Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 08:08

«Безвізовий» компроміс: Порошенко, активісти і ЄС виправили закон про електронне декларування


@Shutterstock

@Shutterstock

Закон про електронне декларування доходів посадовців і депутатів та Національна агенція із запобігання корупції є ключовими умовами безвізового режиму України та ЄС

Київ – Надання Україні безвізового режиму з ЄС напряму залежить від того, як швидко запрацює електронне декларування доходів посадовців та Нацагентство запобігання корупції. Це визнав президент Петро Порошенко. Він наклав вето на раніше ухвалений закон про електронне декларування та запропонував зміни до нього, погоджені з громадськістю та представниками ЄС. У парламенті планують розглянути їх уже цього пленарного тижня. Експерти вважають нову версію закону не ідеальною, але більш прийнятною, ніж попередня. Її ухвалили з усними правками, які, на думку українських активістів та представників ЄС, знівелювали саму ідею електронного декларування доходів. Але частина експертів наголошує – позиція ЄС щодо безвізового режиму з Україною залежатиме не стільки від антикорупційних змін до законодавства, як від реальної боротьби з корупцією.

У суботу президент України застосував право вето до закону про електронне декларування майна службовими особами і направив його до Верховної Ради України з пропозиціями, погодженими з Євросоюзом.

«Я вирішив, що заветую Закон, який сьогодні надійшов з парламенту, і подаю законопроект від імені президента, який визначаю як невідкладний, і прошу парламент розглянути його у вівторок», – повідомив Петро Порошенко під час зустрічі з представниками громадських організацій щодо обговорення запровадження системи електронного декларування.

Петро Порошенко зазначив, що пропозиції, розроблені Адміністрацією Президента і громадянським суспільством, підтримав Євросоюз. Відповідний лист з висновками за підписами двох єврокомісарів – комісара з питань розширення та політики сусідства Йоганнеса Гана та комісара з питань міграції, внутрішніх справ і громадянства Дімітріса Аврамопулоса, глава держави отримав напередодні, повідомляє сайт глави держави.

Головною зміною, за словами Порошенка, є те, що за новою версією законопроекту всі високопосадовці муситимуть подати електронні декларації вже у 2016 році. Так само у цьому році запроваджується кримінальна відповідальність за значні порушення у декларуванні. Петро Порошенко наголосив, що цей документ допоможе Україні продовжити боротьбу з корупцією.

«Це плід нашої спільної роботи, спільної відповідальності з громадянським суспільством. Ми маємо всі шанси для того, щоб цього року українці їхали до ЄС без віз», – сподівається Петро Порошенко.

Суть президентських правок до цього закону озвучив один з учасників зустрічі та обговорення цих правок, Андрій Марусов, голова правління Transparency International Ukraine.

«ВІПи будуть зобов’язані відрапортувати по-новому про свої витрати й доходи вже в цьому році. Коли саме – залежить, врешті-решт, від рішень Нацкомісії з питань запобігання корупції. У звітності повинні бути й родичі. Кримінальна відповідальність за розбіжність між інформацією в декларації і реальним стилем життя настає вже в 2016 році. Але – якщо вартість розбіжності перевищує 250 розмірів мінімальної зарплати (менше цієї суми настає адміністративна відповідальність). Підвищується вартість майна, про яке мають доповідати громадянам (до 100 мінімальних зарплат для рухомого майна)»,– пише Марусов у соцмережах.

Експерт вважає, що оскільки президент, громадськість і європейські політики своє слово сказали, то подальша відповідальність за долю «безвізових» змін до законодавства лежить на фракціях парламенту, що раніше входили до демократичної коаліції.

На Порошенка натисли і європейські політики, й українські активісти?

За день до того, як Порошенко запропонував свою версію закону про декларування, з цього приводу йому зателефонував президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Він нагадав українській владі про необхідність вдосконалити закон про електронне декларування. Факт цієї розмови підтверджує і сайт адміністрації президента.

Раніше повідомлялося, що юристи та експерти Європейського союзу спільно з представниками України напрацювали компромісне рішення щодо поправок в закон про електронне декларування, які необхідні для введення безвізового режиму між Україною та ЄС.

Прес-аташе представництва ЄС в Україні Давид Стулік теж підтвердив, що Україна та ЄС напрацювали компромісне рішення щодо цього законопроекту.

І ще в лютому посол ЄС в Україні Ян Томбінські, вітаючи прийняття пакету законів, необхідних для безвізового режиму, нагадував, що Євросоюз не сприйме «вихолощений» закон про електронне декларування доходів.

Голосуючи за нього, парламент підтримав правки представника «БПП» Вадима Денисенка, який вносив їх з голосу. Саме вони, як виявилося, відтерміновували відповідальність за декларування доходів ще на рік і давали змогу не включати в декларації будинки, у яких політик не проживає постійно, та майно частини його родичів.

Між тим, Порошенко закликав парламент розглянути його версію закону вже 15 березня.

Спікер Володимир Гройсман погодився з тим, що це питання буде першочерговим.

Цього тижня ми зосередимося на ухваленні рішень щодо безвізового режиму

«Цього тижня ми зосередимося на ухваленні рішень щодо безвізового режиму. Потрібно ще одне рішення. В цьому питання пора ставити крапку. В понеділок ми це погодимо з депутатами», – заявив спікер.

Порошенко ще в суботу пояснив, чому поспішає із законом про декларування. Він 17 березня має відвідати Брюссель. І зазначив, що матиме низку важливих зустрічей, у тому числі з президентом Європейської комісії та президентом Європейської ради, а також з лідерами Євросоюзу питання завершення оформлення безвізового режиму для громадян України з країнами Шенгенської зони.

Голоси за «електронне декларування» мають бути, попри відсутність коаліції – депутати й експерти

Частина депутатів уже заявила про свою готовність голосувати за оновлений закон про електроні декларації посадовців.

Так, глава антикорупційного комітету парламенту, депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв визнав, що в лютому голосування за закон про електронне декларування з «правками Денисенка» було великою помилкою, і треба якнайшвидше її виправити.

«Цілих дев’ять членів нашого комітету голосували за правки, які обмежили право громадян знати про майно чиновників. Це було професійною ганьбою, бо ми не знали як слід, що було в тих правках з голосу. Ми маємо відновити законодавство (про електронне декларування) яке було, бо воно було сильним», – зауважив Соболєв під час засідання парламентського комітету.

Секретар цього комітету, позафракційний Дмитро Добродомов у ефірі Радіо Свобода висловив упевненість, що голоси для президентської версії закону, погодженої з ЄС, наберуться.

Це останній безвізовий закон! Дамоклів меч перевиборів продовжує висіти, тому навіть у нинішньому стан політичні сили навіть з таких міркувань не підуть на те, щоб зірвати голосування

«Немає сумніву, що питання розглянуть, як тільки депутати побачать ці (президентські – ред.) правки. Бо на сьогодні ми їх ще не бачили, – сказав Добродомов 14 березня. – Нових правок з голосу, я думаю, не буде. Це не передбачено процедурою: мінімум 226 депутатів саме підтверджують правки президента. Це останній безвізовий закон! Дамоклів меч перевиборів продовжує висіти, тому навіть у нинішньому стан політичні сили навіть з таких міркувань не підуть на те, щоб зірвати голосування», – прогнозує депутат.

Водночас він вважає, що попередні правки, які спотворили зміст закону та викликали жорстку реакцію в ЄС, робилися не без відома Банкової.

«Це було розіграно, я в цьому не маю жодних сумнівів. Бо на нашому комітеті ми розглядали лише правку до бюджету (про декларування доходів), решта – вносилася з голосу, без висновків комітету. Багато хто не розумів, за що голосує, а потім відкликав голоси. Такі маніпуляції, на жаль, є звичкою. У цьому бере участь і спікер, який розуміє, що відбувається, я не має сумніву. А далі йдуть публічні коментарі, правки тощо», – пояснює депутат.

Порошенко урахував свої інтереси у нових правках – Гнап

Законопроект про електронне декларування доходів є компромісом, причому в ньому враховані не лише рекомендації ЄС та українського громадянського суспільства щодо безвізового режиму, а й інтереси самого Порошенка, зауважив громадський активіст та журналіст-розслідувач Дмитро Гнап.

Могло бути й гірше, а це – компроміс

«Закон таки ухвалять, бо Порошенко особисто включився в процес, і наклав вето на «закон Денисенка». Українське громадянське суспільство хотіло кращого, а маємо класичну розводку від Петра Олексійовича. Тобто, могло бути й гірше, а це – компроміс. В результаті має запрацювати й агентство із запобігання корупції: у понеділок мають обрати ще двох членів (їх вже буде четверо з п’яти). Але ЄС бачить, що туди проштовхують сумнівних персон», – визнає Гнап.

На думку активіста, якби українська громадськість та ЄС не обурилися правками депутата від «БПП» Денисенка, Порошенко не робив би «спектаклю з ветуванням та виправленням законопроекту про електронне декларування».

Він додає, що ухвалити можна і цей, й інші корисні закони, але представники великого бізнесу та оточення глави держави зможуть і в них знайти шпарини.

Тому Євросоюз дивиться не лише на ухвалені закони, а на те, як змінюється життя в Україні та на реальну протидію корупції, підсумовує Дмитро Гнап.

Чи скасують візи до кінця 2016 року?

Активісти та експертне середовище обіцяють докласти всіх зусиль для того, щоб парламент, президент та уряд виконали всі вимоги щодо безвізового режиму з ЄС.

Про це, зокрема, заявив Радіо Свобода менеджер антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов.

«В умовах, коли на території України триває збройний конфлікт, коли маємо внутрішню політичну кризу, немає іншого вибору, аніж рухатися вперед. І виконати всі вимоги для безвізового режиму, щоб мати краще майбутнє», – запевняє експерт.

Олександр Лємєнов як один з учасників громадського обговорення президентської версії закону про електронне декларування вважає її не ідеальною, але здатною запустити механізм декларування доходів та Нацагентство із запобігання та протидії корупції.

Вважати це безумовною перемогою не можна, називати це програшем я б теж не став. Це такий компромісний варіант

«Пропозиції президента, внесені за погодженням із західними партнерами, не є ідеальними. Але це значно краще, ніж сумнозвісний законопроект з правками, внесеними з голосу депутатом від «БПП» Вадимом Денисенком. Вважати це безумовною перемогою не можна, називати це програшем я б теж не став. Це такий компромісний варіант, який зобов’яже топ-чиновників уже цього року відзвітуватися в електронній формі та сприятиме повноцінному запуску НАЗК», – підсумовує Олександр Лємєнов.

Серед українських політиків та експертів поширена й інша, більш песимістична думка, що Євросоюзу не до безвізового режиму з Україною, доки триває гаряча фаза українсько-російського конфлікту на Донбасі, та доки залишається потік сирійських біженців, через які «Шенген» закриває навіть внутрішні кордони.

Однак щодо інших пострадянських країн, які перебувають у схожій ситуації та мають окуповані території й економічні труднощі, ці чинники не виявилися критичними. Так, торік ЄС ухвалив позитивне рішення щодо Молдови. А напередодні у Брюсселі вирішили розглядати окремо від України питання надання безвізового режиму Грузії, заявив доповідач Європарламенту щодо Грузії Андрес Мамикінс.

У грудні Єврокомісія заявила, що Україна і Грузія виконали необхідні для безвізового режиму вимоги. Передбачалося, що країни отримають візову лібералізацію разом. Однак виконання Україною низки додаткових умов ЄС опинилося під загрозою зриву, натякнули в ЄС після сумнозвісних «правок Денисенка».

Чому народні депутати зволікають із виконанням антикорупційних умов надання Україні безвізового режиму з ЄС, йшлося в «Ранковій Свободі». Фрагменти ефіру можна послухати нижче:

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG