість звуку – 330 метрів за секунду. Що раніше почують у бліндажі – звук залпу чи вибуху, якщо снаряд не долетить до бліндажу? Який проміжок часу між ними? Яка дальність польоту снаряду? Для простоти розрахунку g = 10 метрів за секунду. Спротив вітру не враховувати».

Фото автора

Фото автора

Ось як відреагували учасники олімпіади на це завдання: «А що таке САУ?» «Що таке бліндаж?» Отримавши відповідь на перше і друге, песимістично перепитали: «А якщо снаряд влучить у сам бліндаж?..»

Таке мілітаристське завдання пропонують підліткам-школярам в умовах майже щоденних залпів артилерії та систем залпового вогню на танковому полігоні біля Торезу, від розривів снарядів яких тремтять вікна у їхній школі. Ось як відреагували учасники олімпіади на це завдання: «А що таке САУ?» «Що таке бліндаж?» Отримавши відповідь на перше і друге, песимістично перепитали: «А якщо снаряд влучить у сам бліндаж?..»

Завдання «Республіканської олімпіади» з історії були ще більше показовими як у мілітаристському, так і пропагандистському плані.

Перше завдання пропонувало вибір з систем залпового вогню, звуки залпів яких учні чують майже щодня за вікнами школи на танковому полігоні під Торезом. Ось саме завдання:

«У Смоленській битві в липні-вересні 1941 року вперше були застосовані установки реактивних снарядів: А) «Уран»; В) «Катюша»; С) «Смерч»; D) «Град»; Е) «Шквал».

Фото автора

Фото автора

Правильна відповідь – «Катюша», хоча школярі звикли чути залпи «Граду».

Завдання другого рівня складності з історії ставить терористичне угрупування «ДНР» в історичну лінійку епохальних дат для людства.

«Вкажіть, з історією якої країни пов’язані вказані нижче події: «кріпосне право», «реформи Гракхів» , «Реформація», «Реконструкція Півдня», «русская весна».

Фото автора

Фото автора

У голову з жахом приходить приголомшлива відповідь, що окупація Донбасу Росією і є ця «русская весна» на початку 21-го сторіччя

Правильні відповіді: Росія, 19 сторіччя; Рим, 4 сторіччя до н.е.; Німеччина, 17 сторіччя; США, 19 сторіччя. Постає питання в останньому, п’ятому, пункті завдання – у якій країні і коли була «русская весна»? У голову з жахом приходить приголомшлива відповідь, що окупація Донбасу Росією і є ця «русская весна» на початку 21-го сторіччя. Заминка вийшла тільки з тим, як назвати країну, де трапилося це жахіття. «ДНР»? «ЛНР»? Чи, може, міфічна «Новоросія»?

Показовим з точки зору пропаганди ненависті та насаджування штампів машини пропаганди є так зване фотоілюстративне завдання:

«Визначте, з якими історичними подіями та особистостями пов’язані дані зображення».

Фото автора

Фото автора

Радість з того, що побачив щось українське, змінюється прикрістю: на фото зображений парад з нагоди окупації Києва німецько-фашистськими військами

На першому – золотий скіфський гребінь з кургану біля Керчі у окупованому зараз Росією Криму. На другому зображені – Кутузов у Бородинській битві під Москвою. На третьому – дівчата в українських костюмах, мабуть, у Києві, юнак з піднятою вперед рукою… і написи на плакатах. Радість з того, що побачив щось українське, змінюється прикрістю: на фото зображений парад з нагоди окупації Києва німецько-фашистськими військами.

Пропагандистський вплив цих зображень безсумнівний. Немає бажання його роз’яснювати, однак, доля дітей та підлітків, вже другий рік кинутих під вплив агресивної кремлівської пропаганди, важливіша за все.

Фото автора

Фото автора

Але багато майбутніх випускників шкіл на території, контрольованій «ДНР», навчаються дистанційно в школах України та збираються здавати ЗНО на неокупованих територіях Донбасу. Вони встигають вчитися і тут, і там, не покидаючи надії вчися у вільній європейській Україні. Тому сподіваюся, що спроби за допомогою пропагандистського пресингу примусити дітей та підлітків забути рідну Україну приречені на провал.

Мирослав Тямущий, пенсіонер, м. Торез

Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода


Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG