Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 07:03

Єгор Соболєв: «На 80% люстрація, на 20 – імітація»


Віктор Янукович, Віктор Пшонка і Олександр Захарченко після втечі з України, квітень 2014 року

Віктор Янукович, Віктор Пшонка і Олександр Захарченко після втечі з України, квітень 2014 року

Антикорупційний комітет Ради вислухав звіти Мін’юсту, ДФС та СБУ про люстрацію посадовців часів Януковича та СРСР

Київ – Звільнити всіх посадовців, які уникають люстрації, та суддів, які їм допомагають – за таке звернення до всіх органів влади проголосував антикорупційний комітет парламенту. Перевірка Мін’юсту засвідчила, що серед лідерів з уникнення люстрації – прокуратура, суди, СБУ та Фіскальна служба. В СБУ та ДФС запевняють, що роблять максимум для очищення своїх лав. Попри ці перешкоди, керівництво антикорупційного комітету визнає, що понад 80% високопосадовців часів Віктора Януковича втратили свої посади.

В Україні – близько 700 тисяч державних службовців, яких треба перевірити до осені цього року в рамках закону про очищення влади, заявила під час засідання антикорупційного комітету Верховної Ради директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко. Однак, без жодних перевірок мали звільнити тих із них, які були високопосадовцями в часи Віктора Януковича, або які входили до партійного керівництва в радянський час, пояснює Козаченко. Загалом, органи влади виконують цю норму закону, однак є дуже показові винятки, які свідчать про «покривання посадовцями своїх колег», наголосила представник Мін’юсту.

Тетяна Козаченко

Тетяна Козаченко

Їх перевели звичайними прокурорами в райони та області. Отже, їх ховають від люстрації

«У лавах прокуратури перебуває шість осіб, які безпосередньо під час акцій масових протестів (під час Майдану – ред.) були керівниками або заступниками керівників прокуратури Києва, на прізвища Погорілий, Софієв, Васильєв, Безкоровайний, Твердохліб і Кровошецький. Як тільки почалася люстраційна перевірка, їх перевели звичайними прокурорами в райони та області, хоча за законом їх не мали права переводити. Отже, їх ховають від люстрації», – наголосила Козаченко.

За даними представниці Мін’юсту, загалом перевірки виявили в органах прокуратури 387 посад і 401 особу, які підпадають під люстрацію, причому, 311 треба було люструвати автоматично (за співпрацю з режимом Януковича), а 90 – перевірити впродовж двох років.

Тетяна Козаченко розповіла про основні методи, до яких вдаються для уникнення люстрації не лише в органах прокуратури, а й в МВС, СБУ, судах та фіскальній службі. Серед найпопулярніших – отримання статусу бійців АТО (хоча у багатьох випадках він не дає імунітету), переведення на інші посади, або ж відновлення на власній посаді через суд. Причому, часто судді своїм рішенням забороняють звільняти цього посадовця надалі, наче він «приватизує посаду», обурюється Тетяна Козаченко.

Серед тих, хто неодноразово ухвалює подібні рішення, посадовець назвала, зокрема, суддю Київського окружного адміністративного суду Ігоря Качура. Раніше медіа повідомляли, що цей суддя вдавався в соцмережах до закликів, схожих на сепаратистські, та погрожував активістам Революції гідності.

Тетяну Козаченко дивує те, що в МВС, за даними цього відомства, під люстрацію підпадають лише близько 300 осіб.

Але чи не найбільшу критику Мін’юсту та депутатів-членів антикорупційного комітету викликала робота Державної фіскальної служби щодо люстрації своїх працівників. За даними міністерства, 42% працівників центрального апарату мали бути звільнені, але продовжують працювати.

Роман Насіров

Роман Насіров

Голова ДФС Роман Насіров, який прийшов на засідання комітету, зауважив, що робить для очищення лав своїх підлеглих максимум того, на що дають йому право рішення уряду і посадові інструкції. І на звинувачення депутатів щодо збереження посади Людмили Демченко, яка нині очолює управління фіскальної служби в столиці, обіцяє провести перевірку.

Ми робимо максимум, який можемо за законом. Але пропонуємо, щоб уряд збільшив наші повноваження в цьому напрямку

«Ми робимо максимум, який можемо за законом: проводимо перевірку і передаємо все органам, які ухвалюють рішення. Але пропонуємо, щоб уряд своєю постановою збільшив наші повноваження в цьому напрямку. Щодо пані Демченко: так, її звільнили, і вона дійсно відновилася на посаді через суд. Я пораджуся з нашими юристами і дам відповідь, як це відбулося. Можливо, я не був на цьому суді. Я не всі подібні суди відвідую», – зізнався Насіров.

Дмитро Добродомов

Дмитро Добродомов

На це Дмитро Добродомов, депутат від «БПП» звинуватив Насірова у тому, що він призначив у відомство Юрія Шеремета, свого однокласника, який, до того ж, працював у прокуратурі під час Майдану. Насіров відповів, що зробив це через високі професійні якості цієї людини.

Єгор Соболєв

Єгор Соболєв

Чимало запитань викликав у депутатів і люстраційний звіт СБУ. Служба мала звільнити всіх колишніх співробітників КДБ у своїх лавах, окрім технічного персоналу. Однак таких у відомстві нарахували тільки 24, а загалом за люстраційним законом звільнили трохи більше 50 осіб.

Однак, найбільшою проблемою є очищення судової влади, визнав і голова комітету Єгор Соболєв, і більшість його членів. Зокрема, перевірка судової гілки влади засвідчила: 22 судді, яких звільнили за люстрацією, подали заяви до Вищого адмінсуду, і вісьмох він вже відновив на посадах.

Україні бракує антикорупційного суду, бо звичайні суди відновлюють люстрованих – Барна

Для вирішення цієї проблеми член комітету Олег Барна, депутат від БПП, запропонував створити незалежний «антикорупційний суд», який би не залежав від старих суддів і виносив справедливі рішення у подібних випадках.

Зрештою, члени комітету одностайно підтримали звернення до всіх органів влади з вимогою звільнити всіх посадовців, які підпадають під люстрацію, але уникнули її. А також – суддів, які сприяли їм у цьому. На цьому ж засіданні члени комітету більшістю голосів підтримали законопроекти про відставку прем’єра Арсенія Яценюка та генпрокурора Віктора Шокіна.

Є кричущі випадки саботажу люстрації, але 80% високопосадовців часів Януковича вже не працюють, підсумував роботу комітету Єгор Соболєв.

Для завершення цієї роботи, на його думку, потрібен і депутатський, і громадський контроль, в тому числі, за такими закритими відомствами, як СБУ та Міноборони.

Водночас, громадський активіст Дмитро Гнап говорить про саботаж люстрації в Україні – зокрема, за майновою ознакою. За його словами, судді та інші посадовці заповнюють декларації, де ігнорують вимогу вказати походження майна. Активіст наголошує, що люстрація не запрацює, доки за ухилення від неї та нечесне декларування майна не буде кримінальної відповідальності.

Інша активістка, Олександра Дик, наголосила, що українці бачать спроби суддів рятувати від люстрації посадовців та одне одного, і ставляться до таких людей, «як до Януковича, бо вони, як і Янукович, блокують рух України до Європи».

Норма про електронне декларування доходів посадовців, яку парламент двічі відтерміновував, є однією з умов для надання Україні безвізового режиму з ЄС. Парламентський комітет з протидії корупції одностайно постановив, що електронне декларування треба знову винести на розгляд Верховної Ради і проголосувати у первинній версії, погодженій із західними експертами.

В БПП прогнозують, що президент Петро Порошенко заветує закон про електронне декларування, внесе правки, які відповідатимуть пропозиціям ЄС, і депутати, зрештою, підтримають цю версію.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG