Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:52

«Так» за Україну на референдумі у Нідерландах – перемога для Європи (світова преса)


«Голосування «так» стане поштовхом для політики добросусідства ЄС і надішле потужний сигнал Росії, що Європу не можна залякати» – Politico

Європейське видання Politico розмірковує над можливим результатом референдуму в Нідерландах щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та наслідками цього для Євросоюзу. Ліберальне американське видання The Huffingtom Post пояснює, чому американці мають дбати про долю України та українців. Німецький часопис Die Zeit публікує репортаж своєї кореспондентки з Донецького аеропорту, де зустрілася із проросійськими бойовиками, які нині там перебувають.

Європейське суспільно-політичне видання Politico публікує статтю «Так» за Україну – перемога для Європи».

«Нідерландський референдум задасть тон майбутнім стосункам ЄС зі своїми сусідами», – мовиться в підзаголовку. Автор пише, що українці були здивовані, коли дізналися, що у Нідерландах проводитиметься референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Поставало запитання: чому саме ця угода так зачепила нідерландців? Проте голосування на цьому референдумі не лише стосується України. Йдеться про недовіру до державної політики і поширення євроскептицизму, яке охоплює Нідерланди. Керівництво Нідерландів, власне, змусила оголосити референдум петиція з 450 тисячами підписів.

Голосування 6 квітня у Нідерландах матиме важливі наслідки для решти ЄС та навіть за межами Євросоюзу, йдеться у статті. Голосування «так» стане поштовхом для політики добросусідства ЄС і надішле потужний сигнал Росії, що Європу не можна залякати. Останні опитування громадської думки у Нідерландах вказують, що позитивне голосування на референдумі є реальною перспективою. Але уявімо, що нідерландці кажуть «ні» на референдумі, і Угода про асоціацію ЄС з Україною не набере чинності. Інші країни тоді можуть зробити те саме, і подальші угоди з державами з-поза меж ЄС можуть бути заручниками лише однієї країни-члена ЄС. Роль ЄС при укладанні торговельних угод та співпраці у царині боротьби з організованою злочинністю та кліматичними змінами буде зведено нанівець.

Politico завершує, зазначаючи, що голосування «ні» у Нідерландах буде болісним ударом для Євросоюзу, а голосування «так» стане справжнім приводом для свята з багатьох причин. Це саме стосується і українців. І не лише тому, що угода сприятиме підвищенню стабільності, заохочуватиме до захисту прав людини та призведе до розширення і покращення умов торгівлі з Україною, хоча і це теж дуже важливо. Понад усе позитивний результат референдуму в Нідерландах означатиме, що Європейський Союз і надалі залишатиметься силою добра для своїх сусідів.

«Безпосереднє ухвалення рішень на референдумі ставить під ризик закордонну політику ЄС»

Ліберальне американське видання The Huffingtom Post друкує статтю «Війна вирує в Україні, і Америка має про це дбати». Авторка статті Келлі Стюарт пише, що 13 березня позиції українських військових 71 раз обстріляли підтримувані Росією бойовики на сході України. У той час коли війна між Україною і Росією триває, в новинах останнім часом менше пишуть про конфлікт на Донбасі. Беручи до уваги загальну кризу у світі та решту гарячих точок, які є на планеті, не згадуючи вже про запеклі президентські перегони у США, зрозуміло, що конфлікт в Україні залишається нижче в списку пріоритетів більшості новинних видань. Але, як зазначає авторка матеріалу, світ має приділяти увагу конфліктові в Україні.

Келлі Стюарт пише, що американці мусять пильно стежити за цією війною між сусідами, бо вона віддзеркалює їх власну історичну боротьбу за свободу від утисків. Це боротьба, яку ми не можемо ігнорувати. І тут, на думку Сюарт, важливо трохи розуміти історію стосунків Росії та України, щоб збагнути вразливу природу бойових дій на сході України. Впродовж 1000 років обидві сусідні країни існували у доволі невизначеному стані. Авторка згадує про те, як Київ на початку був шанованою столицею східних слов'ян, коли скандинавські вікінги прибули туди, аби осісти на родючих землях, які були домінантними у слов'янському регіоні. Але після нападу монголів, який послабив Київську Русь, як пише Стюарт, центр влади зсунувся на північний схід до Москви. Далі у статті йдеться про одвічне гноблення українців північно-східними сусідами. Авторка пише про заборону української мови, боротьбу України за незалежність, масові страти за часів Сталіна, Голодомор, в результаті якого померли мільйони людей...

Проте, на думку авторки, лише під час Другої світової війни нинішні напружені відносини між Росією та Україною почали лишень розгоратися. Коли Гітлер вдерся на територію України, багато хто вітав їх, вважаючи, що німці визволять Україну від радянських репресій. На заході України партизанський рух націоналістичного підпілля воював на два фронти: проти нацистів і проти Червоної армії. Келлі Стюарт пише, що Україна заворожила її ще в дитинстві. Натхненна історією України та її долею, авторка провела останні 20 років, вивчаючи культуру, мову та походження українців. Формально ставши вільною державою після розпаду СРСР, Україна ніколи так і не вирвалась з тенетів Росії, а президент Путін довго тримав її у своїх руках. Як країна, яку було засновано на крові людей, які боролися за свободу від утисків, доля українців, за словами авторки, має бути постійно у думках американців.

Американці не мусять забувати про Україну.

«Америка мусить дбати!»

Німецький часопис Die Zeit публікує матеріал «Князі руїн». Кореспондентка видання Ютта Зоммербауер повідомляє з Донецька про свою поїздку до Донецького аеропорту, точніше того, що від нього лишилося. Журналістка зустрілась з 21-річним місцевим жителем, на прізвисько «Малой», який є членом проросійського збройного угруповання «Спарта», і який нині живе в руїнах Донецького аеропорту. Його домівка – це приміщення без вікон чи дверей. Цей молодик вже звик жити за таких обставин і знає кожен закапелок великої понівеченої споруди. Він живе там не один. З ним це приміщення розділяють ще кілька його поплічників. Йдеться про гараж для парковки автомобілів, який забитий ящиками з набоями. Авторка матеріалу пише, що тоді, коли зводився аеропорт Донецька, в Україні панувало кліка вихідця з Донбасу Віктора Януковича. А сам Янукович свого часу урочисто відкривав Донецький аеропорт, будівництво якого було пов’язане з величезними перевитратами бюджету. І от, через два роках існування нового аеропорту сюди прийшла війна. Як пише Ютта Зоммербауер, нині ніщо не нагадує помпезної будівлі Донецького аеропорту, бо ж йдеться про суцільні руїни.

Авторка зазначає, що руїни Донецького аеропорту є символом руйнівної сили війни між українськими Збройними силами та проросійськими сепаратистами. Кожен дюйм території аеропорту зазнав потужного обстрілу під час запеклих боїв, які точилися між бійцями українського війська та проросійськими бойовиками. Далі часопис згадує ватажка бойовиків на прізвисько «Моторола», який розстрілював українських полонених біля аеропорту. Німецьке видання, втім, додає, що не існує достеменної і достовірної статистики щодо загиблих у боях за Донецький аеропорт. Водночас цілком ймовірно, що йдеться про сотні жертв з кожного боку .

Die Zeit пише, що під уламками стін та арматури і надалі лежать тіла загиблих, і деінде стирчать міни та вибухові пристрої. Авторка статті додає, що аеропорт далі обстрілюють, а сама територія навколо є однією з найбільш вибухонебезпечних на всій 500-кілометровій лінії фронту. Тим часом той, хто живе у руїнах, на прізвисько «Малой», як пише авторка, виглядає, як дитина з автоматом Калашникова. Під його чорною маскою, як пише видання, ховається обличчя дитини з переляканими очима.

«Ласкаво просимо до апокаліпсису!»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG