Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:06

Як Україна підтримує кримськотатарську літературу?


Автор: Олексій Кустовський

Автор: Олексій Кустовський

Держтелерадіо запропонували включити до програми «Українська книга» збірник прози й поезії «Крим, який ми любимо» трьома основними мовами Криму

Хамза Караманоглу

Київське видавництво «Пульсари» запропонувало Державному комітету з телебачення і радіомовлення включити до програми «Українська книга» збірник прози й поезії «Крим, який ми любимо» трьома основними мовами Криму.

«Українська книга» – єдина державна програма підтримки вітчизняного книговидавництва. Щороку видавництва пропонують Держтелерадіо список рукописів, які хотіли б видати за бюджетні кошти. Експертна комісія обирає з них певну кількість, керуючись власним смаком експертів – а це письменники, літературознавці, критики – і низкою більш конкретних критеріїв. Один із критеріїв – значимість запропонованого для державної інформаційної політики.​

Шанси бути виданими за рахунок бюджету мають книги, присвячені маловідомим сторінкам історії, українська класика й дитяча література. В першу чергу рекомендують твори, які раніше не видавались. Потім колегія Держтелерадіо затверджує запропонований список із невеликими поправками. Наступне й останнє «сито» для рукописів: тендерна комісія, яка запропоновані рукописи має втиснути у виділену суму бюджетних коштів. Сума з року в рік змінюється залежно від фінансових можливостей держави. Скільки буде виділено 2016 року, відповідальні співробітники Держтелерадіо поки сказати не готові. Але вже відомо, що видавці подали на розгляд 1,5 тисячі найменувань на 3,5 мільйона гривень. Уже зараз зрозуміло, що виділена сума буде значно меншою.

Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

Де книги кримських татар?

2015 року за кошти держбюджету не було видано жодної книги кримськотатарською мовою, за винятком підручників. Не було й перекладів із мови кримських татар, про експерти кажуть, що вона «вмирає». Торік експерти відібрали для видання за кошти бюджету книгу свідчень кримських татар про депортацію 1944 року до Середньої Азії.

Непереборною перешкодою для рукопису стало небажання авторів, які залишились у Криму, публікувати свої імена. Минулого року дослідження депортації кримських татар не вийшло саме через неможливість підписати договір із авторами. Вони боялись переслідувань із боку російської влади в разі, якщо їхні імена стануть відомі ФСБ Росії. У неофіційних розмовах чиновники стверджують – вихід із цієї ситуації є: видавництво може підписати договір із одним із авторів чи власником авторських прав, щоб не «світити» інших.

2016 року серед запропонованих рукописів – «Крим, який ми любимо», який містить вірші кримськотатарських поетів. Упорядник – київський літературознавець Людмила Тарнашинська.

За її словами, спочатку планувався рукопис тільки двома мовами – російською й українською. Але без кримських татар книга, присвячена Криму, здалась автору неповною, і вона додала шість віршів кримськотатарських поетів рідною мовою і в перекладі українською. «Я взяла їх із антології кримськотатарських поетів, така солідна антологія виходила відомого дослідника Миколи Мірошниченка», – сказала Тарнашинська «Крим.Реалії».

Вона додала, що збірка була готова ще минулого року, а до Держтелерадіо із проханням включити «Крим, який ми любимо» до програми «Українська книга» видавництво «Пульсари» звернулося після безуспішних спроб знайти фінансування у благодійних фондів, що підтримують культурні проекти. За словами головного редактора видавництва «Пульсари» Лариси Копань, пропозиція видати рукопис за бюджетні кошти була підтримана комітетом Верховної Ради з питань культури й духовності, але 2015 року Держтелерадіо не включило книгу про Крим до програми держпідтримки. «Всі розуміють, що це питання політичне, що необхідно підтримати кримчан, кримських татар. Ми хочемо нагадати, чия це земля, це земля кримських татар», – сказала вона в коментарі «Крим.Реалії».

Чиновники обіцяють підтримку

Богдан Червак

Богдан Червак

2016 року експерти Держтелерадіо знову проігнорували «Крим, який ми любимо». На підсумковому засіданні на вимогу першого заступника голови комітету Богдана Червака ситуацію виправили – рукопис включили до списку рекомендованих за програмою «Українська книга». Наступний бар'єр – тендерна комісія, яка визначає обґрунтованість кошторису видавництва на видання рукопису.

«Саме такі книги й мають з'являтись за програмою «Українська книга», беручи до уваги ситуацію, яка склалась у Криму. Ми працюватимемо, щоб усі технічні питання, пов'язані з виданням цієї книги, вирішити ще до тендерних процедур, а на тендерних процедурах ухвалити рішення, які дадуть можливість цій книзі побачити світ», – сказав «Крим.Реалії» Богдан Червак.

Там багато авторів, а це проблема. Нас перевіряють, ми маємо з кожним автором договір підписати

Тим часом, не всі проблеми вирішені, констатує начальник видавничого відділу Держтелерадіо Олексій Кононенко. «Там багато авторів, а це проблема. Нас перевіряють, ми маємо з кожним автором договір підписати. Видавець мені телефонує й каже – ми тільки на етапі підписання договорів», – сказав він «Крим.Реалії». Якщо автор помер, то видавцеві доводиться розшукувати власників авторських прав, а це непросто, особливо якщо йдеться про жителів анексованого Криму. Видавництво поки не коментує підготовку договорів із авторами чи їхніми спадкоємцями.

Україна чекає на переклади з кримськотатарської

Програма «Українська книга» – не єдина можливість підтримати кримськотатарських письменників, вважає голова Національної спілки письменників України (НСПУ) Михайло Сидоржевський. Він переконаний, що відсутність рукописів кримськотатарських авторів у програмі «Українська книга» зумовлена неуважністю вітчизняних видавців до кримських письменників, а також незначною кількістю якісних українських перекладів із кримськотатарської.

Сидоржевський розповів «Крим.Реалії», що кілька місяців тому зустрічався із кримськотатарськими письменниками, але не назвав їх. Голова НСПУ зазначив, що йшлося про перспективи видання на материковій Україні. «Кримськотатарські письменники були, ми зустрічались у НСПУ, є контакти, є плани на майбутнє. Ми готові максимально підтримати кримськотатарських письменників на рівні союзу, якщо будуть пропозиції, у форматі програми «Українська книга», беручи до уваги те, що відбувається в Криму сьогодні», – сказав він.

Сидоржевський вважає, що після закриття у Криму російською владою літературного журналу «Йилдиз» і газети «Ян'и дюнья» підтримка колегам у Криму необхідна.

Я можу сказати з усією відповідальністю, що видання, що належать спілці письменників України, готові друкувати кримськотатарських авторів

«Я можу сказати з усією відповідальністю, що видання, що належать спілці письменників України – це «Літературна Україна», це журнал «Київ», це «Українська літературна газета», редактором якої я є, – готові друкувати кримськотатарських авторів», – сказав Сидоржевський. Головною проблемою сьогодні для розвитку співпраці кримськотатарських авторів із українськими журналами є дефіцит перекладів, зазначив керівник НСПУ. Сидоржевський вважає, що цю проблему можуть вирішити його кримські колеги, серед яких чимало знавців української літературної мови.

У секції перекладачів Національної спілки письменників фахівців із кримськотатарської мови немає, додав Сидоржевський.

Член експертної комісії Держтелерадіо, директор інституту літератури Національної академії наук України Микола Жулинський вважає, що не варто обмежуватись перекладами літературних творів кримських татар.

«Це має бути наша державна політика, спрямована на підтримку будь-якої літератури – художньої, наукової, публіцистичної, яка стосується проблеми Криму, проблем кримських татар, сьогоднішньої ситуації в Криму – це має в першу чергу друкуватись і розповсюджуватись», – сказав Жулинський «Крим.Реалії».

При цьому письменники й філологи в Києві визнають: кримськотатарська література після анексії Криму опинилася в умовах гетто, й без підтримки ззовні вона згасатиме.

Оригінал публікації – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG