Лінія оборони ЗСУ побудована так, що другого Дебальцева не буде – речник Генштабу ЗСУ

Гості передачі «Ваша Свобода»: Владислав Селезньов, речник Генштабу Збройних сил України; Володимир Демченко, документаліст.

Олександр Лащенко: Проросійські збройні формування на Донбасі чергову ніч «дотримувалися» режиму тиші. Як розповів сьогодні вранці речник АТО Віктор Шубець, противник за минулу добу понад півсотні разів обстріляв позицій українських воїнів. І, як завше, найгарячіше на Донецькому напрямку, зокрема у районі міста Авдіївка. Така ж ситуація щодо обстрілів була і протягом сьогоднішнього дня.

За минулу добу в зоні бойових дій на Донбасі поранені загалом шестеро українських військових. Про це повідомив речник адміністрації президента з питань АТО Олександр Мотузяник. І четверо бійців зазнали поранень саме в районі Авдіївки.

Це місто за понад два десятки кілометрів на північ від Донецька пророросійські збройні формування останні дні не лише регулярно обстрілюють із важких озброєнь – танків, мінометів, знову ж таки «дотримуючись» Мінських угод. А в ніч із вівторка на середу бойовики дві години атакували у районі Авдіївської промзону. Атаку українські воїни відбили. За даними волонтера Віталія Дейнеги, втрати противника – десятки осіб.

Отже, атаки Авдііївки й обстріли по всій лінії зіткнення на Донбасі – це провокації чи підготовка масштабного наступу?

Перед тим, як ми розпочнемо нашу розмову, зв’яжемося з нашим кореспондентом Радіо Свобода, який саме зараз перебуває у місті Авдіївка, Мар’яном Кушніром.

Мар’яне, яка саме зараз ситуація? Обстріли тривають чи ні от на цю хвилину, на 15:42 за Києвом?

Мар’ян Кушнір: На цю хвилину сильних боїв не відбувається. Таке собі затишшя. Однак де-не-де відчуваються постріли із мінометів, а також зі стрілецької зброї.

Я щойно бачив, як проїжджала колона броньованих автомобілів із наліпками Червоно Хреста. Я так думаю, що це все-таки медики їхали.

Як повідомляли раніше силовики, вдень в Авдіївці затишшя, вдень проросійські бойовики не стріляють, однак максимальна потужність всіх бойових зіткнень відбувається саме тоді, коли темніє.

Як зазначили самі силовики, насправді найбільші бої відбувалися з вівторка на середу. У цю ніч було насправді затишшя.

– Волонтер і військовий експерт Юрій Касьянов напередодні констатував, що особливо гостро в районі Авдіївки у так званій промисловій зоні, власне, «сірій зоні» – поряд дорога Горлівка-Донецьк, так звана Ясинуватська розв’язка. Раніше сепаратисти перекидали цією дорогою бронетехніку. Тепер вони позбавлені цієї можливості. І саме зараз хочуть повернути змогу їздити з Горлівки до Донецька, а потім повертатися назад та активніше атакувати позиції ЗСУ.

Це так?

Мар’ян Кушнір: Насправді я дізнавався в офіцерів ЗСУ щодо цієї інформації, вони мені повідомили, що в цей момент, коли велися активні бойові дії, приїжджало керівництво так званих лідерів «ДНР» на позиції в Ясинувату, щоб оглянути. Відповідно, за їхніми словами, проросійські бойовики вчиняли такий, так би мовити, «акт поваги» до свого керівництва – стріляли по позиціях ЗСУ. Таким чином вони показали свою «силу» перед керівництвом і свою «боєздатність».

Це не є підтверджена інформація насправді. Про це нам сказав один із офіцерів ЗСУ, який безпосередньо перебуває у промзоні.

Окрім цього, сам Віталій Дейнега сказав, що це дійсно розв’язка, яка є стратегічною для проросійських бойовиків – туди вони дійсно возили всі колони, оскільки там дуже хороша траса і висота, яка не дозволяє прострілювати українським силовикам дорогу. Однак наші силовики все-таки почали контролювати промзону. І станом на сьогодні вони там і закріпилися.

– Який настрій в українських воїнів? Адже ти з ними, безперечно, теж спілкувався. Чи готові вони до подальших атак з боку сепаратистів?

Мар’ян Кушнір: Так спілкувався з воїнами. Силовики сказали, що вони готові відбити будь-яку атаку і їм не є страшні ці провокації, провокативні атаки, ці бої. Вони відбили, закріпилися і будуть далі захищати територію України.

– Пане Селезньов, що означає ця активізація бойовиків саме в районі Авдіївки? Це спроба, як завше, Ви констатували, викликати реакцію ЗСУ, можливо? Це підготовка до можливого масштабного наступу саме в цьому районі? Чи просто, як сказав наш кореспондент, треба щось продемонструвати своїм кураторам? Що це може бути?

​Владислав Селезньов: Безумовно, я підтверджу цю інформацію, що під час запеклих боїв в районі промзони в Авдіївці приїжджали керівники самопроголошеної «ДНР», приїжджали на місце боїв у супроводі фільмувачів з боку російських медіа, місцевих медіа і на камери фіксували те загострення, що відбувається нині в районі Авдіївки.

Але, окрім Авдіївки, треба пам’ятати і про Опитне, і про Луганське, і про південь зони проведення АТО. Там так само складна ситуація.

Якщо ми повернемося до статистичних даних, то вчорашні дані всім відомі, а що стосується ситуації станом на 15:00, то 12 обстрілів, у тому числі чотири з використанням мінометів.

– Це вже сьогодні?

Владислав Селезньов: Це вже сьогодні, починаючи з 0:00 годин сьогоднішнього дня. У тому числі два обстріли з мінометів 82 мм, два обстріли зі 120 мм мінометів. З них два обстріли зафіксовані в районі Луганська, по одному в районі Авдіївки та Опитного. Внаслідок цих обстрілів під Авдіївкою поранено українського військовослужбовця. Наразі його відправлено на евакуацію, тобто зараз його життю нічого не загрожує. Тобто Авдіївки – так, одна з найскладніших точок, найгарячіших точок. Саме там відбуваються найчастіші бойові зіткнення.

І, до речі, щодо специфіки проведення бойових зіткнень і обстрілів наших позицій, то вдень, коли в цій зоні працюють представники моніторингової місії ОБСЄ, то в цьому районі спостерігається відносне затишшя, але починаючи з 19:00, після того, як припиняють свою діяльність представники моніторингової місії ОБСЄ, практично до 0:00 годин ведеться інтенсивний обстріл. Бойовики у будь-який спосіб намагаються відтиснути наших військових з тих позицій, які нині ми займаємо.

Але знову ж таки, я підтверджую слова Мар’яна, наші бійці готові до будь-якого розвитку ситуації. І події минулих двох-трьох тижнів це демонструють. Незважаючи на шалений тиск з боку бойовиків, всі атаки захлинаються, ми тримаємо оборону.

– Майже місяць тому, всередині лютого, навіть повідомляли офіційно представники ЗСУ те, що бойовики нібито Мар’їнку хочуть захопити. Ще одне місто на Донеччини. Це не вдалося. Тобто, виходить, що центр уваги сепаратистів перенесений до Авдіївки?

​Владислав Селезньов: Так, перемістився в цей район. Але знову ж таки вони постійно промацують нашу оборону. Окрім Авдіївки, окрім Мар’їнки, Опитного, Луганська, вони знову ж таки в районі Гранітного, в районі Широкина намагаються промацати нашу оборону.

Знову ж таки на першій лінії оборони розташовані ЗСУ. Відповідні вказівки командири цих підрозділів мають, і в разі небезпеки вони мають усі повноваження і можливості на відкриття вогню у відповідь з тих зразків зброї, яка не заборонена Мінськими угодами.

– Пане Демченко, Ви буквально цієї ночі повернулися з Авдіївки. Оце загострення – що це було, за Вашими спостереженнями, як документаліста, хронікера?

Володимир Демченко: Бойове зіткнення.

– Віталій Дейнега стверджував, що був навіть «другий Сталінград». Це порівняння коректне?

​Володимир Демченко: Віталій Дейнега – просто прекрасна людина. Я взагалі радий, що в Україні такі хлопці. Але вони трошки драматизують, звичайно. Я розумію, що у них є задача, щоб волонтерська допомога надходила, тому що наша аудиторія реагує більш на драматичні події.

Бойові зіткнення. Тобто наші насправді нормально тримаються, там ніхто на вулицях промзони не рубає одне одного саперними лопатами, йдуть обстріли, йде стрілянина. Міномети працюють, але там хлопці з великим бойовим досвідом. Тобто там нормально все, стабільно. Наші тримають.

– Це намагання сепаратистів захопити цю так звану Ясинуватську розв’язку?

​Володимир Демченко: Вони взагалі на ній стоять. От у тому і вся історія, що ця промзона – це наша територія. «Сіра зона» – це сама дорога. І на цій «сірій зоні» у них завжди стояв блокпост. Прямо ви виходите – його видно. Він не секретний, якийсь захований. І просто, коли наші закріпилися у промзоні і з’явився вогневий контроль за цією дорогою, тоді вони заворушилися і запанікували, почали …

Те, що вони зараз намагаються, то це не захопити промзону, скоріше, вони поступово там рухаються, вони контролюють дорогу з обох сторін...

– Горлівка-Донецьк?

Володимир Демченко: Так. Що значить контролюють? Просто сидять з двох сторін дороги і зайняли першу лінію будинків на нашій території. Тобто для того, я так розумію, вони очікують від нас атаки, щоб…

– Знову ж таки спроба спонукати до провокації?

​Володимир Демченко: Можливо. Я не буду давати характеристику. Я скажу те, що відбувається. І те, що вони роблять, то це постійно намагаються витіснити нас так званою «інженеркою».

Пан Владислав згадав, що приїжджає місія ОБСЄ – затишшя. Але я не сказав би, що нічого не відбувається. Вони копають.

– «Інженерка» – це просунутися навіть без боєзіткнень, так?

​Володимир Демченко: Ні. Солдат, який закопався нормально – що ти йому потім? Як ти його потім будеш виколупувати звідти?

Те, що вони роблять, то вони закопуються. Причому вони роблять це, я Вам скажу! Мені це нагадує будівництво пірамід десь у Єгипті. Тобто вони за день можуть лупонути 100 метрів окопу.

– Вони – це хто? Це бойовики з Донеччини? Чи ті ж самі «відпускники» з Росії?

​Володимир Демченко: Усе, що я бачив упродовж цих двох років у плані інженерних споруд, – це просто атас, це вищий пілотаж. Я впевнений, керує цим усім професійна людина, яка не один рік все це робила. Тобто вони будують правильною «ялинкою» окопи, щоб гранати не залітали.Ідеально це все робиться. Сумніваюся, що це просто якісь фантазери це роблять. Це професійно роблять.

– Ці бої тривають не один день. Змінилася, бодай мінімально, ця лінія зіткнення? Щось захопили, можливо, сепаратисти чи воїни ЗСУ? Чи залишилося, як є?

Владислав Селезньов: Дуже важливо розуміти, що так звана «сіра зона», про яку ведеться багато розмов, насправді не існує. Є червона лінія, лінія розмежування сторін. Те, що ми називаємо «сірою зоною», то це ті території, де недоречно й небезпечно перебувати військам. Неважливо чи то війська ЗСУ, чи то бандформування другої сторони конфлікту. Тому що немає можливості ані закріпитися, ані забезпечити безпеку того особового складу, який у цій зоні перебуває. Саме тому й виникла ця…

– Нічийна зона. Правильно? Можна так сказати?

Владислав Селезньов: Небезпечна зона.

– Там ніхто не живе, звісно.

Владислав Селезньов: Звичайно.

– Яку площу вона займає приблизно?

Владислав Селезньов: На різних ділянках по-різному.

– От у районі Авдіївки, де бої тривають?

​Владислав Селезньов: Там відстань від наших позицій до ясинуватської розв’язки складає 400-500 метрів. Тобто дальність прямого пострілу. Тобто невелика відстань.

Але ми маємо чітко зрозуміти, і я тут погоджуюся абсолютно з Володимиром, що керують всіма процесами, починаючи від керівництва корпусами першим та другим, завершуючи на рівні взводу, професійні, кадрові російські офіцери, російські військовослужбовці. Тому що для того, щоб мати такий досвід, у тому числі і інженерний досвід, потрібно закінчити відповідний навчальний заклад, отримати відповідну практику у військах для того, щоб настільки ідеально відпрацьовувати у тому числі питання з інженерної оборони.

– Хто спостерігав за цими боями кілька ночей тому, кажуть, що сепаратистів, «як на убій кидали». Вони десятками гинули. Я наводив статистику від пана Дейнеги. Це правда?

​Владислав Селезньов: Готуючись до інтерв’ю, я спілкувався з багатьма офіцерами, які займаються цими питаннями. Вони достатньо обережні в оцінках. Тому що звучать дуже гучні заяви: там 40, ще там кілька десятків. Дуже обережно.

За нашими оперативними даними, бойовики мають втрати, але фактично неможливо порахувати, скільки їх. Тому що з того боку барикад працюють професіонали, і всіх своїх загиблих, поранених вони своєчасно евакуюють. Поранених – для того, щоб надати відповідно медичну допомогу, а загиблих – для того, щоб приховати свій злочин, злочин перебування на українській землі.

– Пане Демченко, зараз режисери виведуть на екран Ваші роботи. Можете прокоментувати.

Embed share

Будні українських військових в Авдіївці

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:00:40 0:00

Володимир Демченко: Не знаю, що коментувати. Це будні. Коли ти там… Це прекрасний просто боєць ЗСУ! Якщо у нас буде таких хлопців побільше, то ми будемо просто в лахміття рвати будь-кого. Тому що хлопці віддані своїй роботі, ініціативні. Це головне! Ініціативні і сміливі. Все, що ви бачите зараз на екрані, то це звичайний їхній побут, до якого вони звикли і який їх не лякає насправді. І це головне.

Коли я натрапив в інтернеті, а там люди, які присилають час від часу нам відео, яке сепаратисти знімають зі своїх позицій, то вони прислали одне дуже смішне відео. Там є одна така позиція, яку зайняли проросійські найманці чи війська. Вони себе називають «чебурашки». Ми ж їх бачимо. Візуальний контакт. Ми ж їх бачимо, як іде у них димок з труби, ми знаємо, де вони сидять. А тут відео зсередини. І коли я подивився на це відео, подивився на хлопців, які сидять зі мною в кімнаті – нам усім легше стало. Тому що ми там сиділи, ми думали: блін! А я бачу переляканих. Насправді вони намагаються бадьорити себе: зараз ми прийдемо і «укропів» будемо різати! Але вони так висовують автомат просто у вікно – тра-та-та! – і заховався.

– Як кажуть, «харахорятся», так?

Володимир Демченко: Так.

І я реально дивлюся навколо, дивлюся на наших хлопців і розумію: та гаразд – було б бажання! Просто немає сенсу в тій…

Причому вони у хлів залізли. Перше, що зайняли, – хлів. Залізли в стійло і сидять там. Просто у нас немає такої потреби. Туди не піднесеш провіант. Немає стратегічного значення. Будуть просто нас зверху відстрілювати. Вони туди залізли, поставили прапор на хлів – все! З одного ракурсу зняли – ми поставили прапор! А те, що цей прапор 10 метрів просто від їхнього блокпосту, то вони якось це ніяк не коментують. Тому… Ну, що я вам скажу…

– Пане Селезньов, а ця промзона тут доречна? Можлива аналогія з тими подіями, які були торік у Дебальцеві? Можливо, це таке місце, яке або як плацдарм для можливого наступу лише тримати, або краще відступити. Як Ви вважаєте?

Владислав Селезньов: Досвід Дебальцева – це дуже болісний досвід. Але з досвіду Дебальцева ми зробили відповідні висновки. І на сьогоднішній день лінія оборони ЗСУ побудована таким чином, щоб за жодних обставин, за будь-якого загострення ситуації ми не повторили трагедії дебальцевського плацдарму. Це дуже важливо.

Щодо розміщення наших сил та засобів, то тут усе максимально просто. Є Мінські домовленості. Відповідно до додатку Мінських домовленостей, є та сама червона лінія – лінія розмежування сторін. Саме вздовж цієї лінії розташовані підрозділи ЗСУ, починаючи від Маріуполя і закінчуючи містом Щастя. Там перебувають наші війська. Завдання єдине і цілком зрозуміле: ми маємо стримувати агресію противника. Саме цим і займаються наші війська.

Десь ситуація більш-менш стабільна і контрольована, і наші бійці не наражаються на так у смертельну небезпеку. На інших ділянках ситуація більш загострена. Але знову ж таки ми не перетинаємо червону лінію, але й нікому не дозволяємо…

– А сепаратисти готуються до масштабного наступу?

Владислав Селезньов: Там відбувається певне переміщення, відбуваються у них певні військові маневри. Вони готуються, але вони так само розуміють, що їхні всі спроби будуть марними, тому що ми готові.

– Це ж там і ті воїни, фотографії яких нашого шановного гостя ми бачили. Петро Порошенко заявив, що підпише саме цього тижня указ про демобілізацію бійців четвертої хвилі, першої у минулому році. Це так?

​Владислав Селезньов: Так. Четверта хвиля цього місяця і до кінця наступного місяця буде звільнена з лав ЗСУ, відповідно до указу президента.

– А от чергова хвиля мобілізації буде?

​Владислав Селезньов: Щодо мобілізації, то подивимося на кінець березня результати проведеної інформаційні кампанії щодо залучення до лав ЗСУ контрактників, подивимося на результати і на підставі цих результатів буде прийматися рішення. Президент анонсував, що якщо мобілізація буде, то по цифрах від 5 до 10 тисяч.

– Хоча, наприклад, перша хвиля минулого року була 50 тисяч, якщо не помиляюся…

Владислав Селезньов: А зараз звільняється більше 40 тисяч.

– І контрактників – 14 тисяч лише цього року. Правильна інформація?

Владислав Селезньов: Так. І робота триває. Встигаємо.