Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:17

«Чорний тюльпан» вивіз з окупованої території приблизно 648 останків військовослужбовців ‒ волонтер місії


Найбільше невилучених тіл українських військових – на підконтрольній «ЛНР» території ‒ Сергій Білоконь

Війна на Донбасі принесла з собою не тільки розвалені будинки, зруйновані міста та села, загиблих та полонених. Разом із бойовими діями сотні військовослужбовців зникли безвісти. Їх шукають серед живих та мертвих, деяких уже не один рік. Допомагають рідним зниклих волонтерські місії, зокрема гуманітарна місія «Чорний тюльпан», яка шукає поховання на місцях проведення боїв і привозить тіла додому. Яким чином відбувається пошук, чи сприяють сепаратисти у пошуку тіл українських військовослужбовців, у програмі «Донбас.Реалії» обговорили із волонтером гуманітарної місії Сергієм Білоконем.

Ваша організація вивозить тіла після боїв на Донбасі, чи доводилося серед них знаходити зниклих безвісти?

‒ Найбільша кількість тіл, яку ми вивозили, припала на початок нашої роботи у період з вересня 2014-го до березня 2015 року. Тоді велися активні бойові дії, було багато втрат. З часом невідомих поховань стало менше, бо у цьому напрямку проводиться робота. Утім, досі є певна кількість неврахованих поховань, які нам не вдалося досі опрацювати.

Чи зустрічаються Вам тіла мирних жителів?

‒ Рідко. Ми працюємо на непідконтрольній Україні території, і загиблих мирних жителів там забирає місцева адміністрація. Так само вони забирають і «ополченців». Українських загиблих везуть у донецький морг або прикопують, захоронюють. Наша робота полягає у тому, щоб знайти ці поховання і повернути на нашу територію загиблих.

Тобто Ваші групи працюють і на окупованих територіях?

‒ Так, в основному ми працюємо на непідконтрольній Україні території, бо та сторона заборонила пускати за тілами людей у формі, зі зброєю з нашого боку. А в нашій організації працюють лише цивільні, військових немає. Відтак ми маємо можливість потрапити на ту територію і забрати тіла.

Наскільки часто вдається ідентифікувати особу загиблого?

‒ Ми можемо ідентифікувати лише, якщо у загиблого є документи: паспорт, водійське посвідчення або жетон. За відсутності документів та особистих речей ідентифікація відбувається у морзі зі слідчо-оперативною групою, яка приймає це тіло, виконує протокол, веде слідство. Також вони беруть ДНК, щоб співставити його із ДНК родичів загиблих і зниклих безвісти.

Чи проводите Ви пошукові роботи на території Росії?

‒ Жодного разу не доводилося. Якщо буде інформація про те, що тіла наших військовослужбовців з певних причин перебувають на території Росії, ми поїдемо і заберемо своїх. За умови, якщо дозволять пропустити нашу місію «нагорі».

Скільки тіл вдалося вивезти за час роботи місії?

Приблизно 648 тіл та останків наших військовослужбовців. Не завжди можна ідентифікувати ціле тіло, якщо від нього залишаються лише фрагменти. Ми виймали загиблий екіпаж із бойової одиниці техніки, було досить складно визначити, двоє чи троє людей там перебувало

‒ Приблизно 648 тіл та останків наших військовослужбовців. Не називаю точну кількість, бо не завжди можна ідентифікувати ціле тіло, якщо від нього залишаються лише фрагменти. Це уже робота судмедекспертів, слідчо-оперативної групи. Наприклад, ми виймали загиблий екіпаж із бойової одиниці техніки, було досить складно визначити, двоє чи троє людей там перебувало, дістаючи останки та фрагменти тіл серед металобрухту, покрученого заліза. Тому ми називаємо приблизну кількість загиблих.

Як технічно відбувається робота Вашої місії?

‒ На початку представники «ДНР» та «ЛНР» самі казали нам, де лежать наші загиблі. Тоді ще тіла, як правило, лежали просто на поверхні. З часом ця робота ускладнилася, бо в усіх відомих точках ми уже позабирали тіла, залишилися тільки невідомі.

Чи співпрацюєте Ви з представниками сепаратистів?

‒ Так, вони віддають нам тіла. Хоча бувають різні люди, різні ситуації. Дехто каже нам: «навіщо забирати ці тіла, це ж ворог, тож нехай там і лежить». І ми починаємо їм пояснювати, що коли військовослужбовець іде на фронт, йому дають форму, його фотографують, показують, а як тільки він загинув, то перестає бути потрібним комусь, окрім родичів, які на нього чекають.

Чи не перешкоджає, наприклад, Міністерство оборони вашій роботі?

Приблизно 400 загиблих вважаються зниклими безвісти

‒ Ні, міністерство не перешкоджає. Єдине, хотілося б від відомства взаємодопомоги, зокрема, наданням інформації про місця загибелі або поховання військовослужбовців. Бо ще приблизно 400 загиблих вважаються зниклими безвісти. Напевно, ті, хто бере участь у боях, виходять з оточення, діляться інформацією, якої нам не вистачає, аби вивезти українських військовослужбовців на нашу територію.

Чи існують аналогічні організації на території сепаратистів?

Останнім часом ми співпрацюємо із представниками «ДНР» та «ЛНР», вони надають нам інформацію про місця поховання і супроводжують, показуючи, де саме вони є. Під їхнім контролем ми викопуємо і забираємо наші тіла додому

‒ Тривалий час на території Луганської та Донецької областей не було організацій, схожих на нашу, які б шукали своїх загиблих. Утім, вони намагаються її створити. Останнім часом ми співпрацюємо із представниками «ДНР» та «ЛНР», вони надають нам інформацію про місця поховання і супроводжують, показуючи, де саме вони є. Під їхнім контролем ми викопуємо і забираємо наші тіла додому.

Які «білі плями» є на карті проведення бойових дій?

Найбільше невилучених тіл є саме на Луганщині

‒ Найбільша ‒ це Луганщина. Якщо на Донеччину нас пустили одразу із початком роботи місії, ми безперешкодно їздили територією області, то з представниками «ЛНР» домовитися виявилося складніше. Наші виїзди туди одиничні. Найбільше невилучених тіл є саме на Луганщині.

  • 16x9 Image

    Олексій Мацука

    Олексій Мацука – український журналіст, ведучий Радіо Свобода з 2014 року. У квітні 2014 року увійшов до списку «100 героїв інформації», вперше опублікованого організацією «Репортери без кордонів». У жовтні 2014 року Олексію Мацуці присуджено міжнародну премію International Press Freedom Award організацією «Канадські журналісти за свободу висловлювань» (англійською: Canadian Journalists for Free Expression).

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG