Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 18:37

Цивільний корпус «Азов» непричетний до розгону ЛГБТ у Львові – Назар Кравченко


Голова громадської організації «Цивільний корпус полку «Азов» Назар Кравченко

Голова громадської організації «Цивільний корпус полку «Азов» Назар Кравченко

«Ми як керівництво не ставимо ідеологічні рамки. Є те, що за Україну, і те, що проти України»

Київ – «Цивільний корпус полку «Азов» є нині активним учасником багатьох політичних подій: заснована як супутник військового полку з передусім освітніми і волонтерськими функціями, організація дедалі активніше з’являється на акціях різного спрямування. Її активісти були активними учасниками блокади Криму і російського вантажного транзиту. Нещодавно брали участь у протесті проти центру для біженців у Яготині. А також зазнали звинувачень після зриву фестивалю рівності у Львові, причетність до чого в русі – відкидають. Чим цивільний корпус аргументує свої дії, за які зазнає звинувачень лібералів, на яких ідеологічних засадах стоїть ця організація, і як далеко цей рух планує зайти в політику – про це Радіо Свобода запитало у голови громадської організації «Цивільний корпус полку «Азов» Назара Кравченка.


– «Цивільний корпус «Азов» – це громадський рух, який об’єднує багато патріотичних організацій. І початок він бере задовго до воєнних дій і Майдану – це всі патріоти, які боролись за могутню українську державу. Але офіційно окреслився вже після створення полку «Азов», і лідером всього «азовського руху» є Андрій Білецький.

– До цього руху входять ветерани АТО?

– Я б не сказав. Є ветерани, вони започатковували цей рух саме з назвою «Цивільний корпус «Азов». А входить до нього багато організацій націоналістичних, волонтерських, і представники профспілок, і представники різних спортивних секцій. Всі, хто хоче змінити щось в Україні на краще і будувати нову самостійну українську державу.

– Якщо про ідеологічні засади, на яких цей рух стоїть – як це називається? Полк «Азов» називає це «соціал-націоналізмом», це те, що формулюється публічно.

Не можна сказати, що ми ухвалюємо свої рішення тільки з позицій традиційного націоналізму

– Щодо полку, я б радив перепитати у Андрія Білецького. А цивільний корпус – це, в першу чергу, націоналісти, патріоти. Не можна так чітко охарактеризувати політичну складову. До кожної проблеми можна поставитися по-різному. Наприклад, у нас буває багато складних питань, ми збираємось: от як тут правильно вчинити, для України, для українського народу це буде добре чи погано? І не можна сказати, що ми ухвалюємо свої рішення тільки з позицій традиційного націоналізму. Хто уже з політиків чи політтехнологів підведе це під яку нішу…

Хай уже історики через сто років будуть говорити, на який політичний устрій ми були більше схожі. А зараз говорити, що ми ось це не зробимо, тому що ми, там, націоналісти – ні. Перше – це українська самостійна держава, незалежна, могутня, і все, що для цього треба, ми робимо.

– Чому я питаю, тому що в цивільному корпусі є виховна діяльність, бо тут багато молоді, і очевидно є якась програмна річ, яку ви пропагуєте.

– Перші акції були присвячені саме вихованню молоді. З’явилися нові герої – люди, які проливали кров і які віддали життя за незалежну Україну. Тому перше, що ми започаткували, – люди, які повернулися з бойових дій, ходили по школах і проводили уроки мужності, розповідали про себе, чим вони займалися до війни, чому вони пішли на війну, свою мотивацію. Не тільки серед шкіл – ми багато ходили і до трудових колективів, до спортивних секцій, де розповідали про себе: ось я такий, чому я пішов воювати за Україну. От просвітницька пропаганда була одним із перших видів діяльності цивільного корпусу «Азов».


– Я поставлю, мабуть, дуже неприємне запитання для азовців, але чи є в корпусі крайньо-радикальні течії – нацизм, націонал-соціалізм?

– Не знаю, чому Ви так сказали, що це дуже неприємне запитання для азовців…

– Бо це звинувачення.

Нацизм чи фашизм – це випадки, які були в інших країнах в інші часи. У нас є своя ситуація, у нас є своя Україна, за яку ми повинні боротися. Як це назвуть? Та ну як Вам зручніше

– «Азов» має самодостатню ідеологію. Якщо ми говоримо про нацизм чи фашизм – то це випадки, які були в інших країнах в інші часи. У нас є своя ситуація, у нас є своя Україна, яка опинилась у тяжкій ситуації, за яку ми повинні боротися. Як це назвуть? Та ну як Вам зручніше. Ми боремось за самостійну незалежну Україну.

Ми як керівництво не ставимо рамки. Є те, що за Україну, і те, що проти України

Брати приклад з когось – це вже кому як подобається. У нас є свої українські герої, з яких ми беремо приклад. Дехто і Богдана Хмельницького називає расистом, а я його вважаю героєм України. Це вже тема для дискусій кожного з азовців. Але є одна загальна мета. Ми як керівництво не ставимо рамки. Є те, що за Україну, і те, що проти України. І ми вирішуємо: твій вчинок, твоя поведінка – за Україну чи проти. Я часто бачу великих політтехнологів, політологів, які кажуть: от «Азов» це зробив – напевно, вони крайні праворадикали. Дивно це слухати.

– Ви могли б дати оцінку подіям у Львові зі зривом фестивалю рівності й підтвердити чи спростувати, що цивільний корпус мав до цього відношення?

– Не мав відношення. Але мені, чесно, що-що, а це взагалі нецікаво, і я все-таки вважаю, що нам медійно нав’язують це питання. Коли я розібрався все-таки з цією ситуацією з ЛГБТ, я дізнався, що вони хотіли, щоб їхню акцію зірвали. Коли вони оголосили про проведення своєї акції, до них заявились більше 50 організацій – і релігійні, яких обурило, що під час посту проводяться такі заходи – вони написали листа до міської ради, до Служби безпеки, щоб не проводився даний захід. У свою чергу – як там правильно – представники ЛГБТ зробили наперекір. От вони отримали такий конфлікт. Оці люди (які перешкодили проведенню фестивалю – ред.) – їх же не привезли, це львів’яни, які висловили так свій протест.

– Ви ж розумієте, що різниця у діях тих й інших у тому, що одні застосовували силу, а другі – ні.

На них начхали, а потім дивуються, чому вони вдягли маски і взялись за каміння

– Ми можемо засуджувати їх, скільки завгодно, але якщо ми хочемо вирішити це питання – треба копнути глибше. Ці люди, які потім вдягли маски, наскільки я зрозумів… Ще раз нагадаю: наших представників не було там. І я був змушений розібратись, тому що мене постійно запитують, а я не знаю, що там трапилось. І як виявилось, більше 50 організацій звернулись офіційно, демократично до міської ради, СБУ, що ми проти таких заходів у нашому місті. На них начхали, а потім дивуються, чому вони вдягли маски і взялись за каміння. От і все. Це зробили львів’яни, які були проти. На демократичне право львів’ян, на їхнє бачення начхали, а потім дивуються, чому вони так відреагували.

ЛГБТ, я вважаю, хотіли у цій ситуації себе показати «страдальцями». Я не чув ні разу, щоб у нас порушувалось питання, що ЛГБТ комусь заважає. Я тільки з преси постійно дивлюсь, що вони страждають. Перед ефіром у Шустера я подзвонив до представника (департаменту – ред.) громадської безпеки з поліції, і спитав: у Києві існують якісь клуби для ЛГБТ? Каже: існують. А коли останній раз був погром, якась маргінальна, радикальна дія проти клубу? Він каже: та я й не пам’ятаю. Так про яку дискримінацію можемо говорити? Це так само, як антифашисти в усьому світі шукають фашизм, так само представники руху – як його? – ЛГБТ шукають скрізь, щоб їх утискали.

– Хіба не обидві сторони зацікавлені?

– Я не знаю, мені це дуже нецікаво, я думаю, що медійна частина це якось спеціально весь час розкручує. Тому що мене постійно питають за ЛГБТ. Мені довелось звернутися до львів’ян, дізнатись, що там було…

– Але ж знаєте, чому Вас питають. Тому що одна організація, яка брала участь у тому погромі і взяла на себе відповідальність за нього – Misanthropic division – яка позиціонує себе як неонацистська організація, активно «шерила» свій зв’язок із «Азовом».

Цивільного корпусу «Азов» не було на цій акції. Там були львів’яни, львів’яни так показали свою позицію

– Це так само, як взяти прихильника рок-музики і казати, що в «Азові» є люди, які слухають рок. Напевне, є такі люди. Відносно Misanthropic division – я чув цю назву, я бачив хлопців з нашивками… це їхня справа, нехай розвиваються самі, як хочуть. Я ж кажу, це те ж саме, що говорити: в Азові є люди, які слухають рок? Так, напевно, є. В «Азові» є люди, яким подобається Misanthropic division? Так, напевно є. Цивільного корпусу «Азов» не було на цій акції. Там були львів’яни, львів’яни так показали свою позицію.

– Ще одна ситуація, у зв’язку з якою були звинувачення на адресу цивільного корпусу «Азов», – це Яготин («Азов» підтримав протести проти відкриття центру для біженців – ред.)…

– У мене довгий час хлопці, які приїжджають на ротацію – не тільки з «Азова», а і з «Правого сектору» – вони живуть у мене вдома. Просто їм ніде жити, тому що вони кримчани. Я знаю безліч хлопців, які живуть на «Козацькому» (штаб «Азову» у готелі «Козацький» на Майдані – ред.) Я знаю хлопців з Росії, які приїхали воювати, і їм ніде жити – вони знімають житло. Вони воювали за незалежну Україну в складі різних добровольчих підрозділів, в тому числі, і «Азову». Кримчани, росіяни, білоруси не можуть повернутися додому, коли приїжджають на ротацію. А тут ми будуємо розкішний центр для біженців з Сирії… Я згоден, але у нас війна, і є переселенці вимушені.

– Він не розкішний, це житло гуртожиткового типу з мінімальним набором потреб.

Ви б побачили, скільки людей на квадратний метр жили у мене після анексії Криму

– Я не був там, мені показували друзі: от туалет у школі, і от туалет у цьому центрі. Я розумію, що хтось виділяв кошти. Але в країні, де іде війна, де переселенці з Криму… Ви б побачили, скільки людей на квадратний метр жили у мене після анексії Криму.

Взагалі, ми дізналися про цю ситуацію від людей, які там живуть, яких ця проблема занепокоїла. Так, ми стежили за цим, ми їх підтримуємо. Якщо у нас нема де нашим хлопцям жити, а ми надаємо житло біженцям з Сирії… Я розумію, що у них теж є ситуація складна. Але у нас є свої люди.

– Питання не у біженцях із Сирії – ідеться про біженців різних, а по-друге, ці люди і так уже є в Україні, не ідеться про обов’язок прийняти додатково.

– А як Ви думаєте, скільки переселенців з Донбасу у нас на вокзалі зараз живе? Якби ми всіх своїх розселили людей, і в нас є можливість, давайте розселимо інших. Так, ми в принципі виступаємо проти міграції, ми є традиціоналістами, виступаємо за те, щоб ми зберегти свої культурні цінності – але є складні ситуації. Я не проти. Але коли ми б вирішили питання з усіма своїми безхатьками. З переселенцями. Трошки неправильна розстановка пріоритетів.

– Але чи варті ці відносно невеликі площі, аби ставити під ризик безвізовий режим з ЄС? Адже цей центр для біженців є у безвізовому пакеті.

– Ви знаєте, я був помічником коменданта під час Євромайдану – тоді були круглі столи щодо безвізового режиму. Постійно у профспілках були круглі столи з допомогою Європи, про це говорили, приїжджали посли, казали – от, безвізовий режим. Потім на першу ротацію я приїхав, 2014 рік, літо – були представники молодіжного крила ХДС у Києві, був круглий стіл, ми говорили про безвізовий режим, і хтось зачитував якийсь документ: от, з осені 2014 року буде безвізовий режим. Я думав: клас, ось восени, можливо, війна закінчиться, буду в Європу їздити без візи! А тепер це виглядає, знаєте як – де знайти причини, чому Україна знову не отримає безвізовий режим. Я цю байку чую з 2013 року. І на даний момент я трошки перестав у це вірити. Це навіть не смішно. Зараз 2016-й, весна. Тепер кажуть, що через те, що у Львові ЛГБТ із місцевими щось не поділили, нам не дадуть безвізовий режим…

Ми не були хедлайнерами, ми були там присутні, так, у нас є щодо цього позиція. Але ініціаторами були місцеві жителі

Що було в Яготині – до нас зверталися жителі, ми не були хедлайнерами, ми були там присутні, так, у нас є щодо цього позиція. Але ініціаторами були місцеві жителі. І якщо говорити про демократію, було б доречно з ними радитися в таких ситуаціях. І те, що думають жителі Яготина, і те, що думають представники львівської громади – тим паче, у них зараз піст, а там дуже набожні люди живуть – треба враховувати їхню думку, і перед тим, як щось проводити, сідати за круглий стіл і обговорювати, а не робити навпаки, проти того, як думає громада, а потім – «чому так сталось?»

А безвізовий режим, чому українцям його не дають, вони (Європа – ред.) знайдуть на кого повісити. А якщо не знайдуть – можуть звернутися до російської пропаганди, і там їм щось видадуть, на будь-який смак, все, що хочеш.

– Ці всі речі насправді ведуть нас вже ближче до політики. І наскільки я знаю, «Азов» у якійсь формі збирається готуватися до виборів і брати в них участь. Чи буде цивільний корпус до цього долучений?

Вибори не на часі. Але, можливо, нам доведеться брати у цьому участь

– Це складне питання, але є ймовірність, що ми будемо вимушені брати участь у виборах. На даний момент є багато суспільно-політичних проблем, які треба вирішити в країні. Все-таки країна у дуже складній ситуації. Тому я вважаю, на даний момент нам не до виборів. Потрібно вирішити внутрішні проблеми з тим, що є. Ще одні вибори для країни зараз – це неправильно. Треба, щоб ця влада якось домовилась і працювала зі своєю псевдокоаліцією. Вибори не на часі. Але, можливо, нам доведеться брати у цьому участь.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG