Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії в Гаазі засудив лідера боснійських сербів часів війни в Боснії 1990-х років Радована Караджича до 40 років позбавлення волі. Його визнали винним у геноциді, воєнних злочинах і злочинах проти людяності. Караджич, який не визнає своєї вини, оскаржить вирок.
Гаазький трибунал постановив, що Радован Караджич винен у геноциді у зв’язку з убивством майже восьми тисяч чоловіків і хлопців, босняків-мусульман, у місті Сребрениці й околицях у 1995 році. Як заявив суддя О-Ґон Квон, що головує на процесі, саме Караджич, тодішній лідер боснійських сербів, наказав захопити місто, що було проголошене безпечною зоною під охороною ООН, і мав намір знищити чоловіків-босняків у ньому.
Караджича також визнали винним у низці злочинів проти людяності, порушень законів і звичаїв ведення війни, хоча зняли з нього ще одне звинувачення в геноциді. Таким чином, його засудили за десятьма звинуваченнями з первісних одинадцяти. Серед них – убивства, винищення людей і примусове виселення в перебігу етнічних чисток, спрямованих проти всіх не-сербів у захопленій боснійськими сербами частині Боснії, чи вбивства, напади на цивільне населення і терор під час облоги боснійської столиці Сараєва, що протривала 1425 днів – три роки й майже 11 місяців – і призвела до загибелі майже 5,5 тисяч цивільних.
«Судова палата виносить вам, Радоване Караджичу, спільний вирок: 40 років позбавлення волі», – оголосив О-Ґон Квон. Із них 70-річному нині Караджичеві зарахують понад сім років, які він уже провів за ґратами. Обвинувачення вимагало для нього довічного ув’язнення.
Вироком невдоволені ні Караджич і його прихильники, ні супротивники
Адвокат Караджича заявив, що його підзахисний «розчарований і вражений» вироком і планує оскаржити його. Розгляд оскарження може протривати ще кілька років.
Невдоволені вироком й інші. Босняки, що потерпіли від війни 1990-х років, заявляють, що Караджича мали б позбавити волі довічно. Натомість серби і в Боснії, і в самій Сербії критикують вирок як політично мотивований – нібито тим, що Караджич – серб за національністю.
«Жоден інший лідер, що брав участь у війні, не засуджений. Тому ми повторюємо, що Гаазький трибунал має політичний підтекст», – заявив, наприклад, лідер Сербської демократичної партії в Боснії Младен Босич.
А в Сербії лідер націоналістичної Сербської радикальної партії Воїслав Шешель, сам підсудний Гаазького трибуналу, тимчасово відпущений додому на лікування, заявив, що Радована Караджича засудили безвинно.
Сам Караджич заперечує всі звинувачення, які він назвав раніше «звинуваченням усього сербського народу», а очолювану ним тоді воєнну кампанію боснійських сербів, спрямовану на етнічні чистки всіх несербів у частині Боснії і на фізичне винищення тисяч босняків-мусульман, він характеризував як «справедливу і священну» війну.
Радован Караджич у часи боснійської війни 1992–95 років, яка забрала життя близько 100 тисяч людей, очолював самопроголошену на той час Республіку Сербську на території Боснії і Герцеговини. Він був затриманий у Сербії у 2008 році після того, як 13 років переховувався від правосуддя.
