Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 12:05

«Українські дистриб’ютори звикли мати справу з російським бізнесом і мало комунікують з європейським»

Київ – Напередодні Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України вилучила з переліку дозволених для трансляції на території України ще 14 російських телеканалів. В ефірі радіо Свобода член національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський пояснив, що програми заборонених телеканалів не лише створюють загрозу національній безпеці, а й порушують українське законодавство, розповсюджуючи комерційну рекламу, що заборонено іноземним мовникам.

Сергій Костинський

Сергій Костинський

Російські телеканали не мають права транслювати або ретранслювати комерційну рекламу

– Ми ведемо моніторинг іноземних телеканалів, які ретранслюються на територію України. з 2008 року. З 2014 року була запроваджена практика щодо відключення таких телеканалів. Першим прецедентом стали інформаційні телеканали Російської Федерації через наявність у їхніх програмах закликів до насильницької зміни конституційної влади в Україні, закликів до розв’язання війни, агресивних дій або їх пропаганди. Варто зазначити, що російські телеканали порушують законодавство України. В чому полягає проблема? Річ у тім, що Російська Федерація не ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. Тоді як Україна ратифікувала її, і згідно з українським законодавством, російські телеканали не мають права транслювати або ретранслювати комерційну рекламу. Тож, більшість зауважень до російських телеканалів полягають у тому, що вони транслюють рекламу, яка оплачена на території Росії, хоча це заборонено.

– Тобто йдеться не лише про ідеологію, а про комерцію, про рекламу?

Лише близько трьох телеканалів мають право мовити у Росії. І це також дисбаланс

– Так, ми даємо місяць на усунення усіх проблем та порушень, але практика показує, що телеканали не змінюють формат, не виключають рекламу і продовжують порушувати українське законодавство. До того ж, склалася така ситуація, що українські канали не мають змоги мовити на території Російській Федерації. Лише близько трьох телеканалів мають право мовити у Росії. І це також дисбаланс. Хочу нагадати, що в перші дні окупації Криму були виключені всі українські та незалежні телеканали і наразі там мовлять тільки російські телеканали або ті, що були створені вже за окупаційної влади. Тому такий підхід Російської Федерації не створює атмосфери лояльності до цих телеканалів.

– Ви зазначали, що деякі канали також потрапили під заборону через те, що транслювали програми з особами, які входять до списку, які становлять загрозу національній безпеці України. Чи так це? І чи можуть у такому разі національні мовники бути покараними за трансляцію цих програм з такими ж особами із цього списку?

– Одразу зазначу, що ставлення до українських каналів зовсім інше. Ми фіксуємо, коли транслюються передачі, фільми чи серіали із підсанкційними російськими артистами, і такі телеканали можуть отримати попередження. Але попередження це не є впливом на редакційну політику, не є втручанням у діяльність телеканалу. Це попередження про те, що порушено законодавство України з вимогою усунення цієї проблеми. Можна до цього санаційного списку, який опубліковано на сайті Міністерства культури, ставитися погано чи добре, але він існує і ми ним також керуємося. Хоча вважаємо, що підходи до створення такого списку мають бути іншими, до його формування має бути залучена громадськість, для того, щоб створити чіткі критерії формування цих списків. І, можливо, він має бути не таким широким. Треба розуміти, що має бути список художніх фільмів, які заборонені для трансляції на території України. Тому що артист, який, приміром, критикував ситуацію в Україні, або який підтримує агресивну політику Російської Федерації щодо України, однак він міг зніматися в антирадянських, антикомуністичних фільмах, які мали заклики проти тоталітарного режиму. Тобто до цього питання треба підходити більш експертно.

– Пане Сергію, усе-таки говорячи про захист українського інформаційного простору що крім заборон є в арсеналі України?

– Я вважаю, що ми маємо не тільки забороняти, але й відкривати шляхи для того, щоб в Україні створювалися українські телеканали відповідні та заходили європейські канали. Для того, щоб існували українські телеканали мають бути вільні ніші.

– А хто їх має звільнити?

Для національних інтересів України важливо було б, щоб європейські канали приходили безпосередньо в саму країну і мали звукові доріжки українською мовою

– Їх може створювати будь-яка організація, яка бачить що є запит на той чи інший формат, вона може створити канал. Коли ринок повністю насичений російськими телеканалами, то, відповідно, немає сенсу для розвитку такого бізнесу. Крім того, українські дистриб’ютори звикли мати справу з російським бізнесом і мало мають контактів, комунікації з європейським. Звичайно, легко домовитися про співпрацю з підприємством з Москви, ніж шукати нових партнерів десь у Європейському союзі. Вважаю, що ця ситуація має змінитися і для цього ми працюємо над тим, щоб зробити зустріч з представниками посольств, представниками українських дистриб’юторів, провайдерів, торгово-промислової палати для того, щоб продемонструвати європейцям, що в Україні сьогодні є запит на європейські канали і є потреби у перекладі, локалізації європейських каналів. Європейські канали законодавством Росії вимушені створювати окремі юридичні особи в Російській Федерації, і вони приходять потім в Україну локалізовані вже російською мовою. Для національних інтересів України важливо було б, щоб європейські канали приходили безпосередньо в саму країну і мали звукові доріжки українською мовою.

На цю ж тему:

26.03.2016
Антін Мухарський про мову та «русский мир» Путіна і Гундяєва

«В Україні виросло покоління людей, які не просто хочуть, а вимагають українського продукту в українському ефірі» далі

24.03.2016
У Верховній Раді хочуть запровадити мовні квоти для української музики на радіо

На рівні гуманітарного простору Україна залишається беззахисною – Кириленко далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG